28 січня 2022 року справа № 580/9266/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліплявської сільської ради Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Ліплявської сільської ради Черкаської області (далі - сільська рада, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Ліплявської сільської ради Черкаської області щодо не розгляду заяви від 23 липня 2021 року ОСОБА_1 про надання згоди на поділ раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7122087000:04:001:0026 у встановленому законом порядку шляхом прийняття рішення на сесії Ліплявської сільської ради Черкаської області;
- зобов'язати Ліплявську сільську раду Черкаської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 згоди на поділ та/або об'єднання раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7122087000:04:001:0026.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач скористався своїм правом та отримав наказ № 1084-УБД від 30 вересня 2020 року Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області “Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою” та набув правомірного очікування щодо набуття права власності на бажану земельну ділянку, однак відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду у встановленому законом порядку на сесії сільської ради питання шляхом прийняття відповідного рішення про надання згоди на поділ раніше сформованої земельної ділянки.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк, протягом якого можуть бути усунуті недоліки вказані в даній ухвалі.
19 листопада 2021 року позивач подав до суду заяву на усунення недоліків.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
04 лютого 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що заява позивача про надання згоди про поділ раніше сформованої ділянки від 23.07.2021 радою розглянута та заявнику 03.08.2021 направлена відповідь (вих № 551/01-02).
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивач звернувся до Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області із заявою від 23.07.2021 про надання згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки, в якій просив прийняти рішення про надання ОСОБА_1 згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 7122087000:04:001:0026 площею 3,8961 га, яка розташована на межами населеного пункту с. Сушки Канівського району Черкаської області з метою безоплатної приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га для особистого селянського господарства, яка розташована на межами населеного пункту с. Сушки Канівського району Черкаської області.
Відповідач направив на адресу позивача лист № 551/01-02 від 03.08.2021, в якому зазначив, що відповідно до рішення Ліплявської сільської ради від 02.07.2021 № 13-21/VІІІ “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026” був наданий дозвіл на поділ земельної ділянки. Документація знаходиться в стадії розробки.
Під час вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Частинами 1, 2, 5 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (частина 9 статті 79-1 ЗК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
На підставі частини 4 статті 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Частиною 6 статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.
Технічна документація із землеустрою сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування (стаття 1 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV “Про землеустрій”, далі - Закон України № 858-IV).
Згідно з абзацом першим ст. 25 Закону України № 858-IV документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, зокрема: пункт й - технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Тобто, документація із землеустрою відповідно до статей 116, 118, 121, 122 ЗК України та проект технічної документації щодо поділу та об'єднання земельних ділянок згідно з частини 6 статті 79-1 ЗК України є різними видами документації із землеустрою.
Відповідно до статті 29 Закону України №858-IV, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до статті 30 Закону України № 858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону № 858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Отже, питання щодо регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Ліплявської сільської ради Канівського району Черкаської області із заявою від 23.07.2021 про надання згоди про поділ раніше сформованої земельної ділянки. Відповідач надіслав на адресу позивача лист від 03.08.2021 №551/01-02, в якому зазначив, що рішенням Ліплявської сільської ради від 02.07.2021 № 13-21/VІІІ “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026” наданий дозвіл на поділ земельної ділянки. Документація знаходиться в стадії розробки.
На вебсайті Ліплявської сільської ради (https://liplyavska-gromada.gov.ua) розміщено рішення Ліплявської сільської ради Черкаської області 13 сесія VIII скликання від 02.07.2021 № 13-21/VIII про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026, в якому зазначено, що відповідно до пункту 34 статті 26, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статей 19, 25, 56 Закону України “Про землеустрій”, пунктів “а”, “б” статті 12, статей 19, 83, 122 Земельного кодексу України, заслухавши інформацію начальника відділу земельних відносин, комунального майна, житлово-комунального господарства та благоустрою щодо проведення поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 3,8961 га кадастровий номер 7122087000:04:001:0026, яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області (за межами населеного пункту), враховуючи висновки постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства, комунальної власності, благоустрою та транспорту, сільська рада вирішила надати виконавчому комітету Ліплявської сільської ради Черкаської області дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026 із цільовим призначенням - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (16.00), яка розташована в адміністративних межах Ліплявської сільської ради Черкаської області (за межами населеного пункту).
Таким чином, рішенням Ліплявської сільської ради Черкаської області від 02.07.2021 № 13-21/VIII наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок комунальної власності загальною площею 3,8961 га, кадастровий номер 7122087000:04:001:0026, то підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Ліплявська сільська рада Черкаської області (19020, Черкаська область, Черкаський район, с. Ліпляве, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 35821118).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.01.2022.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК