Ухвала від 09.02.2022 по справі 910/10153/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"09" лютого 2022 р. Справа№ 910/10153/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Кропивної Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАРК УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10153/21 (суддя Нечай О.В., повний текст складено - 22.12.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАРК УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Галуа Інвест" про стягнення 149 187 713,10 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10153/21 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАРК УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10153/21 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10153/21.

Матеріали справи №910/10153/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Разом з тим, 1,5% від ціни позову дорівнює 2 237 815,70 грн., що перевищує максимальний розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, який у даному випадку складає 794 500,00 грн. (350 х 2 270,00 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подання позовної заяви у 2021 році).

Отже, за подання позовної заяви судовий збір підлягав сплаті за максимальною ставкою, тобто у розмірі 794 500,00 грн.

Відтак, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку, має сплатити 1 191 750,00 грн. (794 500,00 грн. х 150%).

В свою чергу, апелянтом доказів оплати судового збору до суду не надано.

Разом з тим, скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення постанови з розгляду апеляційної скарги у даній справі.

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що майновий стан скаржника перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, вказаною статтею передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов.

Враховуючи відсутність у даному випадку умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Стосовно доводів скаржника на дискреційні повноваження Верховного Суду у питанні відстрочення або розстрочення сплати судового збору за клопотанням юридичної особи (учасника спору) з відповідним посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 № 0940/2276/18, то такі є неприйнятними, з огляду на таке.

Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 №0940/2276/18).

Поряд із цим предмет позову у справі №910/10153/21 не пов'язаний із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров'ю.

Також, суд зазначає, що позиція Великої Палати Верховного Суду у справі №0940/2276/18 не застосовується, оскільки у даній справі суд застосував положення ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

При цьому, колегія суддів повідомляє скаржника, що судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛМАРК УКРАЇНА" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/10153/21 залишити без руху.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛМАРК УКРАЇНА" усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів оплати судового збору у розмірі 1 191 750,00 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

Л.В. Кропивна

Попередній документ
103241367
Наступний документ
103241369
Інформація про рішення:
№ рішення: 103241368
№ справи: 910/10153/21
Дата рішення: 09.02.2022
Дата публікації: 16.02.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (23.08.2022)
Дата надходження: 23.08.2022
Предмет позову: про стягнення 149187713,10 грн
Розклад засідань:
18.08.2021 14:45 Господарський суд міста Києва
08.09.2021 16:00 Господарський суд міста Києва
22.09.2021 14:15 Господарський суд міста Києва
06.10.2021 14:00 Господарський суд міста Києва
20.10.2021 16:45 Господарський суд міста Києва
10.11.2021 14:15 Господарський суд міста Києва
24.11.2021 14:15 Господарський суд міста Києва
08.12.2021 17:00 Господарський суд міста Києва