14 лютого 2022 рокум. ПолтаваСправа №440/1703/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,
До Полтавського окружного адміністративного суду 28 січня 2022 року через підсистему "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича, у якому позивач просив визнати дії начальника Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича щодо підписання та видання довіреності від 28.12.2020, реєстраційний номер 2782/08-16, в частині уповноваження заступника начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області К.Азарян на представництво та захист інтересів Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в усіх інстанціях судової системи України протиправними та зобов'язати його утриматися від вчинення подібних дій у подальшому.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 позовну заяву залишено без руху з огляду на її невідповідність вимогам частини першої статті 161 КАС України.
Позивач, у визначений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У силу частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Перевіривши наявність підстав для відкриття провадження у цій справі, суд дійшов такого висновку.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового розгляду.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суд встановив, що предметом цього спору є дії керівника територіального органу Пенсійного фонду України щодо вчинення довіреності на представництво інтересів в суді.
При цьому довіреність від 28.12.2020, реєстраційний №2782/08-16 видана ОСОБА_2 від імені ГУПФ України в Полтавській області заступнику начальника відділу представництва інтересів в судах та інших органах №2 юридичного управління ГУПФ України в Полтавській області К.Азарян, тобто позивач не є учасником спірних відносин.
Відповідно до частин першої, третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, установлених актами цивільного законодавства.
Частиною третьою статті 244 Цивільного кодексу України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення окремих дій від імені та в інтересах довірителя.
З наведеного слідує, що відповідач у спірних відносинах не здійснював публічно-владних управлінських функцій щодо позивача, адже довіреність не є адміністративним актом, а дії щодо її вчинення не є способом реалізації відповідачем владної управлінської функції.
Посилання позивача на порушення його права на перерахунок пенсії внаслідок подання уповноваженим представником ГУПФ України в Полтавській області апеляційної скарги на судове рішення не впливають на визначення підсудності цього спору, адже вчинення відповідачем довіреності у спірних відносинах безпосередньо не стосується правовідносин щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
Як наслідок, цей спір не підсудний адміністративному суду ні за предметним, ані за суб'єктним критерієм.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, у відкритті провадження у справі за цим позовом належить відмовити.
Разом з цим варто зазначити, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачено у статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, частиною першою якої передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Наведене вище є підставою для висновку, що цей спір є приватноправовим та з огляду на його суб'єктний склад підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Тараторіна Володимира Никандровича про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Роз'яснити позивачу право звернутись з цим позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у паперовій формі через Полтавський окружний адміністративний суд або в електронній формі - через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба