79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" лютого 2022 р. Справа №914/1470/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.,
за участю представників учасників справи:
стягувача:Конопліцького І.В.,
боржника: Мелько Л.М.,
органу виконання: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 05.11.2021 №39/10-6971-21 (від 08.11.2021 №01-05/3693/21)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021, повний текст ухвали складено 26.10.2020, про відмову у задоволенні скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії (бездіяльність) державного виконавця (вх.№3792/21 від 22.09.2021) під час виконання наказів Господарського суду Львівської області від 21.09.2020
у справі № 914/1470/19 (суддя Яворський Б.І.)
стягувач: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ,
боржник: Комунальне підприємство “Дрогобичтеплоенерго” Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич Львівської області,
про стягнення 7 519 049,82 грн заборгованості,
орган виконання: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Львів
У липні 2019 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з КП “Дрогобичтеплоенерго” заборгованості в сумі 7 519 049,82 грн, з яких: 4 606 460,10 грн основного боргу, 846 861,99 грн пені, 443 063,86 грн 3% річних та 1 622 663,87 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.11.2019, частково зміненим постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, позовні вимоги задоволено частково; присуджено до стягнення з КП «Дрогобичтеплоенерго» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 1 622 663,87 грн. втрат від інфляції, 443 063,86 грн 3% річних, 106 435,92 грн судового збору за розгляд справи та 1 873,10 грн судового збору за перегляд рішення суду в апеляційному порядку.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2020 закрито касаційне провадження у справі №914/1470/19 за касаційною скаргою КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, касаційну скаргу АТ «НАК «Нафтогаз України» залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 - без змін.
21.09.2020 Господарський суд Львівської області видав накази на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020.
У вересні 2021 року АТ «НАК «Нафтогаз України» подало до Господарського суду Львівської області скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Н.О. щодо зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу від 21.09.2020 №914/1471/19 та зобов'язати начальника Відділу, якому безпосередньо підпорядкований головний державний виконавець Роман Н.О., скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 06.09.2021 ВП №64004290.
Скарга обгрунтована тим, що оскаржувана постанова від 06.09.2021 ВП №64004290 про зупинення вчинення виконавчих дій винесена з порушенням вимог п.10 ч. 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». Так стягувач вказує, що з урахуванням внесених ЗУ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі-ЗУ №1639) змін до ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»(далі -ЗУ №1730), вчинення виконавчих дій могло бути зупинено лише у разі включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за кожним кредитором (далі-Реєстр), який є стягувачем у відповідному виконавчому документі, разом з тим, відповідно до даних Реєстру, розміщеному на сайті Мінрегіону, відомостей про те, що боржник включений до нього в частині врегулювання заборгованості саме перед НАК «Нафтогаз України» як стягувачем у ВП №64004290 -немає.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у справі № 914/1470/19 відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії (бездіяльність) державного виконавця.
При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що боржник - КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, що надає послуги з теплопостачання, яке на підставі наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152 включене до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Суд встановив, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на дату винесення ухвали КП «Дрогобичтеплоенерго» знаходиться у зазначеному Реєстрі під №34 (що підтверджується повідомленням із системи СЕД Мінрегіон від 18.10.2021 №7/10.1/15511-21), а в матеріалах справи відсутні відомості про звернення постачальника природного газу про виключення такого із зазначеного реєстру. Відтак, пославшись на ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", суд дійшов висновку, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій- боржник з реєстру не виключений, на теперішній час не усунені.
При цьому суд відхилив доводи стягувача про наявність підстав для скасування постанови через відсутність в Реєстрі інформації про включення КП «Дрогобичтеплоенерго» за кредитором - НАК «Нафтогаз України», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні, вказавши, що КП «Дрогобичтеплоенерго» включено до такого Реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 16.06.2017 № 152, а змін до Порядку щодо ведення Реєстру та порядку включення у Реєстр підприємств (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні), затвердженого постановою КМУ №93 від 21.02.2017, не вносились.
Стягувач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та задоволити його скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що з системного аналізу ЗУ №1730 та ЗУ «Про виконавче провадження» вбачається, що вчинення виконавчих дій у ВП №64004290 могло бути зупинено лише у разі включення боржника до реєстру за кредитором-НАК «Нафтогаз України», який є стягувачем у виконавчому провадженні. Боржник не надав доказів того, що він звертався до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізовує політику у сфері ЖКГ, з визначеним ст. 3 ЗУ №1730 переліком документів для включення його до Реєстру. Зазначає, що після набрання чинності Законом №1639 (29.08.2021) виконавчі дії у відповідних виконавчих провадженнях не можуть бути зупинені у зв'язку з включенням до Реєстру підприємств згідно з процедурою, яка діяла до набрання цим законом чинності, оскільки попередня редакція ЗУ №1730 не передбачала включення підприємств до реєстру в розрізі усіх кредиторів окремо, а для реалізації права на зупинення такі підприємства зобов'язані вжити заходів для їх включення до реєстру за кожним кредитором окремо.
У відзиві на апеляційну скаргу боржник просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Боржник зазначає, що на момент зупинення виконавчих дій постанова КМУ №93 від 21.02.2017, якою затверджений Порядок ведення Реєстру, не передбачала норм про внесення відомостей до Реєстру щодо включення даних про заборгованість боржника в частині врегулювання заборгованості за кожним кредитором окремо. Разом з тим, вказує, що після прийняття оскаржуваної ухвали до постанови КМУ №93 від 21.02.2017 внесено зміни, що вступили в дію з 26.10.2021, в частині зазначення даних про підприємство (зокрема, відомості про кредитора), на виконання яких боржник 02.12.2021 звернувся до Міністерства розвитку громад та територій України для поновлення інформації в Реєстрі, про яку зазначає стягувач в апеляційній скарзі, і відповідно до наказу Міністерства №347 від 21.12.2021 в Реєстрі поновлено інформацію щодо боржника.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 914/1470/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою стягувача.
Ухвалою від 17.12.2021 призначено розгляд справи в судовому засіданні 08.02.2022.
У судовому засіданні 08.02.2022 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник боржника заперечив щодо апеляційної скарги та надав усні пояснення.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців, інших посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців під час виконання судових рішень врегульовано розділом VІ "Судовий контроль за виконанням судових рішень" Господарського процесуального кодексу України ( статті 339-345).
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
В силу норм ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів даної справи, 21.09.2020 Господарський суд Львівської області видав накази на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.11.2019 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 про стягнення з КП «Дрогобичтеплоенерго» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 4 606 460,10 грн основного боргу, 423 430,99 грн пені, 1 622 663,87 грн втрат від інфляції, 443 063,86 грн 3% річних, 106 435,92 грн судового збору за розгляд справи та 1 873,10 грн судового збору за перегляд рішення суду в апеляційному порядку.
18.12.2020 стягувач пред'явив до примусового виконання наказ Господарського суду Львівської області від 21.09.2020 у справі 914/1470/19.
28.12.2020 органом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 914/1470/19 від 21.09.2020 (ВП №64004290).
Постановою №1 від 26.01.2021 виконавче провадження (ВП №64004290) передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
01.09.2021 на адресу державного виконавця надійшла заява боржника №01/703 про зупинення виконавчого провадження ВП №64004290 на підставі п. 10 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
06.09.2021 державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 914/1470/19 від 21.09.2020 на підставі п.10 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з внесенням підприємства до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення».
Згідно з наявним в матеріалах справи повідомленням із системи СЕД Мінрегіон від 18.10.2021 №7/10.1/15511-21 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, що надає послуги з теплопостачання, і яке на підставі наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152 включене до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», та знаходиться у зазначеному Реєстрі під №34.
Стягувач не погодився з вказаною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу № 914/1470/19 від 21.09.2020 та оскаржив її до суду.
Перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій викладений у ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, 30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яким доповнено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» пунктом 10, відповідно до якого виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)».
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону реструктуризації підлягала кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 №152 КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.
Відомостей про звернення постачальника природного газу про виключення такого із зазначеного реєстру матеріали скарги не містять.
Разом з тим, 29.08.2021 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким, зокрема, було внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Відповідно до вказаних змін, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію (ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» у редакції від 29.08.2021).
Згідно з ч. 1 ст. 5 вказаної редакції Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» реструктуризації підлягають кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а також заборгованість за послуги з розподілу і транспортування природного газу та кредиторська заборгованість теплопостачальних організацій перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг споживачам, які утворилися станом на 1 червня 2021 року (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість).
Статтею 3 редакції Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 29.08.2021 встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії ліцензій (за наявності) або рішень про видачу ліцензій, прийнятих органами ліцензування, на провадження видів господарської діяльності, що діяли на момент виникнення заборгованості, або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із записом про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб'єкту господарювання (для підприємств та організацій, діяльність яких підлягає ліцензуванню згідно із законодавством); довідки, складені підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської заборгованості (із зазначенням категорії споживачів) станом на 1 червня 2021 року та кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог цього Закону (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), із зазначенням кредиторів, величини заборгованості, розміру неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягає врегулюванню, станом на 1 червня 2021 року, а також обсягів заборгованості, реструктуризованої станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом; копія акта звіряння взаєморозрахунків станом на 1 червня 2021 року із зазначенням договорів, заборгованість за якими реструктуризована станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах або довідки про відсутність такої заборгованості, підписані керівником.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
Включення до реєстру здійснюється безоплатно та за кожним кредитором окремо.
Порядок ведення та користування реєстром затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок).
Також Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» викладено у новій редакції п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», а саме встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».
Згідно з частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення з теплопостачальних та теплогенеруючих організацій заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року для виробництва теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), а також за послуги з транспортування і розподілу природного газу, теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Як зазначено вище, станом на момент розгляду скарги стягувача боржник - КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради є підприємством, що надає послуги з теплопостачання, яке на підставі наказу Мінрегіону від 16.06.2017 №152 включено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Станом на дату винесення оскаржуваної постанови, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали боржник знаходиться у зазначеному Реєстрі, відомостей про його виключення із зазначеного реєстру немає.
Відповідно до частини 6 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення". У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні).
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що станом на момент винесення оскаржуваної постанови, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали, боржник був виключений з Реєстру, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій -не усунені, а відтак відсутні підстави вважати дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій неправомірними.
Посилання апелянта на відсутність в Реєстрі інформації про включення КП Дрогобичтеплоенерго Дрогобицької міської ради за кредитором -АТ НАК «Нафтогаз України», який є стягувачем у даному виконавчому провадженні, не можуть бути підставою для скасування постанови, адже, як уже відзначалось, постановою КМУ №93 від 21.02.2017 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, а 16.06.2017 КП Дрогобичтеплоенерго Дрогобицької міської ради включено до такого Реєстру відповідно до наказу Мінрегіону від 16.06.2017 № 152.
Зміни до Порядку щодо ведення Реєстру та порядку включення у Реєстр підприємств (зокрема, із вказівкою щодо кожного кредитора, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) станом на момент винесення оскаржуваної постанови, так і на дату прийняття судом першої інстанції ухвали не вносились.
Апеляційний судом встановлено, що відповідні зміни (зокрема, щодо зазначення «за кожним кредитором окремо» та відомостей про конкретного кредитора) до Порядку щодо ведення Реєстру внесені постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1097 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», яка набрала чинності лише 26.10.2021.
При цьому, як вбачається з долученого до відзиву на апеляційну скаргу наказу Міністерства №347 від 21.12.2021 та додатку №1 до нього, в Реєстрі поновлено інформацію щодо КП Дрогобичтеплоенерго, а саме вказано відомості щодо АТ НАК «Нафтогаз України» як кредитора, та обсяги кредиторської заборгованості станом на 01.06.2021.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги АТ «НАК «Нафтогаз України» на дії (бездіяльність) державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Львівської області від 21.09.2020 у справі № 914/1470/19.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у справі № 914/1470/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270,271, 275,276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 05.11.2021 №39/10-6971-21 (від 08.11.2021 №01-05/3693/21) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21.10.2021 у справі № 914/1470/19 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд ухвали в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.02.2022.
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді С.М. Бойко
Г.Г. Якімець