Житомирський апеляційний суд
Справа №283/2741/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч. 2 ст. 125 КК України Доповідач ОСОБА_2
09 лютого 2022 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретарів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
захисника: ОСОБА_10 ,
прокурора: ОСОБА_11
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12018060080000506 за апеляційними скаргами прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_10 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 липня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , одруженого, торгового представника ТОВ «Авто Коростень-М», не судимого, засуджено
- за ч. 2 ст. 125 КК України на 01 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , одруженого, торгового представника ТОВ «Авто Коростень-М», не судимого, засуджено
- за ч. 2 ст. 125 КК України на 01 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України обов'язків: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , не одруженого, з середньою освітою, експедитора в ПП «Пшеничне», не судимого, виправдано
- за ч.2 ст. 296 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з не доведенням, що вказане кримінальне правопорушення вчинене ним.
Речові докази: DVD-R диск, на якому записано відеофайли №162129, №162521, №162730, 164445, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
встановила:
Відповідно до обвинувального акту, 11 серпня 2018 року близько 24 години 00 хвилин ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в АДРЕСА_4 в громадському місці на автопарковці напроти входу в приміщення ресторану «Асторія» в результаті словесного конфлікту з ОСОБА_13 , вчинили хуліганство за наступних обставин.
Так, ОСОБА_14 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід - словесний конфлікт, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, нехтуючи елементарними правилами поведінки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, протиставляючи себе суспільству та загальноприйнятим нормам моралі, виражаючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, демонструючи протиправну вседозволеність, прагнучи самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, будучи байдужим до наслідків своїх дій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, та передбачаючи їх наслідки, наніс один удар правим кулаком в обличчя ОСОБА_13 , завдавши йому фізичний біль та тілесне ушкодження.
В цей час, до злочинних дій ОСОБА_7 приєдналися його брати ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які по черзі, з особливою зухвалістю нанесли ОСОБА_13 численні удари в голову та тулуб, спричинивши останньому фізичний біль та тілесні ушкодження. Потерпілий, намагаючись втекти, впав на землю, а, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , наблизившись до нього, по черзі нанесли ногами та руками численні удари по голові і тулубу потерпілого.
При намаганні потерпілого через невеликий проміжок часу з'ясувати причину свого побиття, ОСОБА_7 правим кулаком наніс по обличчю ОСОБА_13 один удар, спричинивши йому фізичний біль та тілесне ушкодження.
Внаслідок хуліганських дій обвинувачених потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, кінцівок, ссадна обличчя, перелому кісток носа, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров'я.
Суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не надано достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою доказів на підтвердження наявності в діянні обвинувачених складу кримінально караного хуліганства за ознакою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб, не доведено, що крім заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому обвинуваченими, були з боку останніх також і намагання виразити неповагу до громадського порядку.
Тому злочинні дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що попередньо кваліфіковані як кримінальне правопорушення за ч.2 ст.296 КК України, суд кваліфікував за ч.2 ст.125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_13 , а також прийшов до висновку про невинуватість ОСОБА_9 за ч.2 ст. 296 КК України через недоведення його причетності до спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 оскаржує вирок, в частині засудження ОСОБА_17 та ОСОБА_8 .
Вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки ґрунтуються на недопустимих доказах.
Також, на обґрунтування своїх доводів вказує про порушення строків досудового розслідування, проведення досудового розслідування неуповноваженими слідчими та вчинення процесуальних дій неуповноваженими прокурорами.
На його думку суд першої інстанції взагалі не навів мотивів відхилення доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів сторони обвинувачення.
Просить скасувати вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 125 КК України, а кримінальне провадження щодо них закрити у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді.
Прокурор у кримінальному провадженні в апеляційній скарзі вказує на невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
На його думку вина обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтверджується сукупністю доказів, що були досліджені в судовому засіданні, а тому висновок суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на ч. 1 ст. 125 КК України та виправдання ОСОБА_9 не відповідає фактичним обставина кримінального провадження.
Просить скасувати вирок суду, ухвалити новий вирок, яким визнати винними ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання кожному у виді 3 років обмеження волі.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинувачених та захисника які підтримали доводи апеляційної скарги захисту та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив щодо доводів апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
Суд в мотивувальній частині вироку повинен вказати ті діяння обвинуваченого, за які засуджується особа та які знайшли своє підтвердження безпосередньо в ході судового розгляду, встановлені саме судом і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Вирок суду першої інстанції у відношенні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 не відповідає вказаним вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України.
Колегія суддів зазначає, що перекваліфікувавши дії ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 125 КК України, суд першої інстанції не сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним в суді та не виклав його у вироку, не зазначивши часу, місця, мотиву, мети, ролі кожного з обвинувачених та інших суттєвих обставин, що характеризують кримінальне правопорушення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції вказані порушення засад кримінального провадження, які стосуються встановлення фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, тобто такими порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначені порушення є підставами для скасування судового рішення, і оскільки вони не можуть бути усунуті під час апеляційного розгляду, вирок суду щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 296 КК України вчиненому за попередньою змовою групою осіб і їм інкримінується спільне вчинення хуліганства, висновок суду про виправдання ОСОБА_9 , перекваліфікацію дій ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на ч.2 ст. 125 КК України колегія суддів вважає передчасним.
Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно встановити фактичні обставини кримінального правопорушення, перевірити інші доводи апеляційних скарг захисника обвинувачених, прокурора та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 404 ,405, 407 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційні скарги прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_12 , захисника ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 19 липня 2021 року щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: