08 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/5568/21 пров. № А/857/22270/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Кухтея Р.В., Сеника Р.П.
за участі секретаря судового засідання Лутчин Н.М.,
позивач: не з'явився
представника відповідача: не з'явився
представник третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Оноківської сільської ради на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 260/5568/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оноківської сільської ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Закарпатська обласна прокуратура, Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про скасування рішення,-
суддя в 1-й інстанції - Іванчулинець Д.В.,
час ухвалення рішення - 19.11.2021,
місце ухвалення рішення -м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
22 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Оноківської сільської ради (далі - відповідач 1), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закарпатська обласна прокуратура (далі - третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (далі - третя особа 2), та просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Оноківської сільської ради «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області» від 28 вересня 2021 року; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн..
18 листопада 2021 року, до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення Оноківської сільської ради від 28 вересня 2021 року «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області»».
На обґрунтування вимог поданої заяви позивач зазначив, що 05 листопада 2021 року відбулося засідання Оноківської сільської ради, на якій прийнято рішення, надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення, яких оспорюється вказаним вище позовом. Незважаючи на факт оскарження внесених до Детального плану змін, позивач зазначає про те, що відповідач має намір якнайшвидше розпорядитися спірними земельними ділянками, зміна цільового призначення яких є предметом оскарження даного позову. Також зазначає, що громадяни які отримали дозволи на складання проектів землеустрою фактично перебувають за крок до оформлення права власності на земельні ділянки, оскільки після надання відповідного дозволу на розробку, йде стадія затвердження розробленого проекту, яка фактично буде безспірною. Позивач вважає, що після оформлення права власності повернути попередній стан порушених прав буде вкрай складно, а відтак невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову від 18 листопада 2021 року задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Оноківської сільської ради від 28 вересня 2021 року «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області»», до набрання рішенням суду законної сили.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, її оскаржив відповідач 1 - Оноківська сільська рада, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в оскаржуваній ухвалі не наведено доказів та мотивів, якими суд обґрунтовує свої висновки про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Апелянт вважає, що ознаки протиправності оскаржуваних дій та рішень відповідача підлягають доведенню у встановленому законом порядку на підставі належних та допустимих доказів, а тому не є очевидними.
Також вважає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову суд мав з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Суд також мав здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Апелянт вважає, що жодних доказів, які б підтверджували висновки суду щодо наявності підстав забезпечення позову, в матеріалах справи є відсутніми, в тексті оскаржуваної ухвали не міститься покликань на такі. А вжиття таких заходів не може бути обґрунтовано необхідністю захисту прав інших осіб, зокрема мешканців с. Оноківці, які до суду не звертались і вимоги щодо протиправності рішень відповідача не заявляли.
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, що предметом оскарження в даній адміністративній справі є рішення Оноківської сільської ради від 28 вересня 2021 року «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області»». Серед основних підстав для скасування вказаного рішення позивачем, зокрема зазначено про невідповідність внесених змін до Детального плану Генерального плану населеного пункту, а саме: внесеними змінами передбачено зміну цільового призначення деяких земельних ділянок: землі рекреаційного призначення, землі громадської забудови, які були передбачені для будівництва навчальних та дошкільних закладів та інше.
Згідно оскаржуваної ухвали мотивами задоволення вищевказаного клопотання і вжиття судом заходів забезпечення позову слугувало те, що як підтверджується матеріалами справи, 02 листопада 2021 року відбулося засідання Земельної комісії Оноківської сільської ради, на якій прийнято рішення, яким рекомендовано надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення, яких оспорюється вказаним вище позовом.
05 листопада 2021 року Оноківською сільською радою прийнято рішення № 802-Х-VIII «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власності для індивідуального садівництва».
Відтак, суд вважав, що вищезазначені дії відповідача свідчать про очевидну протиправність, оскільки відповідач не зважає на факт оскарження внесених до Детального плану змін та має намір, якнайшвидше розпорядитися спірними земельними ділянка.
При цьому, суд наголосив, що подальші дії, після оформлення третіми особами дозволів на складання проектів землеустрою з подальшим фактичним оформленням права власності на земельні ділянки, унеможливить поновлення прав позивача через те, що повернути попередній стан порушених прав буде вкрай складно.
Враховуючи в сукупності обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про безпідставність та необґрунтованість вжитих заходів забезпечення позову і недотримання судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали вимог ст.150 КАС України.
Наведений висновок обґрунтовується наступним.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Із змісту вимог ч.2 ст.151 КАС України слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Системний аналіз ст.150 КАС України дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Згідно роз'яснень, які наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19.
Окрім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Судом встановлено, що позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення Оноківської сільської ради від 28 вересня 2021 року «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області»», до набрання рішенням суду законної сили
Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову та зазначає, що застосування даного заходу забезпечення позову фактично призведе до вирішення по суті позовних вимог. Крім того, посилання позивача на протиправність даного рішення суд розцінює передчасним, оскільки вказана обставина підлягає встановленню під час судового розгляду справи. Доказів очевидної протиправності спірних рішень матеріали позовної заяви не містять.
З огляду на вищевказане суд вважає, що даний спосіб забезпечення позову є фактичним вирішенням позовних вимог на період розгляду справи, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.
Отже, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, суд приходить до висновку що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання про безпідставність і необґрунтованість винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з порушенням норм процесуального права, що привело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви.
Також згідно вимог ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За наведених обставин сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.
Керуючись ч. 45 ст. 229, ч.3 ст.243, ст.ст. 139, 310, 312, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Оноківської сільської ради задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року про забезпечення адміністративного позову у справі № 260/5568/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Оноківської сільської ради від 28 вересня 2021 року «Про затвердження детального плану «Внесення змін в детальний план території К-488, території колишнього господарського двору в с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області»», до набрання рішенням суду законної сили - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. В. Кухтей
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року