Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/2555/20
Провадження № 1-кп/553/63/2022
Іменем України
15.02.2022 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника адвоката - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 1202075030000193 відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, -
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 .
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2020 року відносно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 11 січня 2021 року, термін дії якого продовжувався ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 06.01.2021 року, від 24.02.2021 року, від 20.04.2021 року, від 16.06.2021 року, від 22.09.2021 року, від 03.11.2021 року та від 20.12.2021 року.
При вирішенні питання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було враховано наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, дані про особу ОСОБА_5 , а також те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, частина з яких кваліфікуються як тяжкі злочини, за які законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, відтак перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду, покинувши постійне місце проживання, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення ним кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному провадженні, в тому числі на потерпілу ОСОБА_7 , яка являється його матір'ю. У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, що може негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 посилаючись на те, що ризики, які стали підставою для його обрання, не зникли, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред'явленого обвинуваченого та інші конкретні обставини справи.
В обґрунтування клопотання прокурор послався на дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, не має сталих соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Вказане в сукупності дає підстави стверджувати про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, здійснити спробу переховуватися від суду. Зазначив, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 з приводу вирішення клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
При вирішенні клопотання прокурора суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, не має сталих соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні в тому числі тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, а також кримінального правопорушення щодо майна матері ОСОБА_7 , разом з якою обвинувачений проживав до затримання, а також ступінь тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, вік, міцність соціальних зв'язків в місці його проживання, репутацію, майновий стан.
Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов'язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред'явленого обвинувачення та інші конкретні обставини не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу, та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 14 год. 50 хв. 15 лютого 2022 року по 14 год. 50 хв. 15 квітня 2022 року включно з застосуванням застави у розмірі, визначеному при застосуванні запобіжного заходу згідно з ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2020 року в розмірі 42040 грн. 00 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1