Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/9/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія 309 (229-5, 229-8) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
07.02.2022 м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницький в режимі відео конференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2018, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Умань Черкаської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, на утриманні має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
визнано винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено їй покарання у виді 3 років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 307 КК України, та виправдано її у зв'язку з недоведенністю вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення - ч.3 ст. 307 КК України.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 10.02.2016 року до 20.06.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, та з 21.06.2017 року до 26.06.2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі,.
Звільнено ОСОБА_6 з-під варти із зали суду, у зв'язку з відбуттям призначеного покарання.
Вирішено долю речових доказів та стягнуто процесуальні витрати.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_10
обвинуваченої ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні не оспорюючи висновки суду, щодо доведеності вини та призначеного покарання ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України, вважає рішення суду в частині визнання її невинуватою зач.3 ст.307 КК України є незаконним, а вирок суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону України.
Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_6 невинуватою за ч.3 ст.307 КК України. Провести судовий розгляд в апеляційному суді, в ході якого дослідити протокол обшуку від 10.02.2016 та ухвалу про дозвіл на його проведення, висновки експерта від 11.01.2016 № 2/202 та№ 2/201 та характеризуючі дані на ОСОБА_6 .
Ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі. За ч.3 ст.307 КК України призначити їй покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Па підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити їй покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а процесуальні витрати стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 ..
В обгрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що суд першої інстанції упереджено підійшов до дослідження доказів сторони обвинувачення, що в подальшому слугувало незаконному ухваленню виправдувального вироку. Так, нехтуючи показаннями свідків, які в цілому у вироку викладені вірно, в основу ухвалення рішення про виправдання ОСОБА_6 , суд бере до уваги витяг з ЄРДР, при цьому перекручуючи його зміст.
У вироку судом зазначається, що кримінальне провадження №12016250000000062 датовано 18.02.2016, а про підозру ОСОБА_6 повідомлено 11.02.2016, та таким чином суд вказує, що докази органом досудового розслідування отримано в результаті проведення слідчих дій без внесення відомостей до ЄРДР. Однак, на думку апелянта, вказаний висновок є невірним.
Відповідно до обвинувального акта 25.12.2015 старшим слідчим СУ ГУМИ в Черкаській області ОСОБА_11 внесено відомості до ЄРДР за № 12015250000000518 за фактом незаконного придбання, зберігання та збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 10.02.2016 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. 18.02.2016 з кримінального проводження № 12015250000000518 виділено матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_12 та присвоєно номер № 12016250000000062. 29.02.2016 ОСОБА_6 повідомлено про зміну підозри на ч.3 ст.307 КК України.
Тобто слідчі дії проводились першочергово у кримінальному провадженні №12015250000000518, після чого матеріали щодо ОСОБА_6 виділено в окреме провадження, якому автоматично системою ЄРДР присвоєно номер № 12016250000000062.
В запереченні на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачена ОСОБА_6 просила апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області залишити без змін в частині її виправдання за ч.3 ст.307 КК України.
Зазначила, що пред'явлене їй органом досудового розслідування обвинувачення грунтується на неналежних та недопустимих доказах, слідчі дії
щодо неї проводились незаконно, що зокрема, підтверджується окремою думкою судді на ухвалу від 2 червня 2016 року.
Короткий зміст суті справи:
Вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінальнбого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Близько 19 години 00 хвилин, зліва від вхідних дверей під'їзду № 2 по АДРЕСА_2 , знайшла два медичних шприци ємністю 20 см3, які були заповнені по позначку 2 см3 та 0.5 см3 рідиною коричневого кольору та зрозумівши, що у медичних шприцах знаходиться наркотичний засіб, перенесла їх до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де стала зберігати для власних потреб, не переслідуючи при цьому мети збуту, тим самим незаконно придбала наркотичний засіб.
10.02.2016 у період часу з 14 години 26 хвилин по 15 годину 00 хвилин в ході проведення працівниками поліції санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , на підвіконнику житлової кімнати було виявлено та вилучено медичний шприц ємністю 20 см3 заповнений по позначку 2 см3 рідиною коричневого кольору та з підлоги житлової кімнати було виявлено та вилучено медичний шприц ємністю 20 см3 заповнений по позначку 0,5 см3 рідиною коричневого кольору, які згідно висновку експерта № 2/125 від
18.02.2016 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - концентрат макової соломи, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0.602 грама. Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_6 незаконно придбала та зберігала для власних потреб, без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_6 , органами досудового розслідування пред'явлено обвинувачення у тому, що «... 10.02.2016 у період часу з 17 години 45 хвилин до 18 години 29 хвилин, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в жіночій сумочці, яка належить ОСОБА_6 , працівниками поліції виявлено та вилучено 2 пляшки з полімерного матеріалу з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновків експерта від 11.02.2016 № 2/202 та від 11.02.2016 № 2/201 містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, загальною масою 16,3917 г, що у відповідності до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188, є особливо великими розмірами, і які ОСОБА_6 придбала за невстановлених слідством обставин та умисно, незаконно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, зберігала за місцем свого проживання для подальшого збуту наркозалежним жителям Уманського району Черкаської області...».
Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, вчинене повторно, в особливо великих розмірах.
При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, вина ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України не знайшла свого підтвердження представленими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами, у зв'язку з чим обвинувачену ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю її вини у вчиненні вказаного злочину.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив вирок суду скасувати та постановити новий вирок, захисника-адвоката ОСОБА_10 , яка заперчила подану апеляційну скаргу прокурором, обвинувачену ОСОБА_6 , яка заперечила стосовно поданої апеляційної скарги, просила вирок суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За змістом положень ч.1 та 2 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, зокрема, повинно бути ухвалене згідно з нормами матеріального та процесуального права, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України, з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
З огляду на ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є, окрім іншого, неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до вимог ст.411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні мають істотні суперечності.
Згідно з ч.3 ст.374 КПК України мотивувальна частина вироку у разі визнання особи виправданою повинна містити, окрім іншого, підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Всупереч вищевказаним нормам закону, суд першої інстанції в мотивувальній частини вироку недостатньо обґрунтував висновок щодо невинуватості обвинуваченої ОСОБА_6 та визнав висунуте обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України недоведеним, проте не надав оцінки доказам в сукупності.
Висновок суду першої інстанції щодо виправдання особи грунтується на визнанні недопустимими доказів, здобутих під час обшуку квартири ОСОБА_6 , слід звернути увагу, що зазначений висновок належно не вмотивований, оскільки, як убачається з матеріалів кримінального провадження, у протоколі обшуку від 10 лютого 2016 року слідчим при вході до приміщення вказаної квартири у присутності понятих був проведений особистий огляд ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , а не особистий обшук, та будь-яких заборонених речей у них не виявлено.
При постановленні вироку судом не надано належної оцінки тому, що обшук був проведений у приміщенні, де зареєстрована та проживає ОСОБА_6 разом зі своїм чоловіком, а наркотичні засоби було знайдено в жіночій сумці, яка знаходилась в цьому приміщенні, про що також підтвердили свідки - поняті ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Протокол обшуку підписано усіма учасниками даної слідчої дії, у тому числі самою ОСОБА_6 , зауважень від якої до протоколу обшуку не надійшло. Обставини проведення обшуку зафіксовано технічним засобом, фототаблиці якого є додатком до протоколу обшуку.
Суд дійшов висновку, що обшук проведений слідчим ОСОБА_16 , який не мав повноважень в межах проведення досудового розслідування. Однак такий висновок не ґрунтується на матеріалах провадження, при постановленні вироку не була надана оцінка наявності повноважень у сукупності із усіма матеріалами кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції в частині виправдання ОСОБА_6 ґрунтується на суперечливих та достатньо не перевірених доказах, взяті до уваги лише доводи сторони захисту, фактично не оцінив докази сторони обвинувачення, не наданий аналіз та оцінка доказам в контексті доводів прокурора, відсутнє спростування тверджень не зазначено належних та обґрунтованих мотивів, з яких прийнято оскаржуване рішення, що свідчить про порушення вимог ст..374 КПК України.
Суд у вироку вибірково навів частину доказів, не спростував тверджень сторони обвинувачення про причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого їй злочину та не навів висновків, що докази, надані прокурором, є недопустимими або такими, що не стосуються предмета доказування.
Зазначене, на переконання апеляційного суду, призвело до неповноти судового розгляду справи, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
За таких обставин, вирок суду не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню. Оскільки судом першої інстанції не були належним чином оцінені обставини справи, шляхом дослідження всіх наданих сторонами кримінального провадження доказів відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.3 ст.404 КПК України, позбавлений процесуальної можливості повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п.2,3,4,5,6,7 ч.2 ст.412 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
При новому розгляді необхідно врахувати викладене в даній ухвалі та усунути вищевказані порушення.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, ретельно перевірити усі докази кримінального провадження, з належною їх мотивацією, в тому числі, взяти до уваги інші доводи, які зазначалися в апеляційній скарзі, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Під час нового розгляду справи, неухильно дотримуючись вимог КПК України, суду першої інстанції, у відповідності до положень закону та з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, необхідно прийняти законне, обґрунтоване і справедливе рішення, вмотивувавши його належним чином.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2018 - задовольнити частково.
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2018, стосовно ОСОБА_6 - скасувати.
Призначити новий розгляд провадження в тому ж суді із стадії підготовчого судового засідання
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2