27 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1309/20 пров. № А/857/17986/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Обрізка І. М.
суддів -Іщук Л. П.
Судової-Хомюк Н. М.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про допит свідка у справі за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року у справі № 380/1309/20 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління ДПС у Львівській області про скасування штрафу,-
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 21.01.2020 № 704/33.7-03/ НОМЕР_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позову.
ФОП ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою подала клопотання про допит свідка - ОСОБА_2 з метою встановлення фактів, що мають значення для розгляду справи, покликаючись на те, що суд першої інстанції у тексті рішення зазначив неправдиві покази свідка, які відрізняються від тих, що нею були зазначені у судовому засіданні, зокрема, в частині допомоги позивачу.
Дослідивши матеріали справи, доводи та мотиви заявника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 2-4 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви, а відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Разом з тим апелянт подаючи клопотання не зазначила, ані місця проживання (перебування) або місце роботи свідка, ані обставин, які він може підтвердити.
Крім того, суд звертає увагу на те, що таке клопотання вже було заявлено в суді першої інстанції, і в судовому засіданні від 29.07.2021 року свідка ОСОБА_2 було допитано. Диск із звукозаписом судового засідання міститься у матеріалах справи.
Відтак, колегія суддів не знаходить додаткових обґрунтованих підстав щодо необхідності повторного виклику свідка, а тому у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 92, 243, 248, 321, 325,328 КАС України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про допит свідка - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк