Постанова від 15.02.2022 по справі 910/9581/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. Справа№ 910/9581/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

розглянувши в порядку ст. 247 ГПК України апеляційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2021

у справі №910/9581/21 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-України"

про стягнення 6854, 79 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Фотон-України" (відповідача) про стягнення пені в розмірі 6 854,79 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року у справі №910/9581/21 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 4093,13 грн. (за розрахунком суду) за період з 10.12.2019 по 24.12.2019 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності в один рік, визначений ст. 258 ЦК України. А вимоги в частині суми пені в розмірі 2 761,66 грн. суд відмовив в зв'язку з їх необґрунтованістю по суті.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2021 по справі №910/9581/21 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а саме: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-України" на користь державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" пеню у розмірі 6 854, 79 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції помилково було визначено період нарахування пені. Також вказав на те, що відмовляючи в частині вимог з підстав пропуску строку позовної давності, суд першої інстанції не врахував п.12 перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Враховуючи, що початок перебігу строку позовної давності розпочався 07.12.2019, а закінчився 07.12.2020, тобто даний період припадає на період дії карантину на всій території України який був впроваджений з 12.03.2020 Постановою КМУ №211 від 11.03.2020, та з усіма змінами які вносились постановами КМУ, не закінчився та тривав до 01.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та ухвалено здійснювати розгляд у порядку ст. 247 ГПК України в спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2019 року між державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фотон-України» (постачальник) було укладено договір про закупівлю № 35.1-14/2-36. (а.с.9)

Відповідно до п. 1.1. - 1.3. договору, постачальник зобов'язується поставити замовникові товар, зазначений в п. 1.2. та п. 1.3. договору та надати інформаційно - консультаційні послуги відповідно до умов договору, а замовник - прийняти та оплатити такий товар та послуги. Кількість, ціну, технічні характеристики товару наведено в специфікації договору. Найменування товару: Трактори з комунальним обладнанням, далі також - товар. Згідно національного класифікатора України ДК 021:2015 - 34140000-0 «Великовантажні мототранспортні засоби».

Згідно з п. 3.1. - 3.2. договору, сума визначена у договорі, не може бути більше за 19190000,40 грн., включаючи ПДВ 20%-3198333,40 грн. Ціна за одиницю товару зазначена в специфікації договору.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник протягом 30 календарних днів після фактичної поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар та акта приймання-передачі товару перераховує на поточний рахунок постачальника 100% ціни фактично поставленого товару.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки товару - 45 календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання видаткової накладної на фактично поставлений товар та акт приймання-передачі товару.

Згідно з п. 5.3.1. - 5.3.3. договору, товар поставляється повністю або поетапно, окремими партіями згідно з письмовими заявками замовника з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації договору. Письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника lesik@foton-ukraine.com, з подальшим направленням цінним листом з описом та повідомленням на поштову адресу постачальника: 02088, м. Київ, вул. Євгенія Харченка, буд.31. Постачальник зобов'язаний підтвердити отримання письмової заявки від замовника. Підтвердженням отримання письмової заявки постачальником від замовника може бути оригінальний підпис уповноваженої особи постачальника на заявці, обмін листами між сторонами договору, поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи постачальника. Уповноваженою особою постачальника є Лесик Сергій Іванович або особа, якій надано довіреність на отримання письмових заявок. У випадку повернення цінного листа з описом та повідомленням об'єктом поштового зв'язку у разі письмової відмови постачальника від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання такого листа, лист вважається відправленим замовником належним чином, а неотримання постачальником такого листа буде вважатися його відмовою від виконання умов договору та постачальник несе відповідальність у порядку, передбаченому п. 8.6. договору.

Пунктом 5.3.9. договору, передбачено, що право власності на товар від постачальника до замовника переходить після передачі товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар та акту приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 8.3. договору, у разі порушення строку поставки товару та/або надання послуг, зазначеного в п. 5.1. та п. 5.4.1. договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в п.п. 5.3.7., 5.4.4., 6.2. договору, перші 14 календарних днів постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни товару та/або послуг, строк поставки/надання якого порушено та/або від ціни дефектного товару/неякісно наданих послуг, за кожний день прострочення. У разі порушення строку поставки товару та/або надання послуг, зазначеного в п. 5.1. та п. 5.1.1. договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в п.п. 5.3.8., 5.4.4., 6.2. договору понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни товару/послуг, строк поставки/надання якого порушено та/або від ціни дефектного товару/неякісно наданих послуг, за кожний день прострочення. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.

Також, згідно з п. 8.10. договору сторони погодили, що у разі застосування пені/штрафу, сторона, що порушила виконання зобов'язань, зобов'язана сплатити суму пені/штрафу на підставі окремо виставленого, у кожному випадку, рахунку. Оплата рахунку проводиться протягом 5 банківських днів з дати його отримання стороною, яка допустила прострочення виконання своїх зобов'язань за договором. Рахунок на оплату пені/штрафу направляється факсимільним зв'язком, з подальшим направленням оригіналу рахунку із супровідним листом поштою на адресу, що вказана в договору.

Пунктом 12.1. передбачено, що договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до 31.12.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними.

У додатку № 1 до договору № 35.1 - 14/2 - 36 від 15.10.2019 визначено назву, вартість та додаткову комплектацію товару, що мав бути поставлений за договором. (а.с.17-23)

У додатках № 2 та № 3 до договору № 35.1 - 14/2 - 36 від 15.10.2019 закріплено пам'ятку керівникам структурних підрозділів ДП МА «Бориспіль» та стороннім організаціям, що працюють на території ДП МА «Бориспіль» та пам'ятку керівниками структурних підрозділів ДП МА «Бориспіль» та стороннім організаціям, що працюють з ДП МА «Бориспіль» (порядок контролю якості товарів).(а.с.24-26)

На виконання умов п.5.1 та п.5.3.3 договору, 23.10.2019 ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернулося до ТОВ «Фотон-України» з листом № 61-22-251, щодо виконання договору від 15.10.2019 № 35.1-14/2-36, у якому просило поставити товар передбачений специфікацією (додаток № 1 до договору) в повному обсязі. Лист був отриманий під підпис директором ТОВ "Фотон-Україна" 23.10.2019. (а.с.27).

Отже за умовами п. 5.1 договору, враховуючи дату отримання заявки (23.10.2019), постачальник зобов'язаний поставити товар в строк до 06.12.2019р. включно (45 днів відповідно до п.5.1 договору поставки).

Як свідчать матеріали справи, постачальник поставив товар 24.12.2019р., що підтверджується видатковою накладною №ФТ-0000529 від 24.12.2019р. та актом приймання-передачі товару №8 від 24.12.2019р. (а.с.28,29).

09.12.2020 державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» направляв до ТОВ «Фотон-Україна» лист вих. №03-22-149, щодо нарахування пені та проханням її сплатити, (а.с.30) до даного листа був долучений рахунок-фактура №12/38 від 09.12.2020 для оплати пені згідно умов договору (а.с.31). Зазначений лист (вих. №03-22-149 від 09.12.2020р.) отримано ТОВ «Фотон-Україна» 29.12.2020, що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення.(а.с.32)

Крім того, 12.04.2021 позивачем направлялась до відповідача претензія №35-28/5-157 з вимогою сплатити пеню в розмірі 6854,79грн., але дані вимоги залишились не виконаними. (а.с.33-36).

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що станом на 26.05.2021р. року ТОВ Фотон-Україна» має заборгованість перед ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» по договору про закупівлю № 35.1-14/2- 36 від 15.10.2019р. в сумі 6 854,79 грн. за не сплачені штрафні санкції за період з 07.12.2019 по 24.12.2019.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 4093,13 грн. (за розрахунком суду) за період з 10.12.2019 по 24.12.2019 не підлягають задоволенню, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності в один рік, визначений ст. 258 ЦК України. Щодо частини позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 2 761,66 грн. суд відмовив в зв'язку з їх необґрунтованістю по суті.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтями 526 та 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 2 ст.216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п. 7.3.1 Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару та надання Послуг у строки та на умовах, що передбачені Договором.

Як вже зазначалось на виконання умов п.5.1 та п.5.3.3 договору ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» надало заявку постачальнику за договором (лист вих. №35.1-14/2-36 від 15.10.2019, далі - Заявка). Дану Заявку отримано 23.10.2019р. директором ТОВ «Фотон-Україна» під підпис.

Враховуючи дату отримання Заявки (23.10.2019) та умови п.5.1 договору, постачальник зобов'язаний поставити товар в строк до 06.12.2019р. включно (45 календарних днів).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення строків поставки товару, визначених п. 5.1 Договору, постачальник поставив товар 24.12.2019р., що підтверджується видатковою накладною №ФТ-0000529 від 24.12.2019р. та актом приймання-передачі товару №8 від 24.12.2019р.

Таким чином, постачальник прострочив строк поставки товару за договором на 18 календарних днів. (з 07.12.2019 по 24.12.2019).

09.12.2020 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» направляв до ТОВ «Фотон-Україна» лист вих. №03-22-149 щодо нарахування пені з проханням її сплатити. До даного листа був долучений рахунок-фактура №12/38 від 09.12.2020 для оплати пені згідно умов Договору. Лист (вих. №03-22-149 від 09.12.2020р.) отримано ТОВ «Фотон-Україна» 29.12.2020р., що підтверджується відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач не надав відповіді на даний лист та не сплатив заборгованість за рахунком-фактурою №12/38 від 09.12.2020 щодо сплати пені згідно умов Договору.

Як зазначалось вище, пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі порушення строку поставки товару та/або надання послуг, зазначеного в п. 5.1 та п.5.4.1 договору, перші 14 календарних днів постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 50% облікової ставки НБУ від ціни товару та /або послуг, строк поставки/надання якого порушено, за кожний день прострочення. У разі порушення строку поставки товару та/або надання послуг, зазначеного в п.5.1 та п. 5.1.1 договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в п.п. 5.3.8, 5.4.4, 6.2 договору понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни товару/послуг, строк поставки/надання якого порушено та/або від ціни дефектного товару/неякісно наданих послуг, за кожний день прострочення пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши період поставки (з 23.10.2019 по 06.12.2019 = 45 днів) та кількість днів прострочення (з 07.12.2019 по 24.12.2019 = 18 днів), розрахунок здійснений позивачем, колегія суддів вважає арифметично вірним, з огляду на викладене:

- за перші 14 календарних днів прострочення строку поставки товару

постачальник зобов'язаний сплатити замовнику:

З 07.12.2019 по 12.12.2019: 1 200 000,00*15,5%*50% / 365*6 = 1 528,77 грн.

З 13.12.2019 по 20.12.2019: 1 200 000,00*13,5%*50% / 365*8 = 1 775,34 грн.

- понад 14 календарних днів прострочення строку поставки товару (4 дні) постачальник зобов'язаний сплатити замовнику:

З 21.12.2019 по 24.12.2019: 1 200 000,00*13,5%*2 / 365*4 = 3 550,68 грн.

Загальний розмір пені за договором складає: 1528,77+1775,34+3550,68= 6 854,79грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач правильно визначив кінцевий строк поставки товару, а саме - 06.12.2019р. та кількість днів прострочення поставки товару (з 07.12.2019 по 24.12.2019 = 18 днів) і нарахував пеню в розмірі 6854,79грн.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь- які належні та допустимі докази, які б підтвердили здійснення відповідачем своєчасної поставки товару. Разом з тим, позивач підтвердив, що згідно заявки на поставку товару та відповідно до видаткової накладної №ФТ-0000529 від 24.12.2019р. та акту приймання-передачі товару до договору від 24.12.2019р, відповідач здійснив поставку з порушення строків, визначених п.5.1 договору.

Так, ч. 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 5 ст. 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності в один рік.

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Водночас, відповідно до п. 12 Перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», визначено, що початок дії карантину на всій території України з 12.03.2020р.

В подальшому строк дії карантину продовжувався згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021р. та станом на 24.09.2021р. не закінчився і тривав до 1 жовтня 2021 року.

При цьому, судом першої інстанції в рішенні суду було зазначено, що оскільки, товар мав бути поставлений відповідачем не пізніше 09.12.2019, строк перебігу позовної давності для нарахування пені розпочався з дня порушення, тобто з 10.12.2019.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково було встановлено кінцеву дату поставки (09.12.2019), посилаючись на положення ст. 254 ЦК України, зокрема застосував до даних правовідносин ч.5 даної статті, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Разом з тим, відповідно до умов п. 5.1 договору встановлено, що строк поставки товару - 45 (сорок п'ять) календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника.

Отже, умовами договору визначено, що товар повинен бути поставлений позивачу саме протягом 45 календарних, а не робочих днів, а отже кінцевий строк поставки товару, якщо припадає на вихідні, святкові або неробочі дні - не переноситься. Більш того, як вже зазначалось, заявка була отримана 23.10.2019, а 45-ий календарний день припадає на 06.12.2019 (включно) який є робочим днем.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що початок перебігу строку позовної давності, має рахуватись з першого дня прострочення виконання зобов'язання з 07.12.2019, а відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України та пункту 5.1 договору поставки, строк позовної давності закінчується 07.12.2020р., тобто даний період припадає на період дії карантину на всій території України та враховуючи п. 12 Перехідних положень Цивільного кодексу України - строк позовної давності продовжується до 01.10.2021р. і відповідно не є порушеним.

З огляду на вищевикладене, враховуючи п. 12 Перехідних положень Цивільного кодексу України - позивач подав позовну заяву із дотриманням строків позовної давності.

Зазначена позиція також викладена Верховним судом в постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на вищевикладене.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2021 р. підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року у справі № 910/9581/21 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 09.09.2021 року у справі № 910/9581/21 скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон-України" (02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, буд. 31; код: 35871436) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код: 20572069) пеню в розмірі 6 854,79 грн., судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. за подачу позовної заяви та судовий збір в розмірі 3 405,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 910/9581/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук

Попередній документ
103269593
Наступний документ
103269595
Інформація про рішення:
№ рішення: 103269594
№ справи: 910/9581/21
Дата рішення: 15.02.2022
Дата публікації: 16.02.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено до апеляційного суду (06.10.2021)
Дата надходження: 14.06.2021
Предмет позову: про стягнення 6 854,79 грн.