08 лютого 2022 р. м.ОдесаСправа № 540/6700/21
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/6700/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з відмовою здійснити перерахунок ОСОБА_1 та виплату індексації грошового забезпечення за період 01.01.2015 року по 01.06.2020 рік виходячи з розміру всього грошового забезпечення відповідно до вимог частин 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII, Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів громадян» від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2015 року по 01.06.2020 року, виходячи зі всього грошового забезпечення відповідно до вимог частин 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів громадян» від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/6700/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.11.2018 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 01.11.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції від 06.12.2021р. в частині задоволених позовних вимог Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Однак, у порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС, відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Разом з тим, в апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання скаржником зазначено, що на теперішній час бюджетне фінансування військової частини НОМЕР_1 обмежено, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості сплатити судовий збір. Також, в якості підстави для звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на загострення суспільно-політичної ситуації в Україні. Крім того, на думку відповідача, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.
Надаючи оцінку вищеозначеному клопотанню скаржника про звільнення від сплати судового збору, у системному зв'язку з положеннями чинного законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, з викладених норм убачається, що підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із клопотанням про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні докази на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.
До того ж, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, як і довготривала процедура погодження сплати судового збору, яка стосується адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень, не звільняють державний орган від обов'язку сплати судового збору.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З урахуванням вищевикладеного, а також того, що клопотання про звільнення від сплати судового збору військовою частиною НОМЕР_1 не обґрунтовано, із наданням належних та допустимих доказів, судді-доповідач дійшов висновку щодо неможливості його задоволення та звільнення скаржника від сплати судового збору.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 2270 гривень.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності, є однією вимогою немайнового характеру, за звернення до Херсонського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір у сумі 908грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з урахуванням наведеного, за подання до суду даної апеляційної скарги на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021р. у справі №540/6700/21 військова частина НОМЕР_1 повинна сплатити судовий збір у розмірі 1362грн.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1362грн. на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Оскільки особою, яка оскаржує судове рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року у справі №540/6700/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дні отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1362 грн.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Димерлій О.О.