Справа №949/1447/21
14 лютого 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 25920 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" заборгованості за кредитним договором в сумі 13352,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 грн., а всього на суму 14552,00 грн.
Позовну заяву обгрунтовує тим, що 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 25920 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" заборгованості за кредитним договором в сумі 13352,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 грн., а всього на суму 14552,00 грн. На підставі спірного виконавчого напису, державним виконавцем Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Углік Оксаною Миколаївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 66376793 від 04 серпня 2021 року. Вказує, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого. При цьому, існування спору щодо розміру заборгованості за кредитним договором на момент вчинення виконавчого напису є тією обставиною, яка виключає безспірність боргу та можливість його стягнення з боржника за виконавчим написом нотаріуса. Звертає увагу суду, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України № К/800/6492/17, К800/7651/17 від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». З цих підстав вважає, що виконавчий напис вчинений 20 травня 2021 року, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни, який зареєстровано в реєстрі за № 25920 є протиправним та таким, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства та не підлягає виконанню, оскільки укладений кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому такий виконавчий напис не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Отже, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. З цих підстав вважає, що виконавчий напис було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.16).
Ухвалою суду від 12 листопада 2021 року забезпечено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, по виконавчому провадженні ВП №66376793 від 04 серпня 2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни та зареєстрованого в реєстрі за №25920 від 20 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" заборгованості за кредитним договором в розмірі 13352,00 грн. та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 грн., а всього боргу на суму 14552,00 грн. (а.с.22-23).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідачем позовну заяву з додатками отримано 24 грудня 2021 року (а.с.36), проте відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, не подала.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось, тому особи, які беруть участь у справі не викликались.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 25920, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 885756745 від 08 листопада 2019 року, укладеним з ТОВ "Манівео Швидка фінансова допомога" правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором від 14 квітня 2020 року є ТОВ "Таліон плюс", правонаступником усіх прав та обовязків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором 08/0820-01 від 05 серпня 2020 року, реєстр прав вимог №4 від 09 квітня 2021 р. є ТОВ "Фінансова Компанія "Онлайн Фінанси", яке є стягувачем, заборгованість за кредитним договором №885756745 від 08 листопада 2019 року. Строк платежу за кредитним договором №885756745 від 08 листопада 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09 квітня 2021 року по 07 травня 2021 року. Сума заборгованості складає 13352,00 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5000,00 грн. Строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 2045,00 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача в розмірі 1200,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню 14552,00 грн. (а.с.11).
04 серпня 2021 року постановою державного виконавця Дубровицького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Углік Оксаною Миколаївною відкрито виконавче провадження ВП № 66376793 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 14552,00 грн. (а.с.10).
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 року за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Підпунктом 3.5 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Пункт 2 Переліку документів «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями» визначає, що для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".
Тобто нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Тобто на даний час діє редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172 і як викладено вище, нотаріусом вимог вказаного Порядку не дотримано.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як встановлено судом, виконавчий напис був вчинений нотаріусом 20 травня 2021 року на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, тобто вже після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року.
Крім того, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 20 травня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Крім цього, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і, на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором. (Правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, справа №161/6092/18-ц).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Підпунктом 2.3 п. 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Отже, позивачу, як ймовірному боржнику, мало бути направлено письмову вимогу про усунення порушень, однак, у матеріалах справи відсутні дані про отримання нею такої вимоги. Також відсутні дані про те, що її було проінформовано про існування заборгованості та її розміру. Судом не встановлено факту отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. При цьому, відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушила норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий висновок відповідає, зокрема, правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.
Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості позичальника, є саме первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», але такі первинні документи відсутні. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в узагальненні судової практики з розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні в ухвалі від 07 лютого 2014 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, оскільки при подачі позову позивачем було сплачено 908,00 грн. судового збору, то понесені нею судові витрати слід стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. ст. 4, 76-83, 141, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задоволити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною та зареєстрований в реєстрі за № 25920 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" заборгованості за кредитним договором в сумі 13352,00 грн. (тринадцять тисяч триста п'ятдесят дві гривні) та плати за вчинення виконавчого напису в сумі 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень), а всього на суму 14552,00 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 листопада 2021 року по справі № 949/1447/21, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.256 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09 жовтня 2008 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанси", вул. Сверстюка Євгена, 11-А, офіс 605, м.Київ, вул. ЄДРПОУ 42254696.
Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, АДРЕСА_2
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.