27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 344/5632/17 пров. № А/857/17993/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Большакової О. О.
суддів -Качмара В. Я.
Затолочного В. С.
з участю секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Івано-Франківської міської ради, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації", Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання нечинними рішень, визнання протиправною та скасування постанови, визнання протиправними дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2021 року (суддя першої інстанції Пастернак І.А., м. Івано-Франківськ),
У квітні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, ОКП "Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації" про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 20.02.2007 року №98 щодо дозволу на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок горищного простору ; визнання протиправною та скасування постанови №75/04 від 23.12.2004 року про накладення штрафу; визнання нечинним рішення Івано-Франківської міської ради від 11.11.2003 року, яким житловий будинок АДРЕСА_2 був знятий з балансу ЖЕО №9 та переданий у власність громадян; про визнання дій щодо внесення змін до технічного паспорту будинку АДРЕСА_2 щодо віднесення приміщень, облаштованих мешканцями квартири АДРЕСА_3 до горища будинку №18 протиправними.
Також позивачі подали до суду першої інстанції клопотання про поновлення строків звернення суду. Таке мотивоване тим, що оскаржувані рішення стосуються частини житла, ОСОБА_2 не повідомляв членам сім'ї про оскаржувані рішення. Тому про факт порушення прав позивачам не було відомо.
Як видно з матеріалів справи, відповідачі заявляли про пропуск позивачами строку звернення до суду і необхідність залишення позову без розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Водночас, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне запропонувати позивачам навести суду поважні причини пропуску строку звернення до суду, подавши відповідну заяву
Керуючись ст. ст. 122, 123, 310, 321 КАС України, суд
Запропонувати позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 навести поважні причини пропуску ними строку звернення до суду, про що подати відповідну заяву до суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Большакова
судді В. Я. Качмар
В. С. Затолочний