12 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10130/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року (суддя у 1 інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/10130/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-267568-54/427 від 12.05.2021 року на суму 23785 грн. 08 коп. відносно ОСОБА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу № №Ф-267568-54/427 від 12.05.2021 року у розмірі 23785,08 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що позивач з 05.09.2012 року по 25.09.2019 року перебував на загальній системі оподаткування, а з 03.12.2019 року по теперішній час на спрощеній системі оподаткування та відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платником єдиного внеску. Станом на 26.07.2021 рік в інтегрованій картці платника податків ФОП ОСОБА_1 по коду бюджетної класифікації 71040000 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску у сумі 23785,08грн. та саме на цю суму було винесено спірну податкову вимогу. Зазначено, що ФОП мають нараховувати ЄСВ за себе у розмірі не меншому мінімального страхового внеску, навіть якщо доходу від такої діяльності протягом всього року (або окремих його місяців) отримано не було.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Покровською районною державною адміністрацією 05.09.2012 року за № 22110000000002473.
ФОП ОСОБА_1 взято на облік як суб'єкта підприємницької діяльності Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, Покровська ДПІ 06.09.2012 року за №17434. Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 25.09.2019 року (стан 3 - припинення за рішенням засновників (учасн.) або уповнов.орг.).
Повторна реєстрація ФОП ОСОБА_1 Покровською районною державною адміністрацією здійснена - 03.12.2019 року за №22110000000003640. Взято на облік Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, Покровська ДПІ 03.12.2019 року за № 042719326807. Стан платника - 0 - платник податків за основним місцем обліку. Податкова адреса платника: АДРЕСА_1 .
ФОП ОСОБА_1 з 05.09.2012 року по 25.09.2019 року перебував на загальній системі оподаткування, з 03.12.2019 по теперішній час - на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного внеску.
З матеріалів справи слідує, що за IV квартал 2020 року в ІКП впровадженим алгоритмом нараховано єдиний внесок в сумі 1100,0 грн. (термін сплати 19.01.2021р.), та обліковується заборгованість в сумі 1100,0 грн.
За даними інформаційної системи податкового органу впровадженим алгоритмом ФОП ОСОБА_1 (код бюджетної класифікації 71040000) автоматично розраховані нарахування єдиного внеску на загальну суму 34298,44грн., а саме:
за 2017 рік у сумі 8448,0 грн., граничний строк сплати до 09.02.2018року;
1 квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2018 року;
2 квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2018 року;
3 квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.10.2018 року;
4 квартал 2018 у сумі 2457,18 грн., граничний строк сплати до 19.01.2019 року;
1 квартал 2019 у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати до 19.04.2019 року;
2 квартал 2019 у сумі 2754,18 грн., граничний строк сплати до 19.07.2019 року;
4 квартал 2019 у сумі 918,06 грн., граничний строк сплати до 20.01.2020 року;
1 квартал 2020 у сумі 2078,12 грн., граничний строк сплати до 21.04.2020 року;
2 квартал 2020 у сумі 1039,06 грн., граничний строк сплати до 20.07.2020 року;
3 квартал 2020 у сумі 3178,12 грн., граничний строк сплати до 19.10.2020 року;
4 квартал 2020 у сумі 3300,0 грн., граничний строк сплати до 19.01.2021 року.
Позивачем перераховано єдиного внеску 23.12.2019 в сумі 918,06 грн., 28.12.2020 в сумі 9595,30 грн.
Головним Управлінням ДПС у Дніпропетровській області була сформовано та направлено на податкову адресу позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-267568-54/427 від 12.05.2021 року на суму 23785 грн. 08 коп. відносно ОСОБА_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску. Згідно пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом - є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI, для платників, зазначених у пункті 4 частини 1статті 4 цьогоЗакону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, фізичні особи - підприємці у відповідності до приписів спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов'язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст.25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно частини четвертої статті 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цимЗаконом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).
Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Пунктом 7 Інструкції № 49 визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
З наведеного вище слідує, що саме в разі зростання суми боргу протягом наступного базового періоду платнику єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування направляється вимога про сплату недоїмки та виключно на суму зростання боргу (недоїмки).
Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року по справі № 160/8387/19, яке набрало законної сили 28.11.2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2019 року №Ф-497-54/427 на суму 21 030,90 грн. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
У випадку скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом, проте за даними інтегрованої картки платника податків позивача результати розгляду вищезазначеної справи та наслідки скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відображені, недоїмка продовжує обліковуватись, що також підтверджується долученим до матеріалів справи рішенням про результати розгляду скарги від 08.04.2021 року №7973 /6/99-00-06-02-01-06, в якому ДПС України щодо посилання скаржника на невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року по справі №160/8387/19, яким скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.07.2019 року №ф-497-54/427 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, зазначила, що судове рішення не містить зобов'язання відповідача здійснити коригування даних інтегрованої картки платника.
Наведені вище обставини, на думку колегії суддів, підтверджують обґрунтованість висновків суду першої, що у відповідача відсутні були підстави для винесення оскаржуваної вимоги, оскільки останнім не було вчинено дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці платника податків дійсного стану зобов'язань перед бюджетом з урахуванням рішенням по справі № 160/8387/19.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року (в адміністративній справі №160/10130/21 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року (в адміністративній справі №160/10130/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва