Справа № 947/37937/21
Провадження № 2/947/400/22
14.02.2022 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
30 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив постановити рішення, яким розірвати шлюб між ним, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.06.1993 року Відділом (бюро) запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Булавінської селищної ради народних депутатів м. Єнакієво, під актовим записом № 58.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 06 червня 1993 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. За час шлюбу спільних дітей не мають.
Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачкою не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 13.12.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивач ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні. Пояснила, що сторони тривалий час не проживають однією сім'єю та кожен має особисте життя.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позов суду не надала.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 06 червня 1993 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що Відділом (бюро) заптсу актів громадянського стану Виконавчого комітету Булавінської селищної ради народних депутатів м. Єнакієво складено актовий запис за № 58.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_2 , та жінки - ОСОБА_3 , й збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
У відповідності до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 206, 265, ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 06.06.1993 року Відділом (бюро) запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Булавінської селищної ради народних депутатів м. Єнакієво, про що складено актовий запис № 58.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Куриленко О. М.