Справа № 320/388/21
24 січня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Парінова А.Б.,
суддів: Безименної Н.В.,
Грибан І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Кіровоградської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач), в якій просив суд:
- визнати протиправним і скасувати розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №39-вс від 28.12.2020 "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність";
- визнати протиправним і скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця ОСОБА_1 у 2020 році, затвердженого розпорядженням відповідача №339-к від 21.12.2020, в частині виставлення балів та негативної оцінки;
- визнання протиправним і скасування розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації №353-к від 24.11.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації;
- стягнути з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 28.12.2020 до дня поновлення на роботі; допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про необґрунтованість висновку дисциплінарної комісії щодо невиконання позивачем вимог частини четвертої статті 10 Закону України "Про державну службу", що полягало у неповідомленні позивачем голови обласної державної адміністрації про реєстрацію себе кандидатом в депутати, оскільки у зазначеному випадку державний службовець повідомляє письмово про реєстрацію його кандидатом у депутати керівника державної служби, а не голову місцевої державної адміністрації. Також, позивачем зазначено про проведення відповідачем оцінювання результатів його службової діяльності, за наслідками якого позивачу виставлено негативну оцінку, без дотримання принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця, без врахування ключових показників діяльності позивача, визначених з урахуванням його посадових обов'язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, оскільки оскаржуваний негативний висновок не містить конкретних зауважень, заперечень чи спростувань щодо досягнутих позивачем результатів, а обґрунтування виставлених оцінок практично зводиться до цитування критеріїв виставлення балів, що свідчить про формальність їх виставлення та суперечить принципам обґрунтованості й пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивачем наголошено на відсутності протягом року, за який здійснювалось оцінювання результатів його діяльності, зауважень з боку керівництва з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання позивачем завдань, та зазначено про неодноразове преміювання керівництвом за результатами виконання завдань, що свідчить про належне виконання позивачем своїх службових обов'язків.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач (надалі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2021 року скасовано та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №39-вс від 28.12.2020 "Про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність". Визнано протиправним і скасовано розпорядження Кіровоградської обласної державної адміністрації №353-к від 24.12.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Кіровоградської обласної державної адміністрації з 28.12.2020 року. Стягнуто з Кіровоградської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022543, місцезнаходження: пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький-06, 25006) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.12.2020 року по 07.12.2021 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021року, а саме - описову частину рішення Шостого апеляційного адміністративного суду в частині того, які саме два місяці слід врахувати при обчисленні середньої заробітної плати ОСОБА_1 .
На адресу суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення в яких відповідач зазначив, що постанову суду апеляційної інстанції виконано у повному обсязі позивача поновлено на посаді та з ним проведено повний розрахунок у відповідності до Постанови КМ України №100.
Так, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, у відповідності до частини 3 статті 254 КАС України.
Враховуючи, що сторони в судове засідання не з'явилися, отже колегія суддів дійшла висновку про розгляд даної заяви в письмовому провадженні.
Розглянувши вказану заяву позивача про роз'яснення ухвали суду, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
У пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року "Про судове рішення" в адміністративній справі вказано, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі № 826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 4 ст. 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що за правилами ст. 254 КАС України роз'ясненню підлягає виключно судове рішення, яким суд вирішив спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Так, в Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року зазначено наступне:
«Щодо позовних вимог про стягнення з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 28.12.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (із змінами і доповненнями) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 28.12.2020 року №01-25/30/03 сума середньоденної заробітної плати позивача складає 790,14 грн (жовтень 2020 - 0,00 грн.+ листопад 3160,57)/4дні).
Так, абз. 4 п. 2 Порядка № 100 встановлено, що якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Колегією суддів встановлено, що позивач перед звільнення перебував у період з 21 вересня по 06 листопада фактично у відпустці (навчання, виборчий процес), а отже відповідачем з порушенням вимог абз. 4 п. 2 Порядку № 100 складено довідку про середню заробітну плату.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з Кіровоградської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.12.2020 року по 07.12.2021 року.»
Колегія суддів звертає увагу, що у вищезазначеній постанові чітко зазначено, що відповідач зобов'язаний розрахувати та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 28.12.2020 року по 07.12.2021 року, з урахуванням вимог абз. 4 п. 2 Порядка № 100, а саме розрахувати середній заробіток за два повних місяці відпрацьованих позивачем.
Відповідно до ч. 2 статті 254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, що відповідачем було здійснено перерахунок коштів на картковий рахунок позивача 21 грудня 2021 року, а отже в даному випадку позивачем не вірно вибраний спосіб захисту щодо подання даної заяву про роз'яснення рішення суду апеляційної інстанції в частині описової частини.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року.
Керуючись статтею 254, 311, 328-329 КАС України, суд -
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: Н.В. Безименна
І.О. Грибан