14 лютого 2022 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника, адвоката Маковійчука П.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2022 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_1 , визнаний винним в тому, що 16.12.2021 року, о 01 год. 23 хв., керував автомобілем марки «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Незалежності, 20 в м. Кіцмань, Чернівецького району, Чернівецької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився.
Таким чином, вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ЄУНСС: 718/3136/21 Головуючий у 1 інстанції: Скорейко В.В.
НП: 33/822/88/22 Суддя-доповідач: Давній В.П. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
1 ст.130 КУпАП посилаючись на те, що оскаржувана постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, він автомобілем не керував та правил дорожнього руху не порушував, докази на підтвердження його керування транспортним засобом працівники поліції йому не надали, від огляду на стан сп'яніння на місці зупинки не відмовлявся, а до медичного закладу його не направляли.
Також вказує, що з доданих працівниками поліції відеозаписів видно передню частину імовірно сірого автомобіля, однак марки автомобіля, моделі та номерного знаку не видно, а протокол про адміністративне правопорушення не відображає всі обставини справи та не відповідає вимогам чиного законодавства.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Маковійчука П.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, скасувавши постанову районного суду, з підстав наведених в ній, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону були дотримані районним судом.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.
Так, допитаний в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та вказав, що він 16.12.2021 року о 01 год. 23 хв., дійсно знаходився в розважальному закладі неподалік автостанції в м. Кіцмань куди його привіз товариш, який вийшовши з машини пішов у невідомому напрямку. Автомобілем не керував, а лише дістав з нього особисті речі.
Хоча ОСОБА_1 й заперечує свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, однак доводи в його апеляційній скарзі та доводи діючого в його інтересах захисника у судовому засіданні суду про те, що постанова суду є необґрунтованою та незаконною, апеляційний суд вважає безпідставними.
Пояснення ОСОБА_1 стосовно того, що він не знаходився за кермом автомобіля, апеляційний суд оцінює критично, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами у справі та розцінює їх як такі, що надані ним з метою ухилення від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правильність висновку суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 224644 (а. с. № 1), згідно якого водій ОСОБА_1 , 16.12.2021 року, о 01 год. 23 хв., керував автомобілем марки «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Незалежності, 20 в м. Кіцмань, Чернівецького району, Чернівецької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено суть правопорушення.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення також підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду за допомогою приладу «ARAN-0030» (а. с. № 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.12.2021року (а. с. № 4).
Також, з досліджених судом першої та апеляційної інстанції відеозаписів з нагрудних камер поліцейських (а. с. № 8) видно, що ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння, зазначав, що вживав спиртні напої, однак за кермом не перебував і автомобілем не керував, а тому вимоги працівників поліції пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння є незаконними, коли він вийшов з пасажирського сидіння водій вже пішов у невідомому напрямку.
Крім цього, із вказаного відеозапису вбачається, що поліцейськими в порядку ч. 3 ст. 266 КУпАП, водію ОСОБА_1 , який відмовився проходити огляд на місці, було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, однак останнім була висловлена відмова.
Зокрема, із відеозаписів слідує, що ОСОБА_1 своєю поведінкою та діями, які тривали більше двох години, навмисно затягує час та не вчиняє будь-яких спрямованих дій на проходження огляду на стан сп'яніння.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 », підтверджується відеозаписом video_2021-12-16_15-30-34, 01.27 хвилина, де чітко видно, як ОСОБА_1 виходить з автомобіля з боку водія, закриває його ключами та ставить їх собі в кишеню.
Також, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, підтверджується наявною у матеріалах справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 16.12.2021 року, о 01 год. 23 хв., керував автомобілем марки «Мазда 6», державний номерний знак « НОМЕР_1 », по вул. Незалежності, 20 в м. Кіцмань, без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дана постанова ніким не оскаржувалася, а відтак є чинною, а тому підстав для сумніву в її законності в апеляційного суду немає (а. с. № 7).
Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеним доказам, апеляційний суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.
Вищенаведене повністю спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що він автомобілем не керував, а працівники поліції безпідставно пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, заперечуючи проти обставин, зазначених у вказаному протоколі, апелянт зі скаргами на дії працівників поліції не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.
Крім цього, не знайшли свого підтвердження й доводи апелянта про те, що його привіз товариш, який коли приїхали працівники поліції швидко вийшов з автомобіля і пішов в невідомому напрямку, ці доводи апеляційний суд розцінює, як спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене правопорушення і вважає їх необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 жодного разу не вказував, як звуть його друга, який мав реальну можливість підійти до працівників поліції і повідомити, що це він керував автомобілем, також в якості свідка суд його не опитував.
Всі інші апеляційні доводи ОСОБА_1 мають формальний характер та спрямовані на ухилення ним від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Районним судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.
Таким чином, вважаю необхідним подану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст. 130, 245, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 , без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького апеляційного суду [підпис] В.П. Давній