Дата документу 14.02.2022
ЄУ № 942/120/22
Провадження №3/942/110/22
14 лютого 2022 року смт. Новопсков
Луганська область
Новопсковський районний суд Луганської області у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріал, який надійшов з відділу поліції № 1 Старобільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новопсков, громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №638235 від 29.01.20212 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зі змісту якого вбачається, що 29.01.2022 об 11 год. 55 хв. гр. ОСОБА_1 знаходився в смт. Новопсков на вулиці Айдарська без документів, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, а саме п.п.2 п. 2-2.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, інформація про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була розміщена на офіційному WEB сайті Новопсковського районного суду Луганської області, тобто в загальному доступі для усіх зацікавлених осіб та учасників судового розгляду.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи не надав, враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової участі особи при розгляді справи за ст. 44-3 КУпАП, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП суддя при розгляді адміністративної справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 44-3 КУпАП чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.2 п. 2-2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020.
Відповідно до п.п.2 п. 2-2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 (в редакції від 13.01.2022, яка діяла на момент вчинення правопорушення) з 17 червня 2021 року на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення до протоколу додано відеозапис.
Судом досліджений даний відеозапис, однак з його змісту не вбачається вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Отже, суду не надано доказів, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги п.п.2 п. 2-2 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236.
Суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов'язок органу, який складає протокол, і так само як і обов'язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен проводитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом доведення вини, будь-яких інших переконливих доказів вини правопорушника суду не надано, тому в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3КУпАП.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виносить постанову про закриття справи.
З огляду на вищевикладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, беручи до уваги, що органом, яким складено протокол про адміністративне правопорушення, не доведено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 44-3 КУпАП, суд приходить до висновку про недоведеність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження по даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв'язку iз відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Суддя: О.С. Стеценко