іменем України
15 лютого 2022 рокуСправа №451/907/21
Провадження № 2/451/108/22
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Радехові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - представника позивача ОСОБА_2 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-
17 червня 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.
В позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20 січня 2022 року, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 . Факт споріднення позивача з батьком підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 видане Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області від 21 серпня 1971 року. На момент смерті батька позивач був зареєстрований та проживав за наступною адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить довідка виконкому Радехівської міської ради Львівської області від 17.02.2021 року № 170. 28 липня 1998 року батько позивача склав заповіт, яким заповів житловий будинок з надвірними будівлями і все те майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів своєму сину ОСОБА_2 . Після смерті батька, позивач прийняв спадщину, оскільки він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Після смерті батька позивача залишилося наступне спадкове майно: земельна ділянка розміром 1,6916 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серія ЯА № 732936 виданий Радехівською райдержадміністрацією Львівської області від 07 грудня 2005 року. Позивач звернувся до Радехівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак отримав від Радехівської державної нотаріальної контори відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серія ЯА № 732936 був виданий Радехівською райдержадміністрацією Львівської області від 07 грудня 2005 року, тобто після смерті спадкодавця. Позивач повідомляє суд, що протягом терміну встановленого ст.1270 ЦК України позивач не подавав заяви про відмовлення від спадщини, відповідно вступив у спадщину на підставі ст.1268 ЦК України. Інші спадкоємці на зазначене майно відсутні. Просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за позивачем - ОСОБА_2 , право власності на дві земельні ділянки загальною площею 1,6916 га, із встановленими межами відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА №732936, виданий Радехівською райдержадміністрацією Львівської області від 07 грудня 2005 р., котра належала спадкодавцю ОСОБА_2 , в порядку спадкування. Судові витрати пов'язані з розглядом справи, покласти на сторону позивача (а.с.1-5,28-32).
У підготовче судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без його участі, позов підтримує повністю та просить задоволити (а.с.43).
Представник відповідача Радехівської міської ради Львівської області скерував суду заяву, в якій позовні вимоги визнав повністю, просив розгляд справи проводити без участі представника (а.с.25,40).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.
У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.
За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , у віці 63 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області, серія НОМЕР_2 від 02 грудня 1998 року (а.с.10).
Факт родинних відносин позивача з батьком підтверджується свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_3 , видане відділом ЗАГС Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 21 серпня 1971 року (а.с.11).
Відповідно до довідки виконкому Радехівської міської ради Львівської області від 17.02.2021 року № 170, на день смерті ОСОБА_2 , син - ОСОБА_2 , був зареєстрований разом з батьком по АДРЕСА_1 (а.с.12).
28 липня 1998 року ОСОБА_2 зробив заповідальне розпорядження, згідно якого заповів житловий будинок з надвірними будівлями і все те майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що належатиме на день його смерті, своєму синові - ОСОБА_2 . Заповіт посвідчений секретарем Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області Семчук Н.В. 28.07.1998 року та зареєстровано в реєстрі за № 72 (а.с.13).
Після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , залишилося спадкове майно, що складається із земельних ділянок на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 732936 від 07 грудня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010545902317, відповідно до якого, у власність ОСОБА_2 , була передана земельна ділянка площею 1,6916 гектарів (а.с.14).
21.04.2021 року ОСОБА_2 отримав від Радехівської державної нотаріальної контори, відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю, серія ЯА № 732936 був виданий Радехівською райдержадміністрацією Львівської області від 07 грудня 2005 року, тобто після смерті спадкодавця, що підтверджується листом Радехівської державної нотаріальної контори від 21.04.2021 р. № 166/02-14 (а.с.15).
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67803335 від 15.12.2021 року, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.33).
Відповідно до довідки №91, виданої виконкомом Радехівської міської ради Львівської області, ОСОБА_2 дійсно до дня смерті проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день його смерті за вищевказаною адресою спільно з ним проживав та був зареєстрований ОСОБА_2 - син (а.с.42).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Нормами п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що Цивільний Кодекс застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.529-531 УРСР.
Тобто, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.
Відповідно до ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК УРСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. У відповідності до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
Згідно ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
За змістом ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв і прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він, окрім іншого, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ч.1 ст.549 ЦК УРСР).
Перешкодою в реалізації позивача його законних прав та інтересів, є те, що він позбавлений у позасудовому порядку оформити спадщину, після смерті ОСОБА_2 .
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200, 206, 258-259,263-265, 315 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , право власності на дві земельні ділянки загальною площею 1,6916 га, із встановленими межами відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯА №732936, виданий Радехівською райдержадміністрацією Львівської області від 07 грудня 2005 р., котра належала спадкодавцю ОСОБА_2 , в порядку спадкування.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяСеменишин О. З.
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 15 лютого 2022 року.