Ухвала від 11.02.2022 по справі 532/308/15-к

Справа № 532/308/15-к

1-кп/544/26/2022

Номер рядка звіту 11

УХВАЛА

11 лютого 2022 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 ,

присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пирятин заяву захисника ОСОБА_11 про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , заяву обвинуваченого ОСОБА_9 про відвід всього складу суду, усну заяву захисника ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, ч.3 ст.27 п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.377, п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України,

УСТАНОВИВ:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 подав заяву про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , яка обґрунтована наступним. Присяжні, які є працівниками ТОВ «МАЛДС ГРУП», а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , а також колишній працівник ТОВ «МАЛДС ГРУП», а наразі, як вона сама зазначила, працівник ТОВ «ЕКСПЕРТБУД-ПЛЮС», ОСОБА_17 , підлягають відводу з огляду на наявний у вказаних осіб особистий інтерес у результатах розгляду цієї кримінальної справи, а також внаслідок того, що вони були включені до списку присяжних Пирятинського районного суду Полтавської області, спеціально для цієї кримінальної справи, внаслідок незаконного втручання в процес призначення та відбору присяжних з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування, а саме: депутатів Київської міської ради з фракції «ОПЗЖ» ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які також мають особистий інтерес в результатах розгляду цієї справи, в тому числі в незаконному продовженні утримання обвинувачених під вартою без будь-якого обмеження часу. Вказані присяжні укрили від суду власний інтерес у справі та обставини їх призначення у цю справу зацікавленими особами з метою, аби вони підтримували наперед узгоджені із зовнішніми замовниками рішення у цій справі. ОСОБА_18 тісно пов'язаний з родиною ОСОБА_20 , в тому числі перебуває в тісному контакті з ОСОБА_19 . Родина останнього контролює ТОВ «МАЛДС ГРУП» та ТОВ «ЕКСПЕРТБУД-ПЛЮС», сам ОСОБА_19 в період 2007-2017 років був фінансовим директором, директором, а після 2017 року - Генеральним директором ТОВ «МАЛДС ГРУП». Маючи вплив на ТОВ «МАЛДС ГРУП» та мету незаконного впливу на рішення суду у цій справі через підконтрольних присяжних, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 використали вказане підприємство для направлення до Пирятинського районного суду підконтрольних їм осіб, працівників підконтрольного підприємства, для включення їх до списку присяжних та призначення до складу суду присяжних у цій кримінальній справі, можливо їх фінансового забезпечення в обмін на виконання незаконних вимог щодо результатів судових рішень у цій справі. ОСОБА_18 - колишній «бізнес-партнер» вбитого ОСОБА_21 , в результаті вбивства ОСОБА_21 привласнив (шляхом оформлення на своїх доньок) підприємства вбитого мера: ТОВ «ТРЦ», ТОВ «Житлоінвест»). В період 1991 - 2013 років працював в УБОЗ, в тому числі начальником УБОЗ УМВСУ в Полтавської області, начальником УБОЗ УМВСУ в м. Києві. Саме ОСОБА_18 надавав вказівки в.о. начальника УБОЗ УМВСУ в Полтавській області ОСОБА_22 щодо затримання та катування ОСОБА_9 , а ОСОБА_22 телефоном звітував ОСОБА_23 під час тиску на ОСОБА_9 . В 2017-му році ОСОБА_24 , спільно з ОСОБА_25 , який на той час був помічником народного депутата ОСОБА_26 , організували візит останнього до Київського районного суду м. Полтави з метою вчинення прямого тиску на головуючу суддю ОСОБА_27 з тим, щоб вона змінила запобіжний захід ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з домашнього арешту на тримання під вартою. Суддя ОСОБА_27 внаслідок вчиненого на неї тиску виконала незаконну вимогу та через тиждень після переведення обвинувачених на домашній арешт, знову посадила їх в СІЗО, після чого звернулась до Генеральної прокуратури та ВРП із заявою за фактом вчиненого на неї тиску при розгляді цієї кримінальної справи. 26.07.2021, маючи вплив на місцеву владу Кременчука, ОСОБА_24 , спільно з іншими особами, в тому числі народним депутатом ОСОБА_28 (також колишнім бізнес-партнером ОСОБА_21 ) організував так звану «ходу» на пам'ять вбитого мера ОСОБА_21 , в межах якої був організований збір підписів мешканців м. Кременчука для подальшого здійснення тиску на суд. Під час ходи ОСОБА_24 публічно, перед камерами засобів масової інформації, без вироку суду, не тільки називає обвинувачених злочинцями, які вчинили два вбивства, але і засвідчує, що має намір в подальшому тиснути на суди для виконання «справедливого», як він вбачає, покарання. Після цього було організовано тиск на голову Полтавського апеляційного суду для того, щоб останній звернувся до Верховного Суду з поданням, в якому просив би направити цю кримінальну справу на розгляд по суті до одного з районних судів м. Києва, де ОСОБА_24 має вплив на судові та правоохоронні органи як голова Постійної комісії Київської міської ради з питань дотримання законності, правопорядку та зв'язків із правоохоронними органами. Після відмови Верховним Судом у задоволенні такого незаконного подання голови апеляційного суду, ОСОБА_24 , маючи тісні контакти з народними депутатами ОСОБА_29 та ОСОБА_28 , здійснив замовлення народному депутату України ОСОБА_30 , як колишньому однопартійцю вбитого мера, щодо ініціювання інформаційної хвилі в залі Верховної Ради з метою тиску на Пирятинський районний суд та інші суди, в яких розглядається ця кримінальна справа. Про масштаби можливостей впливу ОСОБА_31 і Ко вказують наступні події. 08.12.2021 голова Пирятинського районного суду Полтавської області (головуюча у цій справі суддя) звернулась до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора з повідомленням про втручання у здійснення правосуддя за фактом виступу народного депутата Кожемякіна. Замістить припинення порушення, виконуючи отримане від ОСОБА_31 замовлення, фракція ВО «Батьківщина», в особі народного депутата ОСОБА_32 , 14.12.2021 направила для розгляду Верховною радою проект постанови «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування вбивства судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_33 та міського голови міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_21 - кримінальне провадження № 12014170110000192, внесене до ЄРДР 11.02.2014 року». Переслідуючи завідомо протиправну мету - тиску на суди, які розглядають цю справу, ініціатори створення тимчасової комісії укрили факт того, що справа знаходиться в суді, оскільки згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» тимчасові слідчі комісії не можуть створюватись з питань здійснення правосуддя судом. Саме тому в проекті постанови було зазначено завідомо фальшиву мету її створення - «повне, всебічне, неупереджене та об'єктивне дослідження всіх обставин у кримінальному провадженні № 12014170110000192, внесеному до ЄРДР 11.02.2014, перевірка дій правоохоронних органів та інше». Третього лютого 2022 року постанова про створення ТСК, безпосередньою метою якої є тиск на суди у цій справі, була підписана головою Верховної Ради та набула чинності. До складу ТСК увійшли, зокрема, і ОСОБА_34 , і рідний племінник останнього - також народний депутат ОСОБА_35 .

11.11.2021 голова Хорольського районного суду Полтавської області направив подання до Полтавського апеляційного суду для визначення підсудності. Отже, на цей час, а можливо і раніше, вже мали вчинятись дії, направлені на «забезпечення» розгляду справи в Пирятинському районному суді. Задіяні особи, а саме голова апеляційного суду та ОСОБА_24 знали, що справа буде направлена саме до цього суду. При цьому голові Пирятинського районного суду і голові Полтавського апеляційного суду, а відповідно і ОСОБА_36 було відомо, що в Пирятинському районному суді недостатньо присяжних для розгляду цієї справи. Саме тому були вчинені заходи для оперативного призначення нових контрольованих присяжних в період листопада - грудня 2021 року. Як вбачається з копії рішення Лубенської районної ради Полтавської області від 30.11.2021 № 156-VIII громадяни ОСОБА_15 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 ОСОБА_5 , ОСОБА_17 були включені до списку присяжних 30.11.2021, тобто після того, як справа вже почала розглядатись Пирятинським районним судом Полтавської області. З наказу № l-о від 11.01.2022 голови Пирятинського районного суду Полтавської області вбачається, що громадяни ОСОБА_38 та ОСОБА_37 , які не є працівниками «МАЛДС ГРУП», були увільнені одноособово головою суду безпосередньо перед судовим засіданням 12.01.2022, куди вказані присяжні вже були викликані згідно результатів повторного автоматизованого розподілу справи. За результатами першого автоматизованого розподілу присяжних до списку виклику увійшов лише один працівник «МАЛДС ГРУП». Тому в судовому засіданні 06.01.2022 було задоволено всі подані заяви про увільнення присяжних, крім ОСОБА_3 . В іншому випадку залишалась би загроза не формування повного складу основних та запасних присяжних. У судове засідання 12.01.2022 були викликані для відбору чотири присяжних, два з яких працівники «МАЛДС ГРУП». Згідно вимог процесуального закону питання увільнення вже викликаних до суду присяжних мало вирішуватись виключно в судовому засіданні за участі сторони захисту. Однак голова суду напередодні засідання своїм наказом увільнила двох присяжних - не працівників «МАЛДС ГРУПП». На переконання сторони захисту позапроцесуальний порядок увільнення небажаних присяжних та подальше безальтернативне включення двох контрольованих присяжних до складу суду, який розглядає цю справу, є прямим наслідком незаконного втручання (тиску) в судовий процес сторонніх, вищеозначених осіб. Захисник уважає, що наведені фактичні обставини та документи на їх підтвердження є достатніми підставами для обґрунтованого сумніву в тому, що вказані присяжні є вільними і неупередженими, є такими, що спроможні здійснювати правосуддя у цій справі згідно з проголошеною ними присягою. Тому на підставі викладеного заявляє відвід присяжним ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 .

