П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/11220/21
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д.
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі за позовом кредитної спілки «Каса» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання дій протиправними, -
Позивач, кредитна спілка «Каса» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), в якому просив суд:
- визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо невизнання поданою кредитною спілкою «КАСА» до Головного управління ДПС в Одеській області Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової декларації;
- стягнути на користь кредитної спілки «КАСА» з Головного управління ДПС в Одеській області сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що кредитна спілка «КАСА» є неприбутковою організацією, та 31.10.2016 р. присвоєно ознаку неприбутковості 0048 (рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС В Одеській області № 397/12-1 від 31.10.2016р.).
26.02.2021р. позивач подав засобами електронного зв'язку до Головного управління ДПС в Одеській області у встановлені законодавством порядку та строки Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, якому присвоєно № 9372753054, проте 30.04.2021р. на адресу кредитної спілки «КАСА» надійшов лист від 13.04.2021р. про невизнання поданого звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової декларації. Позивач вказував, що невизнання наданої звітності як податкової декларації не ґрунтується на приписах чинного законодавства та призводить до порушення прав позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений адміністративний позов кредитної спілки «КАСА».
Визнані протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо невизнання поданого кредитною спілкою «КАСА» до Головного управління ДПС в Одеській області Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової звітності.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь кредитної спілки «КАСА» судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив про неврахування судом першої інстанції того факту, що кредитні спілки не можуть бути визнані неприбутковими організаціями у розумінні ПКУ та не підлягають включенню до нового Реєстру.
Також, апелянт вказав, що позивач на час подання звіту був обізнаний про те, що КС «КАСА» виключена з Реєстру неприбуткових організацій.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач, послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 26.02.2021р. кредитною спілкою «КАСА» засобами електронного зв'язку подано до апелянта Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, якому було присвоєно реєстраційний № 9372753054 (а.с. 6-9).
30.04.2021 р. на адресу кредитної спілки «КАСА» надійшов лист апелянта від 13.04.2021 р. (вих. №9385/6/15-32-18-07-10) про невизнання поданого Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової декларації (а.с. 10-11).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що не визнаючи поданий позивачем Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової звітності, відповідач діяв не у спосіб, передбачений 49 ПК України.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПК України неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до п.46.2. ст.46 ПК України, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною.
Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.
Відповідно до п. 48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків;найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
26.02.2021р. позивач засобами електронного зв'язку подав Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, якому було присвоєно реєстраційний № 9372753054, але листом апелянта від 13.04.2021 р. (вих. №9385/6/15-32-18-07-10) позивач був повідомлений про невизнання поданого Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової декларації, з посиланням на те, що звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік надано з порушенням вимог пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133, п. 48.3 ст.48 ПК України.
Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, прийняття податкової декларації органом державної податкової служби є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник контролюючого органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. В свою чергу, підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
Згідно пп.49.11.1 п.49.11. ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Отримавши 26.02.2021р. звіт кредитної спілки «КАСА» апелянт, на виконання приписів пп.49.11.1 п.49.11. ст.49 ПК України, не надавав позивачу письмового повідомлення про відмову у прийнятті Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня отримання звіту.
Вказані обставини не спростовані матеріалами справи та доводами апеляційної скарги.
Як правильно встановив суд першої інстанції, апелянт, більш як через два місяці з дня отримання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, направив на адресу позивача лист від 13.04.2021 р. (вих. №9385/6/15-32-18-07-10) про невизнання поданого кредитною спілкою «КАСА» Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік як податкової декларації.
Лист від 13.04.2021 р. (вих. №9385/6/15-32-18-07-10) не містить конкретних причин невизнання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік, поданого кредитною спілкою «КАСА» 26.02.2021р.
Апеляційний суд зазначає, що про причини неприйняття звіту податковий орган повідомив у відзиві на позовну заяву, зазначивши, що згідно інформації ІТС «Податковий блок» Кредитну спілку «КАСА» було виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій з 01.07.2017 р. згідно рішення №1815534600156 від 28.02.2018 р.
Апеляційний суд зазначає, що контролюючий орган, не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції від 06.09.2021р. про надання належним чином засвідченої копії рішення про виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій кредитної спілки КАСА, про що вказано в оскаржуваному рішення суду першої інстанції. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції про те, що роздруківка такого рішення, яка не містить, а ні підписів посадових осіб, що його прийняли, а ні печатки, а ні відомостей щодо отримання такого рішення платником податків не є належним доказом обставин, на які посилається апелянт в обґрунтування доводів, якими він заперечує проти задоволення позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не дотримані вимоги пп.49.11.1 п.49.11. ст.49 ПК України, а саме порушено терміни надання податковими органами письмового повідомлення про відмову у прийнятті Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік.
З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, не визнаючи поданого кредитною спілкою «КАСА» до Головного управління ДПС в Одеській області Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2020 рік № 9372753054 від 26.02.2021р. як податкової звітності, відповідач діяв не у спосіб, передбачений 49 ПК України.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Згідно п. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої та апеляційної інстанцій.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2-12, 72-77, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі №420/11220/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 11.02.2022 року.
Головуючий суддя Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.