П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/3745/21
Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення основного розміру призначення пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2021 року та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії в основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.06.2021 року, з урахуванням проведених виплат, без обмежень її максимальним розміром, довічно, з урахуванням рішень Херсонського ОАС від 22.04.2021 року у справі №540/4339/20, від 08.05.2020 року у справі №540/872/20.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року у справі №540/4339/20 ГУ ПФУ в Херсонській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019р., розмір якої обчислено у розмірі 70 % грошового забезпечення та обмежено розмір виплачуваної пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
На думку позивача, вказане обмеження є протиправним, не відповідає нормам Конституцій України та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо зменшення з 01.04.2019 року з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення основного розміру, призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років під час її перерахунку на підставі довідки Херсонського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 03.08.2020 року №6/2/473 про грошове забезпечення, із застосуванням обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язав відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, виходячи з 90 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження її максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач має право на перерахунок пенсії та на отримання вже перерахованої пенсії без її обмеження максимальним розміром, оскільки починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов'язання перерахунку пенсії з 01.06.2021 року, суд зазначив, що складові оновленої довідки про грошове забезпечення від 03.08.2020 року №6/2/473 визначені станом на 05.03.2019 року, відтак, даний перерахунок має здійснюватися з 01.04.2019 року, а не з 01.06.2021 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ГУ ПФУ в Херсонській області в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначив, що перерахунок пенсії позивача правомірно було проведено на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії в розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Щодо задоволення позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимального розміру апелянт вважає, що відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача у цій частині, посилаючись, зокрема, на висновки Верховного Суду у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 24 червня 2020 року по справі №580/234/19.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 21.01.1993 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 90 % грошового забезпечення.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 року у справі №540/4339/20 ГУ ПФУ в Херсонській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, зменшив відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, розмір якої за підсумком становить 14 729,49 грн., але яка обмежена до виплати сумою 10712,64 грн.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо зменшення основного розміру пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень пункту “а” частини першої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугою строків служби особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12) призначаються: за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 % відповідних сум грошового забезпечення (частина друга статті 13 цього Закону).
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Колегія суддів зауважує, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення після призначення пенсії позивачу та на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Відносно доводів апелянта в частині обмеження пенсії позивача максимальним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Конституційний Суд України, керуючись частиною третьою статті 61 Закону України "Про Конституційний Суд України", вважає, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Пунктами 1, 2 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 20.12.2016 втратили чинність, оскільки є неконституційними.
Крім того, суд враховує, що положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в цілому визнано неконституційним з 20 грудня 2016 року, що означає, що з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а отже, зміни внесені Законом України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для обмеження пенсії, призначеної у відповідності до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальним розміром.
Даного висновку суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17, а також у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року (справа №300/633/19).
При цьому, суд не приймає до уваги посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові по справі №580/234/19, оскільки висновки вказаної постанови стосуються призначення пенсій згідно з Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тоді як у даному випадку пенсія позивачу призначена згідно із Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.