Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
законних представників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_10 , погодженого прокурором, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України, і застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт за місцем проживання АДРЕСА_1 строком на 60 днів до 23 лютого 2022 року, із покладенням обов'язків: прибувати за кожною вимогою суду, слідчого, прокурора; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю;
В апеляційній скарзі прокурор, покликаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, доводить, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочинів, під час яких з метою особистого збагачення свідомо порушив основоположні норми поведінки у суспільстві, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, а, перебуваючи під домашнім арештом, маючи доступ до телекомунікаційних засобів зв'язку, може чинити тиск на інших учасників кримінального провадження. Просить ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою стром на 60 днів без визначенням розміру застави.
У запереченні на апеляційну скаргу захисник - адвокат ОСОБА_7 просить залишити ухвалу слідчого судді без змін, як законну і належним чином вмотивовану.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги, доводи підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 та законних представників ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( п. 131 справа "Алєксандр Макаров проти Росії" від 12 березня 2009 року) зазначено, що докази про ризик перешкоджання здійсненню розслідування ( спроби маніпулювати свідками чи погрожувати їм) не мають бути голослівними посиланнями, а повинні бути підкріплені фактами, здатними довести, що незастосування до підозрюваного арешту справді спричинить перешкоджання розслідуванню, а ризик вчинення нових злочинів, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 17 березня 1997 року "Мюллер проти Франції", повинен враховуватися, беручи до уваги минуле особи та спосіб її життя.
Згідно ст. 183 КПК України та роз”яснень, що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, який обирається лише за наявності підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим його процесуальних обов'язків та належної поведінки.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 , який на момент ухвалення оскаржуваного рішення, був неповнолітнім, раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, і родину, тобто, міцні соціальні зв'язки, про що наголошують законні представники, які контролюють дотримання ОСОБА_6 умов цілодобового домашнього арешту й покладених на нього слідчим суддею обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ствердив, що з дати ухваленого рішення - 23.12.2021 року ОСОБА_6 умов цілодобового арешту не порушує, як і покладених на нього обов'язків, носить електронний засіб контролю, даними про чинення ним тиску на інших учасників кримінального провадження слідство не володіє.
Нових ризиків, які б слугували підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою, прокурором не наведено.
За таких обставин колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді від 23.12.2021 року щодо ОСОБА_6 не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3