м. Кремінна
15 лютого 2022 року Справа № 414/2405/21 Провадження № 2/414/48/2022
Кремінський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Акулова Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шмуйлова Інна Миколаївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ"», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Шмуйлова І.М. , звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з вказаним позовом в якому зазначила, що у вересні 2021 року вона дізналася про те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського В.Ю. від 17.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66867627 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. № 59488 від 25.05.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 8156,73 грн.
З огляду на невідповідність законодавству України позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 59488 від 25.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «УНО Капітал» заборгованості за кредитним договором в розмірі 8156,73 грн.
У судове засідання позивач не з'явилися, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона також просила позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву, заяв чи клопотань не надав.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не надав.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський В.Ю. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не надав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних доказів по справі з постановленням заочного рішення. 15 лютого 2022 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 18.07.2018 змінила прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 8, 10, 11).
З матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 59488 про звернення стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 8156,73 грн (а.с. 15).
17 вересня 2021 рокуприватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем при примусовому виконанні виконавчого напису № 59488, вчиненого 25.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 8156,73 грн було відкрито виконавче провадження № 66867627 (а.с. 16).
В рамках даного виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках позивача (а.с.17-18).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.
Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.5 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік документів).
Пункт 2 Переліку документів «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями» визначає, що для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та їх безспірність.
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і, на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки її безспірність не підтверджена необхідними доказами (документами) та оспорюється позивачем.
Окрему увагу суд звертає на наступні обставини.
Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинявся на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Вказаний Перелік документів було доповнено новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662.
При цьому суд звертає увагу, що в ухвалі від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичних осіб до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року (справа № 826/20084/14) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що Перелік, через призму пункту 19 частини 1 статті 34, статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» врегульовує порядок захисту права, тобто за своєю правовою природою є підзаконним актом процесуального права.
Отже, оскільки законом України не встановлено випадку вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, а визначення такого випадку постановою Кабінету Міністрів України суперечить приписам основного акту цивільного законодавства - Цивільного кодексу України, то у випадку звернення до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису на кредитному договору останній, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат», повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, а суд, в свою чергу, який розглядає позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повинен цей позов задовольнити.
Слід зазначити, що під час нового розгляду справи № 826/20084/14 Київський апеляційний адміністративний суд 22 лютого 2017 року прийняв постанову, якою визнав, зокрема, незаконними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року.
Більше того, з висновками суду апеляційної інстанції, які були викладені у вказаній постанові, також погодився Вищий адміністративний суд України, який своєю ухвалою від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «ПриватБанк» залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у даній справі - без змін.
Отже, враховуючи факт того, що пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, на підставі яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, судом визнано недійсними, вказане є достатньою підставою для висновку про протиправність вчинення виконавчого напису нотаріусом. Тому слід позов задовольнити.
Питання про розподіл судових витрат не вирішувалося, оскільки позивач не заявляв вимогу про відшкодування йому судових витрат.
Керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 5, 10, 141, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шмуйлова Інна Миколаївна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ"», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 59488 від 25.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО Капітал» заборгованості за кредитним договором у розмірі 8156,73 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду в загальному порядку подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Є. М. Акулов