27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 161/12484/21 пров. № А/857/20102/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.,
при секретарі судового засідання: Герман О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2021 року (суддя Пушкарчук В.П., ухвалене в м. Луцьку о 11:44) у справі № 161/12484/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Інспектор роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Айсанов Артур Ігорович про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови інспектора взводу № 3 роти №3 БУПП у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Радчук Я.В. серії ДП18 №462680 від 11.07.2021 року якою її було притягнуто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Скасовано постанову інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП лейтенанта поліції Радчук Яни Валентинівни серії ДП18 № 462680 від 11.07.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, його оскаржив відповідач- Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наявних у ній підстав, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо вчиненого позивачем адміністративного правопорушення. При цьому, перевищення позивачем швидкості зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCAM, який має відповідні сертифікати щодо його функціонування.
Позивач у клопотанні, яке надійшло на електронну адресу суду 24.01.2022 просить розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач та третя особа будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились та явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Протокольною ухвалою суду від 27.01.2022 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2021 року інспектором роти № 3 БУПП у Волинській області ДПП лейтенантом поліції Радчук Я.В. було винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії ДП18 № 462680, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
З даної постанови вбачається, що 11.07.2021 року о 18:00, на 101 км. а/д Н-22, в с. Піддубці Луцького району, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Polo, д.н.з. НОМЕР_1 , порушила встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км./год., а саме: рухалась зі швидкістю 74 км./год., чим порушила вимоги п. 12.4 ПДР України. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем ТС008400.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернулася в суд з даним позовом.
Суд першої інстанції частково задовольняючи позов дійшов висновку, що постанова серії ДП18 № 462680 від 11.07.2021 року була винесеною відносно ОСОБА_1 із невідповідністю норм матеріального права та грубим порушенням вимог процесуального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно з п. 12.4 Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Вимогами ч. 5 ст. 14 Закону України “Про дорожній рух”, зокрема, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи додано диск з відеозаписами та фото фіксацією події, яка описана в постанові про адміністративне правопорушення, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по справі.
Колегія суддів зазначає, що прилад TruCAM LTI 20/20 (сервісний номер ТС008400) є ручним приладом контролю категорії лазерних вимірювачів швидкості, що підтверджується наданою технічної документацією: сертифікатами відповідності від 09.01.2019 року №UA.TR.001 22 3-19 та №UA.TR.001 22 054-20, сертифікатом перевірки типу від 26.12.2018 року UA.TR.001 241-18, сертифікатом затвердженого типу засобів вимірювальної техніки №UA-MI/I-2903-2012 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, експертним висновком Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 27.09.2018 року №04/02/03-3008, а тому фіксація швидкості руху в ручному режимі за його допомогою є правомірним.
Отже, TruCAM LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, який введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, подальша експлуатація якого не обмежена чинним законодавством, відтак являється доказом в розумінні вище зазначеної статті 251 КУпАП.
Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про Національну поліцію” поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Отже, безпідставними є твердження суду першої інстанції про те, що основний доказ, за допомогою якого визначалася швидкість руху автомобіля позивачане є допустимим, достовірним та достатнім доказом, оскільки на момент визначення швидкості TruCAM знаходився в руках поліцейського, оскільки наведена норма не зобов'язує такий стаціонарно монтувати, а допускає альтернативу (за бажанням та технічною можливістю).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що із наявного у матеріалах справи відеозапису та фото правопорушення, які містяться на DVD диску підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 порушення вимог ПДР України оскільки даний відеозапис та фото містять інформацію про обставини події та підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також проведення поліцейським розгляду адміністративної справи у відповідності до вимог законодавства.
Відтак, колегія суддів зазначає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки позивач керуючи транспортним засобом рухалася у населеному пункті з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення відповідачем призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, та в межах наданих йому повноважень під час виконання службових обов'язків, з підстав чого не підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування постанови серії серії ДП18 №462680 від 11.07.2021 року.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 272,286,308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 жовтня 2021 року у справі № 161/12484/21 скасувати та прийняти нове яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 31.01.2022