11 лютого 2022 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника, адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та прокурора Новоселицького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12022262020000179 від 26.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2022 року частково задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділення №4 (м.Новоселиця) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022262020000179 від 26.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.
Накладено арешт на колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», 2001 року випуску, моделі «1604К», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 та був вилучений 26 січня 2022 року під час огляду місця видобування піщано-гравійної суміші в адміністративних межах с. Припруття Чернівецького району Чернівецької області із забороною його відчуження та розпорядження ним, без позбавлення права користування.
У ході досудового розслідування даного кримінального правопорушення встановлено, що СВ №4 (м.Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022262020000179 від 26 січня 2022 року за ознаками кримінального ЄУНСС: 720/153/22 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10
Провадження №11-сс/822/35/22 Суддя-доповідач: ОСОБА_1
правопорушення передбаченого ч.2 ст.240 КК України, у зв'язку з тим, що 26.01.2022 року біля 12 години в адміністративних межах с.Припруття Чернівецького району Чернівецької області неподалік річки Прут, ОСОБА_11 за допомогою спеціальної техніки здійснював незаконний видобуток корисливих копалин у вигляді гравійно-піщаної суміші, чим порушив встановлені правила використання надр.
Необхідність накладення арешту на вище зазначений екскаватор слідчий обґрунтував тим, що даний екскаватор є знаряддям вчинення даного кримінального правопорушення та є речовим доказом у справі, а тому його збереження має суттєве значення для досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотання слідчого про арешт майна мотивована тим, що колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , має значення речового доказу у кримінальному проваджені№12022262020000179 від 26 січня 2022 року та відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК України, а тому з метою використання майна як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, прийшов до висновку про наявність достатніх підстав накладення арешту на майно, які відповідають критеріям, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , а також прокурор ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
Адвокат ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог адвокат ОСОБА_6 зазначає про незаконність ухвали слідчого судді. Вважає, що у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, передбачені ст.170 КПК України. Накладаючи арешт на екскаватор, який перебуває у володінні ПП «ПРАЙМ-ТЕК-БУКОВИНА», слідчий суддя не виконав вимоги щодо забезпечення розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та врахування наслідків арешту майна для третіх осіб.
Окрім того, адвокат ОСОБА_6 зазначає про те, що арештоване майно не може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, оскільки даний екскаватор не відповідає жодному з критеріїв речових доказів, визначених ст.98 КПК України, а також ніяким чином не може підтвердити існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.
Також, адвокат зазначає що слідчим суддею не було враховано наявність укладеного між ОСОБА_7 та ПП «ПРАЙМ-ТЕК-БУКОВИНА» в особі директора ОСОБА_11 , як фактичного володільця вилученого екскаватора договору про виконання робіт для здійснення господарської діяльності.
Прокурор ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повному обсязі.
Вказує, що оскаржувана ухвала винесена без достатніх на це підстав та з суттєвими порушеннями норм КПК України. Слідчий суддя не врахував всіх обставин, які мають значення та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Зазначає, що слідчим дотримано вимоги щодо строку звернення із клопотанням, а у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
Вказує, що слідчим суддею не взято до уваги , що надра України, корисні копалини є об'єктом охорони, а незаконне посягання на них завдає шкоду інтересам держави і суспільства.
Окрім цього, слідчим суддею не враховано, що арештований екскаватор вилучений безпосередньо на місці події вчинення кримінального правопорушення, є знаряддям його вчинення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, заперечивши проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку прокурора ОСОБА_8 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту, посилаючись на те, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 03.02.2022 відповідає не у повній мірі.
Як вбачається з клопотання, в провадженні слідчого відділу № 4 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області знаходяться матеріали кримінального провадження №12022262020000179 від 26 січня 2022 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
Як слідує з матеріалів судового провадження, 26 січня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022262020000179 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України по факту незаконного видобування піщано-гравійної суміші в адміністративних межах с. Припруття Чернівецького району Чернівецької області.
В ході огляду місця вказаної події 26 січня 2022 року був вилучений колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», моделі «1604К», заводський номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7
27 січня 2022 року слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого колісного екскаватора.
Так, в поданому до суду клопотанні слідчий вказує, що колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», моделі «1604К», заводський номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 є знаряддям злочину, оскільки був вилучений 26 січня 2022 року під час огляду місця незаконного видобування піщано-гравійної суміші в адміністративних межах с. Припруття Чернівецького району Чернівецької області, в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
Постановою слідчого від 27 січня 2022 року вказаний екскаватор визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно, до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист.ст.170 -ст.173 цього Кодексу.
Згідно ч.1ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно є знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст. 170-173 КПК України, з'ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.
З матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого від 27 січня 2022 року вказаний екскаватор визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12022262020000179 від 26 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, яке залучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для слідчого звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляну на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ст.98 КПК України, тому доводи адвоката ОСОБА_6 з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, позаяк відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України підтверджується постановою про визнання речовими доказами.
Таким чином, як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 цього Кодексу.
Крім того, ст.100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2,3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України.
З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч тверджень адвоката ОСОБА_6 , встановив належні правові підстави, передбачені ст.170 КПК України, для часткового задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Всупереч доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості відчуження вищевказаного майна.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.
Крім того, власники арештованого майна не позбавлені права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, в якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При прийняття рішення, колегія суддів враховує і те, що арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2,3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому, посилання в апеляційній скарзі на порушення слідчим суддею вимог ст.170 КПК України, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з метою збереження речових доказів і не суперечить вимогам ч.3 ст.170 КПК України.
Поруч з цим, колегія суддів вважає, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчий суддя, вирішуючи питання про арешт майна, не у повній мірі діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням обставин визначених у ст.ст.170-173КПК України та положень, закріплених у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», з наведенням мотивів прийняття зазначеного рішення.
Зокрема, доводи адвоката ОСОБА_6 , про те, що слідчий суддя не врахував розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 21 січня 2021 року належить ОСОБА_7 , яка уклала договір про виконання робіт з ПП «ПРАЙМ-ТЕК-БУКОВИНА» для здійснення господарської діяльності. Законний володілець транспортного засобу - директор ПП «ПРАЙМ-ТЕК-БУКОВИНА» ОСОБА_11 вказував, що в 2019 році ПП «ПРАЙМ-ТЕК-БУКОВИНА» мав дозвіл на виконання робіт з розчистки р. Прут біля сіл Припруття - Зелений Гай Чернівецького району, у зв'язку із чим, на площадці неподалік місця видобування було здійснено складання видобутого гравію. Оскільки, в 2020 році у підприємства не було необхідних коштів для оплати за гравій БУВР Пруту та Сірету, видобутий гравій був залишений на площадці та забирався в кінці січня 2022 року, після проведення відповідної оплати на адресу БУВР, за допомогою орендованого у ОСОБА_7 екскаватора. Також зазначав, що завантаження та транспортування гравію проводилось на законних підставах.
З огляду на викладене, з метою збереження речових доказів, колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на колісний екскаватор марки «ATLAS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а прокурора ОСОБА_8 - залишенню без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 369, ч. 2 ст. 376, ст.ст. 170-173, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 задовольнити частково, а апеляційну скаргу прокурора Новоселицького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 лютого 2022 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12022262020000179 від 26.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, яке було вилучено 26 січня 2022 року під час огляду місця події, а саме, на колісний екскаватор сіро-оранжевого кольору марки «ATLAS», моделі «1604К», заводський номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження, без позбавлення права на користування та розпорядження.
В іншій частині клопотання старшого слідчого відділення №4 (м.Новоселиця) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022262020000179 від 26.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді:
_________________ __________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3