27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/16979/21 пров. № А/857/22949/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року (постановлену в м. Львові суддею Братичак У. В.) про повернення позовної заяви у справі № 380/16979/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів,
06 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2021 № 217-ОД “Про результати проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого підключення пристроїв”;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 недоплачене грошове забезпечення, розмір якого було обраховано з урахуванням наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 217-ОД від 21.07.2021 “Про результати проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого підключення пристроїв”.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись із цією ухвалою, її оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною прийнята з неправильним застосуванням норм процесуального права. Тому просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені у заяві про поновлення строку аргументи про поважність пропуску строку для звернення до суду, у зв'язку з чим виніс необґрунтоване рішення, чим позбавив його права на захист його прав та інтересів у суді.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів зазначає, що позивачем було подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
За змістом цього клопотання, позивач просив визнати строк подання адміністративного позову пропущеним з поважних причин. На обґрунтування поважності причин пропуску місячного строку звернення до суду позивач зазначив, що дорученням Центру правової допомоги від 08.09.2021 за № 698 уповноважено адвоката Мойсея Л.О здійснити представництво інтересів ОСОБА_1 , та відповідно 06.10.2021 підготовлено позов. Тому, про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту звернення за правничою допомогою до Центру правової допомоги.
Відповідно до пункту 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
Строк звернення до адміністративного суду визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною п'ятою якої встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Судом встановлено, що з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 06.10.2021, тобто більше ніж через два місяці з моменту прийняття оскаржуваного наказу, яким його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Суд критично ставиться до зазначених доводів позивача про те, що про порушення своїх прав він дізнався з моменту звернення за правничою допомогою до Центру правової допомоги, оскільки початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, тобто окремі фактичні та/або юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача, а розпочинається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення, яке її стосується.
Відповідно до наказу Міноборони України № 608 від 21.11.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 р. за № 1503/31371, «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
З оскаржуваного наказу видно, що під час проведення службового розслідування за фактом події у позивача відбиралися пояснення, тобто з урахуванням наведеного позивач знав, що відносно нього проводиться службове розслідування і, що за його результатами буде прийнято відповідне рішення.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що сам факт звернення позивача за правничою допомогою до Центру правової допомоги щодо оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 217-ОД від 21.07.2021 “Про результати проведення службового розслідування за фактом несанкціонованого підключення пристроїв” свідчить про те, що про цей наказ він уже знав і відповідно дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів раніше, ніж звернувся за правничою допомогою до Центру правової допомоги.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Інших належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з вимогами процесуального законодавства, відповідають дійсним обставинам справи.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 380/16979/21 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин