ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2022Справа № 910/983/20
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Радикал"
до ОСОБА_1
ОСОБА_2
про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна
В межах справи № 24/142-б
За заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Відкритого акціонерного товариства "Радикал" (код ЄДРПОУ 05757570)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П. (головуючий) Суддя Мудрий С.М.
Суддя Пасько М.В.
Представники сторін:
Від позивача Кучерявий Д.В. - представник
Від відповідача 1 не з'явилися
Від відповідача 2 не з'явилися
Прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С.
Від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" Кирищук В.П. - представник
Від ТОВ "Фірма Маг" Кеба О.В. - представник
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 24/142-б за заявою АЕК "Київенерго" про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Радикал" на стадії ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 30.11.2016.
24.01.2020 до Господарського суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство "Радикал" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Ткачука О.В. з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2020 прийнято позовну заяву № 910/983/20 Відкритого акціонерного товариства "Радикал" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна до розгляду в межах справи № 24/142-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Радикал", підготовче засідання призначено на 12.03.2020.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2020 розгляд справи відкладено на 16.04.2020.
Судове засідання 16.04.2020 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2020 розгляд справи призначено на 21.01.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2021 розгляд справи відкладено на 04.03.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2021 розгляд справи відкладено на 08.04.2021.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено позов Відкритого акціонерного товариства "Радикал" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна в межах справи № 24/142-б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Радикал" до судового розгляду по суті на 20.05.2021.
18.05.2021 та 20.05.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли відзив відповідачів на позов та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.05.2021 розгляд справи відкладено на 15.07.2021.
У судовому засіданні 15.07.2021 було оголошено перерву до 16.09.2021.
У судовому засіданні 16.09.2021 було оголошено перерву до 21.10.2021.
Судове засідання 21.10.2021 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2021 розгляд справи призначено на 27.01.2022.
У судовому засіданні 27.01.2022 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав їх в повному обсязі.
Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
Під час здійснення ліквідаційної процедури Відкритого акціонерного товариства "Радикал" ліквідатором встановлено, що на підставі рішення Арбітражного суду м. Києва від 18.06.2001 та ухвали Господарського суду м. Києва від 07.09.2006 у справі № 24/142-6/323 було визнано право власності Відкритого акціонерного товариства "Радикал" на наступні об'єкти нерухомого майна:
нежила будівля-цех виробництва особливо чистого каустику (літ. ХХХVІ), площею 3883,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.09.2006 в реєстровій книзі №145п-70 за реєстровим №8162-п;
нежила будівля-цех гідролізу повареної солі (літ. ХLIV), площею 764,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . Право власності зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.09.2006 в реєстровій книзі №145п-70 за реєстровим №8160-п;
нежилі будівлі, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , а саме: нежила будівля-цех виробництва метиленхлориду (літ.ХХІ), площею 298,9 кв.м. та оліумна очистка хлороформи (літ.ХХІІІ), площею 4366,3 кв.м. Право власності зареєстровано в Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25.09.2006 в реєстровій книзі №145п-70 за реєстровим №8163-п.
30 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Радикал" (продавець, далі - позивач) та ОСОБА_1 (покупець, далі - відповідач 1) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кістановим С.М. за реєстровим номером 2122 (далі - договір від 30.10.2006 №2122), за яким продавець, виконуючи план санації особливо небезпечного підприємства, затверджений ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2002, після проведення конкурсу і визначення переможця (протокол про проведення конкурсу з продажу майна ВАТ «Радикал» від 17.10.2006), продає, а покупець купує наступне нерухоме майно:
нежила будівля-цех виробництва особливо чистого каустику (літ. ХХХVІ), площею 3883,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
30 жовтня 2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем 1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кістановим С.М. за реєстровим номером 2124 (далі - договір від 30.10.2006 №2124), за яким продавець, виконуючи план санації особливо небезпечного підприємства, затверджений ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.12.2002, після проведення конкурсу і визначення переможця (Протокол про проведення конкурсу з продажу майна ВАТ «Радикал» від 17.10.2006), продає, а покупець купує наступне нерухоме майно:
нежила будівля-цех гідролізу повареної солі (літ. ХLIV), площею 764,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3.
13 листопада 2006 року між позивачем (продавець) та відповідачем 1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кістановим С.М. за реєстровим номером 2252 (далі - договір від 13.11.2006 № 22521), за яким продавець, виконуючи план санації особливо небезпечного підприємства, затверджений ухвалою господарського суду м. Києва від 27.12.2002, після проведення конкурсу і визначення переможця (протокол про проведення конкурсу з продажу майна ВАТ «Радикал» від 30.10.2006), продає, а покупець купує наступне нерухоме майно:
нежилі будівлі, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, а саме: нежила будівля-цех виробництва метиленхлориду (літ.ХХІ), площею 298,9 кв.м. та оліумна очистка хлороформи (літ.ХХІІІ), площею 4366,3 кв.м.
Вказані договори купівлі-продажу від імені позивача підписані керуючим санації Стадніком Дмитром Володимировичем, який діяв на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 01.02.2002, ухвали Господарського суду м. Києва від 29.01.2003. ухвали Господарського суду м. Києва від 05.01.2005 у справі № 24/142-б.
В свою чергу, ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.02.2002 у справі № 24/142-б Відкрите акціонерне товариство "Радикал" було визнано особливо небезпечним підприємством хімічної промисловості відповідно до ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та введено процедуру санації особливо небезпечного підприємства, припинення діяльності якого потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу.
Враховуючи зазначене, умовами договору від 30.10.2006 №2122, договору від 30.10.2006 №2124 та договору від 13.11.2006 №2252 були передбачені особливі істотні умови купівлі-продажу нерухомого майна особливо небезпечного підприємства, а саме згідно з п. 6.4. всіх договорів покупець зобов'язався відповідно до умов конкурсу виконати наступне:
розробити план по демеркуризації майнового комплексу і прилеглої території і відповідно його погодити;
провести демеркуризацію корпусу та прилеглої території, а саме: видалити повністю стару штукатурку і фарбу з поверхності стін і даху, найбільш забруднені ділянки підлоги; відходи зібрати , спрямувати на зберігання; провітрити на протязі 2-3 місяців чистим повітрям, потім обробити їх поверхню непроникливим для ртуті лакофарбовим складом типу ПВХ емалі; дерев'яні двері та вікна замінити на нові, старі зняти, розпиляти на шматки та спрямувати на зберігання, зняти старі покриття підлоги-лінолеум або пластик (там де вони є), відходи зібрати і спрямувати на зберігання, нанести на стіни та дахи нову штукатурку з доданням сірки або сірчаного цвіту (5-7%), нанести на стіни та дахи нову штукатурку з доданням до 10% піролюзиту або активного двооксиду марганцю, нанести один шар емалі типу ПВХ або масляної фарби; підвалини підлоги промазати бітумною мастикою або нанести шар цементно-піщаної стяжки з доданням в неї сірки; нанести пластикатне покриття підлоги. Все сміття, відходи, матеріали та речовини, що утворилися в результаті санації змішувати або пересипати сіркою чи піролюзитом.
Територію біля майнового комплексу з концентрацією Hg в ґрунті в межах 21-105 мг/кг екранувати шаром глини 5 см, на який покласти шар свіжого ґрунту 20-25 см і засіяти травою, яку регулярно поливати.
Локальні плями з концентрацією Hg в межах 100-525 мг/кг екранувати шаром асфальту до 5 см. Відкритий ґрунт, який містить 0-21 мг/кг Hg перекопати на глибину 0,25 м, екранувати шаром чистого ґрунту товщиною 20 см і захистити від вітрової ерозії, дренуванням або засівом трави. Газон регулярно поливати.
Провести утилізацію особливо небезпечних залишків хімічних продуктів, розташованих на території майнового корпусу.
Забезпечити збереження умов щодо підтримання безпеки виробничої діяльності, охорони праці та запобіганню можливої шкоди життю та здоров'ю громадян, майну спорудам, навколишньому середовищу
Зберегти робочі місця не менш як для семидесяти відсотків працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу.
Забезпечити перепідготовку та працевлаштування зазначених працівників та запобігання можливій шкоді життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу у разі зміни профілю діяльності підприємства.
Забезпечити санітарно-екологічні та технічні норми експлуатації об'єкта.
Захоронити сміття, відходи, матеріали та речовини, що утворилися в результаті санації та демеркуризації.
Забезпечити рятувальні заходи по супроводу демеркуризаційних робіт та робіт з санації
Забезпечити безаварійність робіт.
Відповідно до п. 7.8 Договору від 15.03.2005 № 325 у разі невиконання покупцем, не з його вини, у встановлений термін своїх обов'язків щодо придбаного майна, які передбачені умовами конкурсу, покупець зобов'язаний виконати ці умови в нормальний для виконання термін, а при письмовій відмові від виконання покладених на нього умовами конкурсу обов'язків договір розривається у встановленому порядку.
Позивач вказує, що з наявних в матеріалах справи про банкрутство документів, а також документів, які є у розпорядженні ліквідатора, зокрема, які були отримані від попередніх арбітражних керуючих Відкритого акціонерного товариства "Радикал" неможливо встановити виконання покладених на покупця за договором від 30.10.2006 №2122, договором від 30.10.2006 №2124 та договором від 13.11.2006 №2252 зобов'язань.
Також, виїздом на місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства "Радикал" ліквідатором не було встановлено виконання умов п. 6.4 договору від 30.10.2006 №2122, договору від 30.10.2006 №2124 та договору від 13.11.2006 №2252, а саме умов конкурсу із визначення переможця (торгів майна ВАТ «Радикал» на виконання плану санації особливо небезпечного підприємства).
Таким чином, за переконанням позивача, наведені вище обставини істотного порушення відповідачем 1 умов укладених договорів купівлі-продажу є підставою для їх розірвання та витребування майна у власність позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з відзиву відповідачів на позовну заяву, на виконання обов'язків, визначених умовами конкурсу та п. 6.4. оспорюваних договорів, покупцем було проведено науково-технічну та екологічну експертизу з метою визначення наявності забруднюючих факторів, у першу чергу ртуті, у приміщеннях та розроблено план демеркуризаційних робіт та робіт з санації.
В подальшому відповідачем 1 були здійснені роботи, передбачені конкурсними умовами та санацією підприємства. Зокрема, відповідачем 1 були здійснені всі роботи, передбачені конкурсними умовами за договором купівлі-продажу нежилої будівлі-цеху виробництва метиленхлориду (літ. XXI), площею 298,9 кв.м. та оліумної очистки хлороформи (літ. XXIII), площею 4366,3 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 87, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кістановим С.М. 13.11.2006 за р. № 2252, що підтверджується протоколом засідання учасників провадження у справі про банкрутство ВАТ «Радикал» від 19.10.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
В свою чергу, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань за оспорюваними договорами.
Крім того, за результатами аналізу умов договору від 30.10.2006 №2122, договору від 30.10.2006 №2124 та договору від 13.11.2006 №2252 судом встановлено, що строків виконання зобов'язань, передбачених п. 6.4. оспорюваних договорів, сторони не встановлено.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
За частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
Верховний Суд у постанові від 24.06.2020 у справі № 922/2216/19 наголошує, що за змістом частини 2 статті 651 ЦК України підставами для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є (1) істотне порушення договору другою стороною або (2) встановлення умовами договору або законом конкретних випадків, настання яких є підставою для ініціювання стороною процедури примусового розірвання договору. При цьому у першому випадку сторона має довести обставину істотності порушення договору, тоді як у другому випадку достатнім є факт настання певної прямо передбаченої договором (законом) в якості підстави для розірвання договору обставини.
Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Укладаючи оспорювані договори сторонами були визначені умови їх розірвання, а саме погоджено, що у випадку письмової відмови покупця від виконання покладених на нього умовами конкурсу обов'язків.
Доказів істотності порушення відповідачами договорів, як обов'язкової передумови для їх розірвання на вимогу сторони за рішенням суду, з підстав порушення іншою стороною його умов, позивачем до матеріалів справи не додано.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2022.
Суддя Чеберяк П.П. (головуючий)
Суддя Мудрий С.М.
Суддя Пасько М.В.