Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 лютого 2022 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відео конференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року, -
Ухвалою колегії суддів Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року задоволено клопотання прокурора щодо запобіжного заходу і продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 17 лютого 2022 року без визначення розміру застави.
У поданих апеляційних скаргах захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 і сам ОСОБА_6 вказують, що ОСОБА_6 має намір сприяти судовому розгляду, не буде переховуватись або ухилятись від суду чи перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, як і впливати на свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Доводять, що судом не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 . Просять ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на підтримання поданих апеляційних скарг, доводи прокурора про залишення ухвали без зміни, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У рішенні Європейського Суду з прав людини ( справа "Мацнеттер проти Австрії" ) зазначено, що підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, крім обґрунтованої підозри у вчиненні правопорушення, є наявність ризиків, зокрема, вчинення обвинуваченим подальших правопорушень.
При визначенні ризиків має враховуватися особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти.
Як вбачається з виділених матеріалів кримінального провадження та клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції взяв до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у закінченому замаху на вбивство ОСОБА_8 - умисному заподіянні потерпілому в стані алкогольного сп'яніння ударів ножем у життєво-важливі органи, тобто, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, ніде не працює, не має міцних соціальних зв'язків, знає місце проживання потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом, і, згідно тверджень прокурора, потерпілий вважає, що обвинувачений може чинити на нього тиск з метою зміни показань стосовно фактичних обставин справи.
Оскільки судовий розгляд провадження не завершено і ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, не відпали, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 20 грудня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, - залишити без зміни, а подані апеляційні скарги - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3