П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13950/21
Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження призначеної пенсії максимальним розміром з 29.09.2018 року по 30.06.2021 року та зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, здійснивши виплату суми перерахунку, починаючи з 29.09.2018 року з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 29.09.2018 року.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказав, що йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 70 % грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Одеській області протягом 2018-2021 років було обмежено розмір пенсії позивача її максимальним розміром, а саме у 2018 році розміром 14 350 грн. та в подальшому перераховано у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, однак відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку.
На думку позивача, вказане обмеження є протиправним, не відповідає нормам Конституцій України та порушує його право на належний рівень пенсійного забезпечення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 її максимальним розміром з 29.09.2018 року по 30.06.2021 року та зобов'язав перерахувати та виплатити позивачеві пенсію без обмеження її максимальним розміром з 29.09.2018 року по 30.06.2021 року з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на перерахунок пенсії та на отримання вже перерахованої пенсії без її обмеження максимальним розміром, оскільки починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, ГУ ПФУ в Одеській області в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначив про відсутність правових підстав для виплати позивачеві пенсії в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року № 3668-VI.
Крім цього скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 про дотримання строків звернення до суду та не застосував до позивача відповідні наслідки такого пропуску.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив про її необґрунтованість та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 29.09.2018 року позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 70 % грошового забезпечення.
ГУ ПФУ в Одеській області протягом 2018-2021 роки було обмежено розмір пенсії позивача її максимальним розміром, а саме у 2018 році розміром 14 350 грн. та в подальшому перераховано у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
02.06.2021 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 29.09.2018 року з урахуванням виплачених сум, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Відповідач листом №10919-10196/К-02/8-1500/21 від 06.07.2021 року повідомив, що відповідно до ст.2 Закону України від 08.07.2011 року “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили прцездатність, а відтак розмір пенсії становив 14 350 грн.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 51 Закону №2262-XII визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, складові пенсії та їх розміри не є сталими та можуть бути змінені, проте відсоткове співвідношення вже призначеної пенсії до складених грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження граничним розміром, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015р. №911-VIII, чинній з 01 січня 2016 р. по 20 грудня 2016 р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2016р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016р. №1774, який набрав чинності з 01 січня 2017р., максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011р. №3668-VI, в редакції Закону України від 24 грудня 2015р. №911-VIII, на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016р. по 31 грудня 2016р., максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не може перевищувати 10740 грн.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме: по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740,00 грн., а з 01 січня 2019 - 14970,00 грн.
Тобто, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016р. №7-рп/2016.
За таких обставин, внесені Законом України №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Крім того, передбачені статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” обмеження пенсій максимальним розміром введені в дію Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24 грудня 2015 р. №911-VIII. Проте такі обмеження є тотожнім обмеженням, які були визнані неконституційними, а тому, на думку апеляційного суду, не створюють підстав для такого обмеження, з огляду на таке.
Положення Закону України №3668-VI не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (крім втрати чинності ст.2 в частині поширення її дії на Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 07 липня 2010 року № 2453-VI, як такої, що є неконституційною, на підставі Рішення Конституційного Суду № 3-рп/2013 від 03.06.2013), але ці положення не можуть бути застосовані для обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром (в тому числі стосовно позивача по даній справі).
Відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі № 7-рп/2016, яким встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.
За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити пенсію без застосування обмеження максимальним розміром за період з 29.09.2018 року по 30.06.2021 року з урахуванням виплачених сум.
Довід ГУ ПФУ в Одеській області щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом та не врахування правових висновків Верховного Суду щодо строків звернення до суду, викладених у постанові від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, суд апеляційної інстанції розцінює наступним чином.
У зазначеному судовому рішенні Верховний Суд вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Також Верховний Суд зазначив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Матеріали справи свідчать, що позивачу нарахована пенсія у повному розмірі, але було застосовано обмеження її максимальним розміром, що стало підставою невиплати частини нарахованої пенсії на користь ОСОБА_1 з вини відповідача.
Позивач, у свою чергу, оскаржив такі дії ГУ ПФУ в Одеській області шляхом подання до суду даного позову.
Наведені обставини свідчать, що строк звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 не пропустив, оскільки відлік строку на подання до суду позову починає саме з дати відмови відповідача у перерахунку пенсії, а саме з 06.07.2021 року.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 242, 257, 293, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.