вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" січня 2022 р. Справа№ 911/1423/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Суліма В.В.
Ткаченка Б.О.
при секретарі Дерій В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"
на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021
у справі № 911/1423/21 (суддя Ейвазова А.Р.)
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"
про стягнення 136 000,00 грн штрафу, зобов'язання вчинити дії
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" та просить: стягнути з відповідача 136000 грн штрафу; зобов'язати відповідача виконати зобов'язання, встановлені пп.2.2.2 п.2.2 договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014, - надати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року, липень 2020 року - березень 2021 року.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №80.1-14/1-28 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача в частині надання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за відповідний період, за що відповідним договором встановлена відповідальність у вигляді штрафу (т.1 а.с.1-9).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду Київської області від 01.10.2021 позов задоволено частково. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" виконати зобов'язання, встановлені пп. 2.2.2 п.2.2 договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 - надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 103 300 грн штрафу, а також 3763,86 грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 32 700грн штрафу та зобов'язання надати довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року.
Суд визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо зобов'язання відповідача надати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за липень 2020 року - березень 2021 року, передбачені п.2.2.2 договору про відшкодування.
Поряд з цим у задоволенні вимог щодо зобов'язання відповідача надати довідку про чистий дохід за березень 2020 року суд відмовив, враховуючи встановлення факту виконання відповідного зобов'язання відповідачем до моменту звернення з позовом до суду, що визнано позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі № 911/1423/21 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що бланки опису до поштових повідомлень свідчать про направлення відповідачем довідок про чистий дохід на адресу позивача. Суд безпідставно врахував позицію позивача про те, що нібито на його адресу направлялись зовсім інші документи фінансового характеру.
Також звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами та доповненнями на всій території України введено карантин та запроваджено низку заборон щодо роботи суб'єктом господарювання. Таким чином, введення локдауну та укладання додаткової угоди № 1577 свідчать про неможливість використання орендованим приміщенням у період з 18.03.2020 по 14.06.2020.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач скористався правом на відзив відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не надавав довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період лютий 2020- березень 2021, тому позивач не має можливості розрахувати вартість наданих послуг, в наслідок чого відповідач не сплачує вартість послуг.
Надіслані відповідачем на адресу позивача документи не передбачені умовами укладеного договору. Крім того, з даних документів неможливо встановити чи вони надсилаються саме на виконання цього договору.
З огляду на викладене рішення місцевого суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1423/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі № 911/1423/21. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 911/1423/21 на суму у розмірі 1 164,21 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 07.12.2021 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі № 911/1423/21. Розгляд справи призначено на 13.01.2022
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції .
11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір оренди № 1577 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (т.1 а.с.11-18, далі - договір оренди), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - частину приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" аеропорту "Бориспіль" загальною площею 107 850,5 кв.м.
Згідно з п. 5.18 договору оренди орендар зобов'язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
У відповідності з п. 7.1 договору оренди орендодавець зобов'язується передати орендарю за участю балансоутримувача в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна. Договір оренди укладено строком на 10 років - з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно (пункт 10.1 договору оренди). Договір посвідчено нотаріально та зареєстровано в реєстрі за №970.
Згідно акту приймання-передавання орендованого майна, який є додатком до договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - приміщення № 3.4.19 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. 47578), загальною площею 82,0 кв.м, яке розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Відповідний акт погоджено балансоутримувачем - позивачем у даній справі (т.1 а.с.23).
09.10.2019 між ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір № 80.1-14/1-28 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.24-31, далі - договір про відшкодування).
Відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору про відшкодування сторонами погоджено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги, вказані в таблиці № 1 (п. 1 - п. 5) цього договору, а саме: забезпечення теплом (теплова енергія); забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів. Вартість таких послуг визначена сторонами у справі у відповідному пункті договору про відшкодування.
Умовами договору про відшкодування передбачено надання послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під'їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за яку розраховується за формулою, наведеною у таблиці та фактично залежить від розміру чистого доходу виручки від продажу товарів в орендованому майні. При цьому, у договорі про відшкодування сторонами узгоджено, що розмір чистого доходу підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць (1.1.1 договору про відшкодування, 5 рядок таблиці).
У відповідності до п.п. 2.2.2. п. 2.2 договору передбачено, що орендар зобов'язується щомісячно до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Як визначено у відповідному пункті договору, орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних у довідці.
Пунктом. 4.3 договору про відшкодування, в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення; сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань за договором про відшкодування в частині надання довідок про чистий дохід у встановлений договором строк, а також застосування відповідальності, встановленої умови такого договору за порушення відповідного зобов'язання.
Пункт 2.2.2. Договору про відшкодування витрат передбачає, що орендар зобов'язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання Довідки про чистий дохід та достовірність даних в Довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим Договором Орендар зобов'язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача Довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим Договором.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання - здачі виконаних послуг орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання - здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.
Пунктом 4.3 Договору про відшкодування витрат встановлено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов'язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
У відповідності до пункту 6.1. Договору про відшкодування витрат він набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024.
Позивач посилається на те, що в порушення умов Договору відповідач не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності у орендованому приміщенні за період з березня 2020 по березень 2021.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підтвердження направлення довідок про дохід відповідачем надано квитанцію про направлення позивачу рекомендованого відправлення №0834300058718 та опис вкладення у відповідне відправлення, відповідно до якого направлені довідки №426 від 10.09.2020 та примірники періодичних звітів з касових апаратів за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 (т.1 а.с.186).
Під час розгляду справи позивач у подальшому визнав факт подання довідки про чистий дохід за березень 2020 року (т.1 а.с.248) та надав її копію. Відповідно до такої довідки відповідач повідомив, що чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2020 року згідно договору №80.1-14/1-28 від 09.09.2014, складає 1 786 362,57грн (т.1 а.с.249).
Що стосується довідок за липень 2020-березень 2021, колегія суддів звертає увагу на наступне.
На підтвердження факту направлення довідок відповідач вказує на квитанції про прийняття для відправлення позивачу рекомендованих відправлень з описом вкладення у таке відправлення, відповідно до яких відправником до відправлення вкладались довідки та примірники періодичних звітів з касових апаратів за звітний період.
Позивач, спростовуючи факт отримання довідок вказує на те, що при розкритті конвертів поштового відправлення, які надходили від відповідача виявлені звіти касових апаратів, які не передбачені умовами договору, без довідок про чистий дохід, а тому документи відповідачу повертались.
Окрім того, позивач надав копію довідок №649 від 08.12.2020 та № 4 від 11.01.2021, які йому надійшли від відповідача (т.1 а.с.43-45, 50-52, 57-59, 68-70,76-78), копію конверту (т.1 а.с.47, 54, 61,72-73,81-82). З відповідної довідки вбачається, що вона складена у т.ч. за іншими договорами, не містить інформації про чистий дохід саме в орендованому приміщенні за договором №80.1-14/1-28 від 09.09.2014, а фактично є супровідним листом до періодичних звітів касових апаратів. Достовірність відповідної копії відповідач під час розгляду справи не оспорював.
Під час розгляду справи відповідач не надав суду копій довідок, які направлялись ним позивачу, зазначивши, що їх копії не збереглись.
Інших доказів на підтвердження виконання ним зобов'язань, передбачених п.2.2.2 договору про відшкодування, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Отже, працівник поштового зв'язку здійснює перевірку кількості вкладень, заявлених відправником, а не зміст вкладених документів.
Розрахунковий документ, встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо) підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку, не означає, що лише вказані документи можуть бути належним доказом направлення стороні поштового відправлення.
Інші документи (в даному випадку опис вкладення), які відповідають встановленій законодавством формі та містять необхідну інформацію, за допомогою якої можна визначити факт існування певних обставин, також необхідно враховувати в якості належного доказу поштового відправлення.
У постанові від 20.06.2021 у справі № 820/1186/17 Верховний Суд виклав позицію, що опис вкладення до цінного листа не є допустимим доказом у справі.
Періодичні звіти можуть свідчити про певну діяльність підприємства орендаря чи про його дохід за звітний період, проте, договором чітко встановлено, що нарахування плати за послуги здійснюється за формулою, що включає чистий дохід орендаря, який підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць, а не будь яким іншим бухгалтерським документом. А тому, для нарахування плати за забезпечення теплом, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, використання води, вивезення відходів, підтримання у належному стані прилеглої до орендованого майна території позивач не може посилатися на інші, за винятком довідок про чистий дохід, документів.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що крім щомісячної довідки про чистий дохід, надання інших фінансових, звітних документів умови договору не передбачають.
Суд не має змоги констатувати те, що документи, що були направлені позивачу є Довідками про чистий дохід підприємства, що отриманий від діяльності в орендованому приміщенні - опис вкладення містить недостатньо відомостей стосовно змісту довідок. Відповідач не надає суду копій тих документів, які направлялися на адресу позивача, а їх найменування (довідка) не можуть свідчити про те, що вони є довідками, що стосуються доходу підприємства у орендованому приміщенні. А відтак, суд обмежений лише наданими відповідачем доказами направлення довідок на адресу позивача, з яких не можливо встановити ні причетність довідок до договору (якщо вони подані на виконання договору про відшкодування витрат), ні звітних періодів за які було подано ту чи іншу окрему довідку, ані, власне, характеру відомостей, що наявні в кожній довідці.
Отже, внаслідок недобросовісний дій відповідача позивач не має можливості виставити йому рахунки за надання послуг.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору про відшкодування витрат орендар зобов'язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання - здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця.
Суд звертає увагу на те, що відповідач не одержував в бухгалтерії рахунки на оплату та акти приймання виконаних послуг. Не навів доказів неможливості їх отримання самостійно, як передбачено умовами договору.
З огляду на викладене, відповідач не довів фактів виконання зобов'язань з надання таких довідок за період з липня 2020 року по березень 2021 року.
Постановою № 211 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.
Згідно із Додатковим договором до Договору оренди № 1577 відповідач не міг використовувати орендоване майно за цільовим призначенням лише з 18.03.2020 по 14.06.2020, а тому сторони дійшли згоди, що нарахування орендної плати здійснюється у сумі 25% від суми нарахованої орендної плати з 12.03.2020 по 17.03.2020 та починаючи з 15.06.2020.
Тому, посилання відповідача на неможливість використання ним орендованого майна за цільовим призначенням не є підставою для висновку про неможливість виконання зобов'язання з надання відповідних довідок за результатами діяльності.
Відповідно до вимог статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у відповідності до положень статті 230 Господарського кодексу України є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно із ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
З огляду на невиконання умов договору суд вважає правомірним стягнення з відповідача штрафу відповідно до пункту 4.3. Договору № 80.1-14/1-28 від 09.09.2014 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Судом вірно здійснено розрахунок суми заборгованості за період з липня 2020 року по березень 2021 року, з урахуванням того, що відповідачем, за твердженням позивача, все ж надавалася довідка про чистий дохід підприємства в орендованому приміщенні за березень 2020 року. Сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 103 300,00 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги та зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства та спростовуються матеріалами справи.
З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі № 911/1423/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.10.2021 у справі № 911/1423/21 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти скаржника.
4. Справу № 911/1423/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови підписано 02.02.2022, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. з 17.01.2022 по 31.01.2022, включно.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді В.В. Сулім
Б.О. Ткаченко