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 заяву захисника ОСОБА_11 про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 підтримали та просили задовольнити. Вважають, що дійсно зазначені у заяві присяжні перебувають під незаконним впливом з боку депутата Київської міської ради ОСОБА_18 , є контрольованими, тому існують обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.

Прокурор вважав відвід присяжним необґрунтованим. Зазначив, що сторона захисту з 2015 року намагається вибрати суд для себе. При цьому у заяві захисника ОСОБА_11 відсутні об'єктивні факти, які можуть викликати сумнів у неупередженості присяжних. Жодних підтверджень про те, що депутат Київської міськради ОСОБА_18 має якийсь вплив на іншого депутата цієї ради ОСОБА_19 , який був засновником та деякий час керівником ТОВ «МАЛДС ГРУП», не надано. Прокурору не зрозуміло, як виступ народного депутата ОСОБА_39 у Київському райсуді м. Полтави в 2017 році впливає на твердження захисту про постійний зовнішній тиск на суд, оскільки жодного висновку Вищої ради правосуддя про такий тиск у даному кримінальному провадженні немає. Зазначені присяжні були призначені згідно установленої законом процедури. У комісії органу місцевого самоврядування, що здійснювала перевірку кандидатів у присяжні, будь-яких сумнівів у їх неупередженості не виникало. Відбір цих присяжних у суді відбувся згідно норм КПК. ДСА, в свою чергу, виконала покладені на неї повноваження для формування списків присяжних у Пирятинському районному суді, таким чином забезпечила розгляд указаної справи.

Окрему заяву про відвід всього складу суду подав обвинувачений ОСОБА_9 . Свою заяву він мотивував тим, що 17 січня 2022 року в Пирятинському районному суді оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду присяжних про задоволення клопотання прокурора та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком ще на 60 днів, тобто до 17 березня 2022 року включно. У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_13 про зміну йому запобіжного заходу було відмовлено. 20 січня 2022 року від свого захисника він дізнався про те, що 17 січня 2022 року судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловили окрему думку, в якій вони заявили про свою незгоду з ухвалами суду присяжних щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає, що при прийнятті судового рішення від 17 січня 2022 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою присяжні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за сприяння суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , умисно порушили дану ними присягу діяти неупереджено та при вирішенні питань керуватися лише законом, через що свідомо перевищили надані ним законом повноваження, застосувавши до нього процедуру прийняття судового рішення, яка не передбачена законом, внаслідок чого з 18 січня 2022 року він перебуває під вартою незаконно. Так, відповідно до частин 1 та 3 ст. 383 КПК України, кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом, а усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно. Відповідно до ст.331 КПК України під час здійснення судового провадження судом присяжних питання доцільності продовження тримання обвинуваченого вирішує головуючий. Тобто, питання про продовження запобіжного заходу або про його зміну присяжними не вирішується. Суддя ОСОБА_1 в нарадчій кімнаті 17.01.2022 мала б додатково роз'яснити присяжним положення ст. 331 та 383 КПК України та виключити їх від обговорення та прийняття рішення щодо запобіжного заходу відносно нього та інших обвинувачених. Присяжні узурпували право приймати судові рішення з питань, які не входять до їх компетенції, та своїми умисними діями порушили зміст даної ними присяги. Крім того, присяжні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 прийшли до завідомо необґрунтованих висновків стосовно можливості тримання його під вартою також після відбуття ним 7,5 років під вартою без вироку, нібито згідно ч.2 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 №838-VIII (так званий «Закон ОСОБА_40 »). При цьому незаконний склад суду, уособлений присяжними ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , витлумачив положення Закону без його порівняння з іншими нормами Кримінального Кодексу України (у відповідній редакції) та висновками Верховного Суду по їх застосуванню, зокрема абзацу 6 ч.5 ст.72 КК України (у відповідній редакції Закону). За викладених обставин, навіть якщо головуюча суддя ОСОБА_1 і не мала б «окремої думки», відмінної від думки присяжних, а на час винесення рішення була б впевнена в тому, що строк тримання під вартою йому треба продовжувати, то питання застосування ч.5 ст.72 КК (в редакції Закону №838-VIII) після фактичного відбуття ним як обвинуваченим без вироку половини максимально можливого строку позбавлення волі, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу для злочинів, в яких він лише підозрюється, саме вона і повинна була вирішувати станом на 01 березня 2022 року, в той час, як незаконним складом суду його тримання під вартою продовжено аж до 17 березня 2022 року. Викладені ним обставини виключають довіру до суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки їх відверто незаконні дії свідчать про відсутність незалежності у прийнятті рішень та про цілковиту упередженість по відношенню до нього, внаслідок чого він об'єктивно позбавлений гарантованого статтею 21 КПК України права на справедливий розгляд кримінальної справи в суді присяжних Пирятинського районного суду Полтавської області. Через це та у відповідності до п.4 ч.1 статті 75 КПК України він заявляє відвід суддів Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Захисник ОСОБА_13 підтримав клопотання свого підзахисного ОСОБА_9 про відвід усьому складу суду та зазначив, що наведені у заяві останнього доводи не демонструють незгоди з прийнятим судовим рішенням. Уважає, що присяжні порушили присягу щодо здійснення правосуддя згідно із законом та застосували до обвинуваченого процедуру прийняття судового рішення, яка не передбачена законом. Присяжні вийшли за межі своїх повноважень, тому є сумніви у їх неупередженості, що є підставою для відводу усього складу суду.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви ОСОБА_9 про відвід суду присяжних з огляду на його безпідставність. Уважає, що суд присяжних при ухваленні рішення про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою діяв згідно вимог закону. Норма ст. 383 КПК не містить категоричної заборони суду присяжних ухвалювати рішення про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою. Щодо вирішення судом питання про застосування так званого «Закону Савченко», то, на його думку, цей закон підлягає застосуванню при вирішенні питання про покарання особи, а в ухвалі про застосування запобіжного заходу мова про покарання не йшла. Згідно ст.5 КК України указаний вище закон втратив чинність та зворотної сили не має. Крім того, в абзаці 6 ч.5 ст.72 КК України (у відповідній редакції Закону, що втратив чинність), йшлося про строкове покарання, а санкція ч. 2 ст. 115 КК України також передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_14 підтримали заяву ОСОБА_9 та просили її задовольнити. Захисник ОСОБА_12 також вказав на наявність конфлікту інтересів з огляду на наявність повідомлення суддів Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про втручання в їх діяльність щодо здійснення правосуддя після виступу народного депутата Кожем'якіна на сесії Верховної Ради України з приводу створення Тимчасової слідчої комісії, яка в результаті і була створена.

Крім того, захисник ОСОБА_12 заявив усне клопотання про відвід головуючої у справі ОСОБА_1 . Свою заяву мотивував тим, що захисник ОСОБА_11 звернувся із запитом до голови суду ОСОБА_1 про надання документів, на підставі яких було увільнено від виконання обов'язків присяжних ОСОБА_37 , ОСОБА_38 . Проте йому було неправомірно відмовлено у цьому. Таким чином, голова суду порушила вимоги ст. 387 КПК України та в позапроцесуальний спосіб увільнила цих присяжних, які вже були визначені автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаного кримінального провадження. Припускає, що їх було увільнено без передбачених законом підстав, з метою перешкоджання правосуддю. Вважає, що голова суду особисто зацікавлена в результатах справи, що є підставою для її відводу.

Обвинувачений ОСОБА_8 , його захисник ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_14 , обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_13 підтримали заяву захисника ОСОБА_12 про відвід головуючої у справі судді ОСОБА_1 та просили її задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення заяви захисника ОСОБА_12 та зазначив, що голова суду діяла у спосіб, визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», підстав стверджувати про її зацікавленість у результатах справи немає.

Розглянувши заяви про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_17 , всього складу суду та головуючої судді ОСОБА_1 , вислухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, суд присяжних приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді та/або присяжному відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді та присяжному, передбачений ст.75, 76 КПК України.

Зокрема, згідно п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Даючи оцінку доводам та підставам, що зазначені захисником ОСОБА_11 у заяві про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , суд зазначає таке.

Аргументи захисника ОСОБА_11 в частині того, що присяжні ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 мають особистий інтерес у результатах розгляду цієї кримінальної справи, оскільки вони є працівниками підприємств, які контролюються родиною ОСОБА_19 , а ОСОБА_19 , в свою чергу, тісно пов'язаний із ОСОБА_18 , який зацікавлений в утриманні обвинувачених під вартою, є безпідставними, надуманими, ґрунтуються на припущеннях захисника та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Крім того захисником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що присяжні Баглай, Кашкіна та Касьян були включені до списку присяжних Пирятинського районного суду Полтавської області спеціально для розгляду даного кримінального провадження, внаслідок незаконного втручання в процес призначення та відбору присяжних з боку посадових осіб органів місцевого самоврядування. Доказів порушення процедури чи будь-якого іншого незаконного впливу на відбір вказаних присяжних матеріали клопотання не містять.

Доводи ОСОБА_11 про можливе фінансове забезпечення присяжних Баглай, Кашкіної та Касьяна в обмін на виконання незаконних вимог щодо результатів судових рішень у цій справі ґрунтуються лише на припущеннях захисника.

На переконання суду організація 26.07.2021 так званої «ходи» на пам'ять вбитого мера ОСОБА_21 , публічні інтерв'ю посадової особи ОСОБА_41 , виступ з трибуни Верховної Ради України народного депутата Кожемякіна не можуть розглядатись як обставина, що свідчить про особисту зацікавленість присяжних в результатах провадження або викликає сумнів в їх неупередженості.

Візит у 2017 році народного депутата ОСОБА_42 до Київського районного суду м.Полтави, де в той час розглядалась дана справа, взагалі ніяким чином не доводить наявність підстав, передбачених п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК, для відводу присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Також слід зазначити, що надані суду автобіографії ОСОБА_19 з інтернет-видання «Полтавщина», офіційного веб-сайту громадської приймальні Київської міської ради, автобіографія ОСОБА_18 з офіційного веб-сайту громадської приймальні Київської міської ради та невідомого інтернет-сайту, автобіографії ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_19 з офіційного веб-сайту Верховної Ради України, не мають жодного доказового значення при вирішенні питання про відвід присяжних.

Суд звертає увагу захисника, що завданням суду є здійснення правосуддя, а не перечитування статей з невідомих інтернет-ресурсів та матеріалів «жовтої» преси, які містять особисту думку автора.

Той обсяг письмових матеріалів, доданих захисником до своєї заяви про відвід присяжних, а також схема впливу ОСОБА_45 на призначення та контроль присяжних, намальована захисником ОСОБА_11 у своїй заяві, свідчить про намагання сторони захисту штучно створити перешкоди для подальшого розгляду даного кримінального провадження судом присяжних Пирятинського районного суду Полтавської області.

Отже, розглядаючи вказані у заяві доводи про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 суд виходить із того, що сумнів у неупередженості присяжних повинен бути розумним, об'єктивно обґрунтованим, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно зміну його складу.

З урахуванням цього суд не вбачає підстав для відводу присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 відповідно до п.3, 4 ч.1 ст.75 КПК України, так як заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, що могли б свідчити про особисту зацікавленість указаних присяжних та їх упередженість. Заява про відвід ґрунтується на припущеннях.

Щодо заяви ОСОБА_9 про відвід всього складу суду слід зазначити наступне.

17 січня 2022 року судом присяжних Пирятинського районного суду Полтавської області у даному кримінальному провадженні було розглянуто та задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 березня 2022 року включно. В задоволенні клопотань захисників про зміну обвинуваченим запобіжного заходу судом присяжних було відмовлено.

Згідно зі статтею 383 КПК України кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.

Що стосується доводів обвинуваченого ОСОБА_9 щодо розгляду питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою незаконним складом суду, вони є безпідставними, оскільки клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту розглядались у складі головуючого судді, судді та трьох основних присяжних, що у відповідності до вимог чинного законодавства та ч.3 ст.383 КПК України відповідає порядку провадження у суді присяжних та є законним складом суду.

Відповідно до приписів закону головуючий суддя має обов'язок з розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу строку дії попередньої ухвали, та законодавець відокремив цю дію, надавши головуючому повноваження для розгляду даного питання незалежно від наявності складу суду присяжних та можливості вирішувати всі інші питання. Водночас, це не означає, що вирішення цього питання повним складом суду присяжних порушує процедуру, встановлену законом, та присяжні вийшли за межі своїх повноважень.

Суд також звертає увагу, що сторона захисту та, зокрема, обвинувачений ОСОБА_9 , інші обвинувачені скористались своїм правом на апеляційне оскарження зазначених вище ухвал, одна з яких станом на 11.02.2022 була розглянута судом апеляційної інстанції, залишена без змін та набрала законної сили.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_9 про безпідставне незастосування судом при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою положень абзацу 6 ч.5 ст.72 КК України (у відповідній редакції Закону №838-VIII), то суд неодноразово наголошував на тому, що незгода з мотивами суду, наведеними у судовому рішенні, є підставою для його оскарження, а не для відводу складу суду. Ухвалення судом рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість суду.

Суд не бере уваги доводи захисника ОСОБА_12 щодо конфлікту інтересів у суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_46 з огляду на звернення суддів до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у здійснення правосуддя, з огляду на наступне.

Так, згідно статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з Бангалорськими принципами поведінки судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, незважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їх причини.

Факт звернення суддів з поданням до Вищої ради правосуддя не свідчить про наявність конфлікту інтересів та не тягне за собою необхідність автоматичного відводу судді від розгляду кримінального провадження.

Необхідно також зазначити, що до цього часу Вищою радою правосуддя остаточного рішення по суті поданого звернення прийнято не було.

Подання до Вищої ради правосуддя повідомлення про втручання у правосуддя за наявності відповідних фактів є обов'язком судді та не спричиняє конфлікту інтересів, а тому ніяким чином не свідчить про упередженість суддів під час розгляду кримінального провадження.

Аналогічно не може бути підставою для відводу судді та присяжного створення Верховною Радою України Тимчасової слідчої комісії з питань щодо обставин розслідування даного кримінального провадження. Згідно положень Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» висновки таких комісій не є обов'язковими для суду.

При цьому позиція сторони захисту про те, що створення ТСК є тиском на суд, є лише її припущенням, оскільки стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про тиск зі сторони ТСК чи будь-який інший вплив на склад суду.

Щодо заявленого захисником ОСОБА_12 відводу головуючій у справі судді ОСОБА_1 з підстав порушення нею закону при увільнення присяжних в цьому кримінальному провадженні від обов'язків, слід зазначити таке.

Відповідно до ч.2, 3 ст.66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного:

1) особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім'ї похилого віку;

2) керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;

3) особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;

4) іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов'язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Таким чином, голова суду при розгляді заяв присяжних ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , які були подані ними до початку виконання обов'язків присяжного, діяла відповідно до вимог закону та не мала перешкод для ухвалення адміністративного рішення, передбаченого ст. 66 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Перевірка обґрунтованості наказу голови суду не належить до повноважень суду, який здійснює кримінальне провадження. Доводи захисту, що увільнення вказаних присяжних від виконання своїх обов'язків мало відбуватися виключно згідно ст.387 КПК України, нічим не обґрунтовані та зводяться до власного однобічного та суб'єктивного тлумачення норм права.

Крім того, беручи до уваги ту обставину, що стороною захисту відвід суддям заявлявся неодноразово, суд уважає, що такі дії вчиняються з метою затягування кримінального провадження.

З огляду на викладене заява захисника ОСОБА_11 про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , заява обвинуваченого ОСОБА_9 про відвід всього складу суду, та усна заява захисника ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з указаних вище підстав.

Керуючись ст.75, 80, 81, 350 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_11 про відвід присяжних ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 - відмовити.

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_9 про відвід всього складу суду - відмовити.

У задоволенні усної заяви захисника ОСОБА_12 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 15.02.2022.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

ОСОБА_47 Волик

ОСОБА_4

ОСОБА_5