Справа № 640/9547/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
11 лютого 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключковича В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком, як учаснику бойових дій, зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, як учаснику бойових дій, зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , починаючи з дати звернення за її призначенням, а саме з 03.03.2021.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, та з наведених у ній підстав, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що втрата військового квитка та відсутність довідки військового комісаріату про періоди участі у бойових діях не може спростувати факт участі позивача у бойових діях в ДРА та статус учасника бойових дій.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції, на його думку, є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування немає. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційних скарг на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За даними трудової книжки з 10.1982 по 12.1984 позивач проходив службу в рядах Радянської Армії. Документом, на підставі якого вчинено зазначений напис є військовий білет НОМЕР_1 . Згідно довідки Деснянського РВК від 12.11.2019 № 5825 позивач проходив службу з 23.10.1982 по 14.12.1984.
31.03.1997 позивачу видано посвідчення серія НОМЕР_2 , відповідно до якого він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
03.03.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві (Деснянський відділ), в якому просив призначити йому пенсію за віком відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій в Демократичній Республіці Афганістан.
До заяви позивачем додано : паспорт, реєстраційний номер облікової картки , трудова книжка, довідка про періоди проходження військової служби, посвідчення учасника бойових дій, лист Звенигородського РВК від 01.11.2019, лист Деснянського РВК від 28.12.2019 № 7247.
Наразі, відповідач листом №2600-0303-8/42608 від 13.03.2021 повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідних документів.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом в суд.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до заяви на призначення пенсії необхідні документи, в зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для призначення пенсії позивачу.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до норм ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Приписами ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - N 1058-IV) , врегульовано питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. У відповідності до п. 4 частини першої вказаної статті, право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях , в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Положеннями частини першої статті 44 Закону N 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1, пунктом 2.1 якого визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Згідно з абзацом третім підпункту 5 пункту 2.1 визначено перелік документів , які засвідчують особливий статус особи :
- посвідчення учасника бойових дій,
- довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України
- або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,
- або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637);
а для осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» або яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:
- також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону ).
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що позивачем мали б бути подані такі документи відносно свого статусу: посвідчення учасника бойових дій та довідка згідно з додатком 2 до Порядку № 637 наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до абзацу 6 пункту 6Порядку № 637 військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів , які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток N 2).
При цьому, за формою довідки вона містить інформацію про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (у тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебуванні в партизанських загонах і з'єднаннях) із зазначенням загальної кількості років, місяців і днів та із зазначенням того, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказані документи (посвідчення та довідка) не є альтернативними , оскільки довідка згідно з додатком № 2 до Порядку № 637 має містити відомості про періоди участі в бойових діях, що, відповідно, є основною для розрахунку для зарахування стажу 1 місяць служби за 3 роки, та, відповідно, для визначення суми нарахованої пенсії.
Подання вказаної довідки за формою додатку № 2 Порядку № 637 є обов'язковим.
Отже, за відсутності вказаної довідки, ГУ ПФУ не уповноважено призначати пенсію на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV, як і приймати інші документи, не визначені у Порядку № 21-1 та Порядку № 637.
З матеріалів справи убачається, що позивачем до заяви про призначення пенсії додано:
- трудова книжка, в якій зазначено, що з 23.10.1982 по 14.12.1984 позивач проходив службу в рядах Радянської Армії. Вказаний запис не містить конкретних періодів участі у бойових діях;
- довідка Деснянського РВК у м.Києві від 12.11.2019 №5825 про те, що позивач перебував в лавах Збройних сил з 23.10.1982 по 14.12.1984, звільнений на підставі наказу МО СРСР №202 від 27.09.1984, тобто містить лише загальну інформацію про перебування у лавах Збройних сил. Отже, вказана довідка не є довідко визначеною додатком № 2 до Порядку №637;
- лист Звенигородського РВК № 1101 від 01.11.2019, у якому зазначено, що згідно архівної алфавітної книги юнаків 1964 п.н. позивач, 1964 р.н., призивався до Збройних Сил 26.10.1982року. Також, перевірено всі архівні дані по встановленню статусу учасників бойових дій з 1982 по 1997. Згідно списку від 21.03.1985 «Бывших военнослужащих, проходивших службу в ДРА в военнослужащих принимавших участие в боевых действиях, для вручения свидетельств о правах па льготы, согласно постановления ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 17 января 1983г.» - ОСОБА_2 , мл.с-нт 1964 вч пп 51876 12.83- 12.84 справка вч пп 51876».
У листі звернута увага на те, що згідно чинного законодавства вік перебування на військовому обліку до 60 років. Рекомендовано звернутися у військовий комісаріат, де громадянин перебуває на військовому обліку для поновлення втрачених документів та видачі там відповідних довідок.
Згідно встановлення статусу учасника бойових дій - в 1985 році видавалося посвідчення «О правах на льготы» старого зразка (СССР) на теперішній час неіснуючої держави. Заміна старих посвідчень СССР проходила приблизно в 1996-1997 році з наданих документів видно що посвідчення українського зразка ОСОБА_1 отримав 31.10.1997р райвійськкоматом у м. Києві ( на копії неможливо розібрати яким) .
В листі наголошено, що позивачу потрібно звернутися за довідками у військкомат де даний громадянин перебуває на військовому обліку . Зазначено, що Довідку про проходження військової служби з датою призову по дату звільнення ІНФОРМАЦІЯ_2 видати не може, так як за підставу для видачі потрібно: військовий квиток та облікова картка громадянина яка заводиться у військовому комісаріаті в якому він перебуває на військовому обліку.
Також рекомендовано: звернутися у військовий комісаріат де громадянин перебуває на військовому обліку для видачі вказаних довідок (якщо у даному військкоматі на громадянина бракує документів, то на запит військового комісаріату ІНФОРМАЦІЯ_2 може надати копію списку за 1985 та довідку про призов громадянина.
Роз'яснено, що якщо з невідомих причин особа не може звернутися у військовий комісаріат де перебуває на військовому обліку, то для надання та відновлення даних про проходження військової служби можна звернутися самостійно до архіву за адресою (Начальнику Центрального архива МО РФ г. Подольск Московской обл. ул.Кирова,74 инд. 142100) зазначено, що при надходженні архівної довідки особа може самостійно звернутися у військовий комісаріат для надання довідок або вказану архівну довідку надати у пенсійний фонд України.
Отже, вказаний лист також не є такою довідкою, на що звернута увага у самому листі з рекомендацією звернутися до РВК за місцем реєстрації для отримання відповідної довідки для призначення пільгової пенсії;
- лист Деснянський РВК від 28.12.2019 № 7247, з якого вбачається, що оскільки громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не надав військовий квиток, в якому зазначались періоди участі в бойових діях, Деснянський районний у місті Києві військовий комісаріат не має підстав надати запитувану довідку.
Враховуючи вимоги пункту 6 Порядку, запропоновано громадянину ОСОБА_1 надати військовий квиток або звернутися до Центрального архіву Міністерства Оборони Російської Федерації (142100, г. Подольск, Московская обл., ул. Кирова, 74) для отримання підтвердження періодів участі в бойових діях.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у ГУ ПФУ підстав для призначення та нарахування пенсії на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону N 1058-IV, оскільки відсутня довідка за формою додатку № 2 Порядку №637.
Позивач вказує, що у нього відсутній військовий квиток, відносно втрати чи крадіжки якого позивачем не надано доказів звернення до органів поліції щодо реєстрації кримінального провадження. Доказів того, що позивач звертався до ЦА МО РФ - також не надано .
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 11.02.2022р.)