14.02.2022
Справа № 664/2510/21
Провадження № 2/664/454/22
РIШЕННЯ
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2022 року Цюрупинський районний суд
Херсонської областi
у складі: суддя Бойко В.П.,
секретар судового засідання Степанова С.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. У позовній заяві зазначено, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідача стягнуто аліменти на користь позивача за рішенням Цюрупинського районного суду в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2010 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач отримала у Цюрупинському районному суді виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів, який подано до Олешківського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для примусового виконання рішення суду. 05.11.2019 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.06.2010 і до досягнення дитиною повноліття. Позивач вважає, що відповідач належним чином ознайомлений із своїм обов'язком щодо сплати аліментів, зокрема за рішенням суду, оскільки здійснював сплату аліментів з часу відкриття виконавчого провадження і до листопада 2020. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.07.2021, який складений державним виконавцем Олешківського районного ВДВС В.Ястребовою, заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з 01.11.2020 по 01.08.2021 складає 20468,90 грн. Згідно розрахунку позивача, неустойка (пеня) від вказаної суми несплачених аліментів за період з листопада 2020 року по липень 2021 року становить 16890,12 грн. Позивач, з урахуванням того, що відповідно до ст. 196 СК України розмір пені за прострочення сплати аліментів не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 16890,12 грн., а також судові витрати з надання професійної правничої допомоги.
Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської областi від 25.10.2021 року відкрито провадження у справі в порядку в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
09.11.2021 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому він зазначив, що державним виконавцем не враховано те, що ним в листопаді та грудні 2020 року було сплачено заборгованість по аліментам у сумі: в листопаді 2020 року - 2000 гривень; в грудні 2020 року - 2200 гривень, про що було надано відповідні поштові перекази та фіскальні чеки. У зв'язку з чим, позивачем було неправильно розраховано суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Відповідно до вищезазначеного відповідачем складено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 12746,00 грн. Крім того, зазначив, що заявлені до відшкодування позивачем витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними із складністю цієї справи, наданий адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, тому вважає, що вони підлягають частковому задоволенню в розмірі 1000,00 гривень.
Ухвалою Цюрупинського районного суду Херсонської областi від 06.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, у матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У зв'язку з цим в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що 05.11.2019 року на підставі заяви про примусове виконання, поданої ОСОБА_1 було відкрите виконавче провадження №60489807 по виконавчому листу №2-787/10, виданому 20.07.2010 року Цюрупинським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів у розмірі 1/4 частини усіх видів (доходу) заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.06.2010 року і до повноліття дитини.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 15.07.2021, який складений державним виконавцем Олешківського районного ВДВС В.Ястребовою, заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період з 01.11.2020 по 01.08.2021 складає 20468,90 грн.
За розрахунками представника позивача за період з листопада 2020 року по липень 2021 року сума неустойки, яку відповідач зобов'язаний сплатити складає становить 16890,12 грн.
У свою чергу відповідачем були надані поштові перекази та фіскальні чеки,що підтверджують сплату аліментів відповідачем на користь позивача: за листопад 2020 року - 2000 гривень (фіскальний чек від 04.11.2020 року); за грудень 2020 року - 2200 гривень (фіскальний чек від 30.12.2020 року); за січень 2021 року - 2500 гривень (фіскальний чек від 02.08.2021 року);за лютий 2021 року - 1000 гривень (фіскальний чек від 22.09.2021 року); за лютий-жовтень 2021 року - 18000 гривень (фіскальний чек від 01.11.2021 року); за жовтень-листопад 2021 року - 4300 гривень (фіскальний чек від 05.11.2021 року);
За розрахунками відповідача за період з листопада 2020 року по липень 2021 року сума неустойки, яку він зобов'язаний сплатити складає 12746,00 грн.
Відтак, суд приймає надані відповідачем докази сплати аліментів на користь позивача за листопад та грудень 2020 року, а тому за грудень 2020 року заборгованість по аліментам становила 144,12 грн., а за грудень 2020 року заборгованість по аліментам була відсутня.
Згідно з ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 182 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn),де:
p загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2 кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Відповідно до положення ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що розрахунок пені, наданий представником позивача, не в повній мірі відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року.
Так при розрахунку за листопад 2020 року не враховане те, що відповідачем частково здійснювалась оплата аліментів, а за грудень 2020 року заборгованість по аліментам була відсутня.
Таким чином вирахування неустойки (пені) повинне проводитись таким чином:
- сума неустойки (пені) за листопад 2020 року: нарахована сума аліментів 144,12 грн. х 1%(пені) х 267 днів = 144,12 грн.;
- сума неустойки (пені) за січень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 206 днів = 2217,17 грн.;
- сума неустойки (пені) за лютий 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 175 днів = 2217,17 грн.;
- сума неустойки (пені) за березень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 147 днів = 2217,17 грн.;
- сума неустойки (пені) за квітень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 116 днів = 2217,17 грн.;
- сума неустойки (пені) за травень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 86 днів =1906,76 грн.;
- сума неустойки (пені) за червень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 56 днів =1272,15 грн.;
- сума неустойки (пені) за липень 2021 року: нарахована сума аліментів 2217,17 грн. х 1%(пені) х 25 днів =554,29 грн.
Таким чином, загальна сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів становить 12746,00 грн.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Разом із тим, враховуючи положення ч.1 ст.196 СК України, за якими одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачем не сплачувалися аліменти на утримання неповнолітньої дитини, враховуючи суми щомісячної заборгованості, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2020 року по липень 2021 року у розмірі 12746,00 грн.
За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
При зверненні до суду позивачка не сплачувала судовий збір, як особа звільнена від його сплати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому його слід стягнути з відповідачана користь держави, у розмірі 992,40 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, останньою до суду надано договір про надання правничої допомоги №55, укладений 09.07.2021 року, ордер серії ВТ №1005330 від 09.07.2021 року та розрахунок суми вартості послуг під час надання правничої допомоги від 25.08.2021 року.
За змістом розрахунок суми вартості послуг під час надання правничої допомоги від 25.08.2021 року, складеного адвокатом Бредіхіним Д.А., надано послуги з підготовки процесуальних документів (позовної заяви) та додатків (2 год 2000,00 грн), враховано участь у судових засіданнях (1 год 1000,00 грн.).
Відповідно до частин 1 та 2статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).
Водночас зі змісту частини 4статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 2 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 3 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц та від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
На підставі викладеного суд, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, приходить до висновку про часткове задоволення заявлених судових витрат з 3000,00 грн до 2000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 19, 141, 280-289 ЦПК України, суд
Позовнi вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 12746,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути ОСОБА_2 в дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 14.02.2022 року.
Суддя В.П. Бойко