Справа № 640/7118/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.
31 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
У березні 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не виплати ОСОБА_1 нарахованої Державної та соціальної матеріальної допомоги на загальну суму 57690,00 за II квартал 2015 - 10962,00; за III квартал 2015 - 10962,00; за IV квартал 2015 - 10962,00; за 1 квартал 2016 - 12402,00; за II квартал 2016 - 12402,00;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплати ОСОБА_1 нараховану Державну та соціальну матеріальну допомогу на загальну суму 57690,00 за II квартал 2015 - 10962,00; за ПІ квартал 2015 - 10962,00; за IV квартал 2015 - 10962,00; за І квартал 2016 - 12402,00; за II квартал 2016- 12402,00.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що пенсія позивача у довіднику облікована як ознаки доходу 184-Пенсія понад 10 000 грн./міс. Тобто, ознака доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога та 184- Пенсія понад 10 000 грн./міс. Різні по змісту та порядку нарахування доходу.
Апелянт вказує, що загальну суму 57 690, 00 грн. з ознаками доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога позивач не отримував, але у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків точно, достовірно повно значиться 128-Державна та соціальна матеріальна допомога нарахована та виплачена, а не 184-Пенсія понад 10 000 грн./міс., як пояснює відповідач, тому позивач був змушений звернутись до суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві:
відомості з пенсійної справи щодо сум нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 пенсії за кожен місяць з 2015 по 2016 роки, протоколи призначення пенсії у відповідні періоди та пояснення щодо відповідних сум, які підлягали оподаткуванню в контексті спірних правовідносин.
28 грудня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду на виконання вищевказаної ухвали надійшла довідка про доходи пенсіонера ОСОБА_1 від 20 грудня 2021 року № 5667, з відомостями за період січень 2015 року - грудень 2016 року.
При цьому, відповідачем повідомлено, що протоколи призначення пенсії з 2015 по 2016 роки відносно ОСОБА_1 не створювались.
Також, 12 січня 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання, до кого долучено історію рахунку АТ «ОЩАДБАНК» від 11.01.2022 року з відомостями щодо виплаченої позивачу пенсії за кожен місяць з 2015 по 2016 роки.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнився з військової служби у серпні 1990 року за станом здоров'я, з 01.01.2007 р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, заведена пенсійна справа ФА № 100324 від 28.08.1990 року, та отримує пенсію за вислугу років як військовий прокурор в порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
З 01.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивачу та під час вирішення спірних питань встановлено наступне.
У Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 значиться:
1) рік/квартал 2015-2, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м.Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
2) рік/квартал 2015-3, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м.Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
3) рік/квартал 2015-4, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м.Києві, сума доходу нарахованого 10962,00, сума доходу виплаченого 10962,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
4) рік/квартал 2016-1, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м.Києві, сума доходу нарахованого 12402,00, сума доходу виплаченого 12402,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога;
5) рік/квартал 2016-2, джерела отримання доходів 22869069- ГУ ПФУ в м.Києві, сума доходу нарахованого 12402,00, сума доходу виплаченого 12402,00, код та назва ознаки доходу 128-Державна та соціальна матеріальна допомога (відомості від 26.01.2021 р. за №165/Р/26-15-52-04-20).
На загальну суму доходу нарахованого ГУ ПФУ в м.Києві позивачу: 12402,00 + 12402,00 + 10962,00 + 10962,00 + 10962,00 = 57690,00 та на загальну суму доходу виплаченого ГУ ПФУ в м.Києві позивачу: 12402,00 + 12402,00 + 10962,00 + 10962,00 + 10962,00 = 57690,00.
У зв'язку з тим, що позивач нараховану ГУ ПФУ в м.Києві (128-Державна та соціальна матеріальна допомога) суму доходу на загальну суму 57690,00 не отримував, 07.01.2021 він звернувся з інформаційним запитом з цього приводу.
Листом Головного управління ПФУ в м.Києві від 16.01.2021 №2600-0202-8/6036 позивачу повідомлено про те, що надана інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а саме: у 2015 р. - щоквартально - 10 962 грн. (3654 грн.х3 міс.), у 2016 р. щоквартально - 12 402 грн. (4134х3 міс.).
Оскільки станом на 01.07.2016 р. розмір пенсії позивача не перевищував десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 01.01.2016 р. - 10740 грн., з 01.07.2016 р. пенсія позивача не оподатковувалася.
Вважаючи дії щодо не виплати нарахованої державної та соціальної матеріальної допомоги на загальну суму 57 690, 00 грн. протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що надана інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а саме: у 2015 р. - щоквартально - 10 962 грн. (3654 грн. х 3 міс.), у 2016 р. щоквартально - 12 402 грн. (4134 х 3 міс.).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
В даному випадку, згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років як військовий прокурор в порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто, соціальною виплатою, щодо отримання якої позивач обліковується у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, є пенсія за вислугу років.
Так, на виконання вимог положень Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та у зв'язку з набранням чинності змінами до Податкового кодексу України (далі - ПК України), органи Пенсійного фонду України набули статусу податкового агента.
Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб з 01.07.2014 року була сума пенсії (включаючи індексацію, доплати, підвищення тощо) або щомісячного грошового
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підпункт 164.2.19 викладено в такій редакції:
«164.2.19. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати».
Згідно з п. 167.4. ст. 167 ПК України (в редакції вищевказаного Закону) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 71-VIII від 28.12.2014 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Так, платниками податку є: 162.1.1. фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; 162.1.2. фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; 162.1.3. податковий агент.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, тобто: 63.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Колегія суддів звертає увагу, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2015 року становить 1218 грн., розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2016 року становить 1378 грн.
Таким чином, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання в частині, що перевищує 3654 грн. (1218 грн. х 3) на місяць, у 2016 році - 4314 грн. (1378 грн. х 3).
Тобто, колегія суддів наголошує, що надана позивачем інформація з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку (а.с. 3) в графах 128-Державна та соціальна матеріальна допомога містить дані про суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, а саме: у 2015 р. - щоквартально - 10 962 грн. ((1218 грн. х 3 = 3654 грн.) х3 міс.), у 2016 р. щоквартально - 12 402 грн. ((1378 грн. х 3 = 4134 грн.) х3 міс.).
При цьому, апеляційний суд вказує, що відображення даних у довідці та відповідна класифікація за кодами здійснюється органом, який таку довідку видав, відтак, у випадку незгоди з останнім, позивачу необхідно звернутись за відповідним роз'ясненням до податкового органу.
Дії податкового органу щодо оформлення інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку не є предметом оскарження в межах спірних правовідносин.
Відтак, враховуючи, що в спірних графах інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податку 128-Державна та соціальна матеріальна допомога відображено суми пенсії, з якої сплачувався ПДФО та військовий збір, що, в свою чергу, відповідає виплаченим сумам пенсії, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма