Справа № 301/3270/21
Закарпатський апеляційний суд
09.02.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/16/22 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05.01.2022.
Цією ухвалою задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.03.2022, з визначенням застави 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 173670 (сто сімдесят три тисячі шістсот сімдесят) грн., щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000342 від 18.10.2021
Цією ж ухвалою, у разі внесення застави на ОСОБА_5 покладено обов'язки: з'являтися до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання слідчий обґрунтував тим, що у провадженні СВ відділення поліції №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000342 від 18.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.307 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 01.12.2021 в період часу з 13 год. 04 хв. по 13 год. 19 хв. ОСОБА_5 , заходячись вдома за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів маючи при собі психотропну речовину 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP), незаконно зберігав при собі з метою збуту та у ході проведення оперативної закупки
-2-
наркотичної речовини, незаконно збув за 400 грн. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) загальною масою (у перерахунку на 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) основу) становить 0,0813 г.
Згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/107-21/10346-НЗПРАП від 06.12.2021, придбана у ОСОБА_10 психотропна речовина, обіг якої заборонено - 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP), загальною масою (у перерахунку на 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP) основу) становить 0,0813 г. 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP), згідно переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, (таблиця I, список 2), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (редакція від 17.01.2013), віднесений до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
05.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий мотивував обґрунтованістю пред'явленої останньому підозри, тяжкістю покарання, яке йому загрожує, у разі доведення винуватості, а також наявністю ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
При вирішенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, а також наявність ризиків його не належної процесуальної поведінки. З метою запобігання встановлених в ході судового розгляду ризикам, слідчий суддя вважав за доцільне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначив ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, а саме 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати до останнього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Вважає ухвалу необґрунтованою та незаконною, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Захисник ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри та переконаний, що така стороною обвинувачення не доведена. Вказує на те, що слідчим суддею необґрунтовано неможливість застосування ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу. Також, на його думку, слідчий суддя визначив ОСОБА_5 надто високий розмір застави, без врахування того, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, раніше не судимий та не притягався до кримінальної відповідальності.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки.
-3-
Заслухавши доповідь судді, поясненна ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
-4-
розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя повною мірою дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків які, власне, викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ ВП №1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071100000342 від 18.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.307 КК України.
05.01.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 05.01.2022 за клопотанням заступника начальника СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_7 , підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.03.2022. та визначено заставу - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою щодо ОСОБА_5 відповідає фактичним обставинам справи і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст.ст.177,183 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
-5-
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно до вимог ст.177 КПК України правовою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність зазначених в законі ризиків.
Як встановив слідчий суддя, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна, а тому з огляду на тяжкість та характер вказаного кримінального правопорушення це свідчить про існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.307 КК України, доведена органами досудового розслідування та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає. Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується доказами, а саме: рапортом ДБН НП України від 18.10.2021; листом про виконання доручення від 19.10.2021; протоколом огляду грошових коштів від 01.12.2021; протоколом вручення грошових коштів від 01.12.2021; протоколом вручення технічних засобів від 01.12.2021; протоколом за результатами проведення оперативної закупки від 01.12.2021; висновком експерта №СЕ-19/107-21/10346-НЗПРАП.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, на цій стадії досудового розслідування, є підтвердженою.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Органом досудового розслідування надано докази, які на даній стадії є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі слідчого судді.
Апеляційний суд зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу
-6-
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника на предмет наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального провадження такі існують та доводяться відповідними доказами.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, врахував наявність обґрунтованої підозри та доказів, які підтверджують причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років із конфіскацією майна, дані про особу підозрюваного і обґрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та належним чином мотивував свої висновки про відсутність обставин до обрання менш суворого запобіжного заходу.
Застосований ОСОБА_5 вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про його особу та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом під час апеляційного розгляду не встановлено.
Щодо наданих захисником апеляційному суду письмових доказів, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема про його сімейних стан, наявність на утриманні малолітнього сина, у тому числі висновок лікаря про стан здоров'я сина та характеристика підозрюваного з місця проживання, на думку апеляційного суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого злочину, не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_6 в цій частині безпідставними.
На переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб,є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_5 та характером і обставинами злочину у якому він підозрюється, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ст.182 КПК України.
Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним, як про це зазначає захисник в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
В той же час, ані в апеляційній скарзі, ані під час апеляційного перегляду справи, не наведено переконливих даних про необхідність застосування застави у меншому розмірі.
З огляду на викладене вимоги апеляційної скарги захисника щодо скасування ухвали слідчого судді про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягають.
-7-
Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.
Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177,178,182,183 КПК України, ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 05.01.2022 щодо ОСОБА_5 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: