П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/6010/20
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 08.07.2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, треті особи дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України Яковлева Діана Віталіївна, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців Соломко Олексій Володимирович про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, -
31.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, треті особи дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України ОСОБА_2 , член Дисциплінарної комісії приватних виконавців Соломко О.В. про визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом від 08.12.2020р. №47 в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання за скаргою ОСОБА_3 у ВП № 59995205 та застосування до нього стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць; наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2020р. №4467/5 «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при зверненні стягнення на нерухоме майно ОСОБА_3 , він не вчиняв дисциплінарного проступку та діяв відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки кредит, наданий боржнику не відноситься до споживчого кредиту та квартира АДРЕСА_1 , не була придбана в іпотеку, і не є місцем постійного проживання боржника. При цьому, боржник отримала кредитну лінію та в забезпечення цього кредиту передала в заставу квартиру, яка їй належала з 30.05.1995р., а відтак, на це нерухоме майно не поширюється мораторій щодо примусової реалізації житла, придбаного в іпотеку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2021р. позов задоволений, оскільки в діях приватного виконавця відсутня складова дисциплінарного проступку, а саме відсутній факт не виконання або неналежного виконання своїх обов'язків.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій посилаються на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог закону, внаслідок чого просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апелянти зазначають, що Комісія правомірно дійшла до висновку про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку за невиконання або неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов'язків, умисні протиправні дії та наявність негативних наслідків.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що Куліченко Д.О. є приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області з 24.05.2017р. /т.1 а.с.110/
На примусовому виконанні у позивача перебуває зведене виконавче провадження №59995473, до складу якого входить ВП №59995205 і ВП №59994439 з примусового виконання виконавчих листів Центрального районного суду м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором. /т.1 а.с.205-208/
30.01.2020р. позивачем проведено опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 . 06.07.2020р. на електронних торгах зазначену квартиру реалізовано. /т. 1 а. с. 195-197/
08.09.2020р. ОСОБА_3 подала до Міністерства юстиції України скаргу на дії позивача, якою просила, зокрема, провести перевірку діяльної приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. /т.1 а.с.178-182/
Дорученням Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 21.09.2020р. №5387/20.5.1/-20 зобов'язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) провести позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження №59995473.
21.10.2020р. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача, за результатом якої складено довідку. /т.1 а.с.223-226/
Вищезазначеною довідкою, встановлено, що за результатами перевірки, яка проводилась на підставі скарги ОСОБА_3 у зведеному ВП № 59995473 виявлено порушення позивачем вимог п.1 ст.1 Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», п.3 ч.1 ст.2, п. 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. /т.1 а.с.223-226/
25.11.2020р. Міністерством юстиції України направлено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, яке мотивоване порушенням позивачем при здійсненні зведеного ВП №59995473 вимог п.2 ч.1 ст.4, п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.п.1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. /т.1 а.с.175-178/
08.12.2020р. Дисциплінарною комісією приватних виконавців, досліджено матеріали перевірки позивача, подання Міністерства юстиції України від 25.11.2020р., заслухано пояснення позивача та задоволено вищезазначене подання Міністерства юстиції України про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 1 місяць. /т.1 а.с.157-174/
Наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2020 р. № 4467/5, відповідно до п.3 ч.1, ч.ч.2, 3 ст.41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 08.12.2020р., оформлене протоколом №47, та застосовано до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на один місяць. /т.1 а.с.156/
Не погоджуючись з наказом про зупинення діяльності строком на один місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог виходячи з наступного.
За змістом ст.1 і ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VIII примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016р. №1403-VIII (надалі - Закон України №1403-VIII).
Відповідно до ст.16 Закону України №1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, Куліченко Д.О. є приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області з 24.05.2017р. /т.1 а.с.110/
Державне регулювання діяльності приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України, до повноважень якого ст.17 Закону України №1403-VIII, зокрема, відносить: здійснення контролю за діяльністю приватних виконавців та визначення порядку здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця; введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення; зупинення та припинення права на здійснення діяльності приватного виконавця.
За приписами ч.1 ст.34 Закону України №1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018р. №3284/5 затверджено Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців (надалі - Порядок №3284/5), який визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства.
Пунктом 19 Розділу III Порядку №3284/5 передбачено, що позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця чи у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії, ухвалення Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.
Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з'ясовуються лише ті питання, необхідність (потреба) перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.
Наведена норма встановлює обмеження щодо об'єкта перевірки, який окреслюється питаннями, необхідність (потреба) перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.
Не вдаючись в оцінку змісту скарги ОСОБА_3 на дії приватного виконавця Куліченка Д.О., варто зауважити, що скарга стосувалась дій, рішень, вчинених, прийнятих позивачем в рамках виконавчого провадження №59995473, зокрема, дій щодо реалізації предмета іпотеки квартири, тому дослідження під час перевірки всіх процесуальних документів щодо вчинення приватним виконавцем таких дій є цілком правомірним.
Отже, висновок суду першої інстанції про проведення позапланової невиїзної перевірки приватного виконавця ОСОБА_1 з виходом за межі предмета звернення є помилковим.
Згідно п.20 Розділу III Порядку №3284/5 позапланові виїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться структурним підрозділом Міністерства на підставі доручення про проведення позапланової виїзної перевірки, яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
Так, дорученням Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 21.09.2020р. №5387/20.5.1/-20 зобов'язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) провести позапланову невиїзну перевірку діяльності приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. щодо здійснення зведеного виконавчого провадження №59995473.
Відповідно до п.п.29, 30 Розділу III Порядку №3284/5 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі (питання, порушені в заяві приватного виконавця про проведення перевірки), на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.
Довідку підписує керівник Управління контролю, а якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень,- керівник цього управління.
Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням контролю, довідка складається у двох примірниках, один з яких спрямовується приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання.
21.10.2020р. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача, за результатом якої складено довідку. /т.1 а.с.223-226/
Пунктами 1, 2 розділу IV Порядку №3284/5 у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених п.п.1, 3, 4 ч.2 ст.38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.
У поданні зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).
У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України випливає, що Міністерство юстиції України в порядку контролю за діяльністю приватних виконавців здійснює планові і позапланові перевірки їх діяльності та у випадку виявлення ознак дисциплінарного проступку ініціює питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, яке розглядається Дисциплінарною комісією з прийняттям відповідного рішення.
25.11.2020р., тобто у визначений п.1, 2 розділу IV Порядку №3284/5 строк, Міністерством юстиції України направлено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, яке мотивоване порушенням позивачем при здійсненні зведеного ВП №59995473 вимог п.2 ч.1 ст.4, п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.п.1 п.1 Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», п. 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5. /т.1 а.с.175-178/
Відповідно до положень ст.39 Закону України №1403-VIII Дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків (частина перша); рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п'яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим (частина восьма); рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії (частина дев'ята).
Згідно з ч.4 ст.40 Закону України №1403-VIII Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, може прийняти, зокрема, рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року (ч.5 ст.40 Закону України №1403-VIII).
Частиною 1 ст.41 Закону України №1403-VIII встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.
Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України (ч.2 ст.41 Закону України №1403-VIII).
08.12.2020р. Дисциплінарною комісією приватних виконавців, досліджено матеріали перевірки позивача, подання Міністерства юстиції України від 25.11.2020р., заслухано пояснення позивача та задоволено вищезазначене подання Міністерства юстиції України, застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на 1 місяць. /т.1 а.с.157-174/
При цьому, ст.37 Закону України №1403-VIII обумовлено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Закріплене у ч.3 ст.129-1 Конституції України положення про судовий контроль за виконанням судового рішення знайшло своє продовження у процесуальних кодексах та Законі України «Про виконавче провадження», в яких передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо виконання судового рішення та надано суду повноваження в разі встановлення обґрунтованості поданої скарги визнати протиправними оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність і зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (розділ VII ЦПК України, розділ VI ГПК України, ст.ст.287, 382 КАС України, ст.74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Характерною ознакою судового контролю у цивільних, господарських та адміністративних справах є принцип диспозитивності, згідно з яким суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою та в межах позовних вимог, якими кожна особа розпоряджається на власний розсуд.
Водночас, адміністративний (відомчий) контроль з боку Міністерства юстиції України здійснюється за діяльністю приватного виконавця, що включає як організаційні питання (відповідність офісу приватного виконавця вимогам законодавства; забезпечення виконання приватним виконавцем вимог законодавства щодо страхування цивільно-правової відповідальності; стан ведення діловодства, статистичної звітності, достовірність наданих статистичних даних тощо), так і питання дотримання приватним виконавцем вимог законодавства під час вчинення виконавчих дій.
Принцип законності є основною засадою виконавчого провадження, що передбачає вчинення виконавчих дій на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (ст.ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Обов'язки виконавців, невиконання або неналежне виконання яких є однією з підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, визначені, зокрема, у статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», головним з яких є здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З огляду на викладене перевірка контролюючим органом діяльності приватного виконавця в частині дотримання ним вимог законодавства під час вчинення виконавчих дій, що прямо передбачено п.1 розділу I і п.6 розділу III Порядку №3284/5, не суперечить положенням законів «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» і «Про виконавче провадження».
При цьому, на відміну від судового контролю за виконанням судових рішень, який має на меті поновлення порушеного права учасника виконавчого провадження, зокрема шляхом скасування рішення приватного виконавця, наслідком відомчого контролю за діяльністю приватного виконавця є застосування заходів дисциплінарного впливу, призначенням яких є превентивна функція. Дисциплінарна відповідальність має позасудовий характер.
Таким чином, у контексті ч.2 ст.129-1 Конституції України, відповідно до якої держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, судовий контроль за виконанням судових рішень і відомчий контроль за діяльністю приватного виконавця є самостійними (альтернативними) видами контролю, які здійснює держава через національні організаційно-правові та процесуальні механізми для забезпечення належного виконання судових рішень.
У разі одночасного здійснення судового і відомчого контролю правомірності одних і тих самих рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця під час вчинення виконавчих дій перевага надається судовому контролю, у зв'язку з чим розгляд подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності відкладається (ч.2 ст.40 Закону України №1403-VIII).
Отже, з метою перевірки правомірності оскаржуваного рішення Дисциплінарної комісії, у тому числі в аспекті пропорційності застосованого ним дисциплінарного стягнення, необхідно надати правову оцінку діям (бездіяльності) приватного виконавця ОСОБА_1 , які стали підставою для ініціювання щодо нього дисциплінарного провадження, та перевірити, чи становили такі дії (бездіяльність) склад дисциплінарного проступку, визначеного відповідачами як неналежне виконання приватним виконавцем своїх обов'язків.
Дана правова позиція викладена у відповідності до постанови Верховного Суду від 28.04.2021р. у справі №320/1771/19.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_4 , довідки Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 21.10.2020р. про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, подання Міністерства юстиції України від 25.11.2020р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ОСОБА_1 звернув стягнення на квартиру боржника АДРЕСА_1 . 06.07.2020р., яка є забезпеченням виконання громадянином України за споживчим кредитом, наданим йому кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті, на яку поширюються дія мораторія, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Так, 06.12.2006р. ОСОБА_4 уклала з ВАТ «Райффайзен банк Аваль» іпотечний договір, який забезпечує вимогу банку, що випливає з кредитного договору від 06.12.2006р. №014/08-112/ НОМЕР_1 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 29200 доларів США під 14% річних. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . /т.1 а. с.20-23/
Відповідно до п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 .
31.07.2007р. ОСОБА_4 уклала з ВАТ «Райффайзен банк Аваль» іпотечний договір, який забезпечує вимогу банку, що випливає з кредитного договору від 31.07.2007р. № 014/08-112/ НОМЕР_2 про надання кредиту у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 12500 доларів США під 13,5% річних. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . /т.1 а.с.24-26/
Згідно з п.2 вищезазначеного іпотечного договору, об'єктом кредитування по договору є кредитні кошти призначені на споживчі цілі: під заставу нерухомості. Забезпеченням зобов'язань ОСОБА_3 за договором є об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.09.2012р. у справі 1423/6224/2012 стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в розмірі 11529,32 доларів США, що складає еквівалент за курсом НБУ 92116,96грн. та судовий збір у розмірі 921,17грн.
Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.10.2012р. у справі 1423/6209/2012 стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/08-112/58837 від 06.12.2006р. в розмірі 206431,04грн. та судовий збір в розмірі 1032,16грн. з кожного.
На примусовому виконанні позивача перебувало зведене виконавче провадження №59995473, до складу якого входить ВП №59995205 і ВП №59994439 з примусового виконання виконавчих листів Центрального районного суду м. Миколаєва у вищезазначених цивільних справах. /т.1 а.с.205-208/
30.01.2020р. позивачем проведено опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 . 06.07.2020р. зазначену квартиру реалізовано на електронних торгах. /т.1 а.с.195-197/
Разом з тим, згідно ст.2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Відповідно до п.2 чт.1 ст.4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципу законності.
Підпунктом 1 п.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» визначено, що не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;
таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 . Іншого нерухомого майна, належного їй на праві власності не зареєстровано.
Згідно матеріалів виконавчого провадження та копії паспорта ОСОБА_3 її місцем проживання (реєстрації) є АДРЕСА_3 . /т.1 а.с.184/
Отже, спірна квартира АДРЕСА_1 , відноситься до об'єктів житлового фонду, що є предметом іпотеки згідно ст.5 Закону України «Про іпотеку», виступає як забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитами, наданими їй кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті, та використовується як місце постійного проживання позичальника та її загальна площа не перевищує 140 квадратних метрів, а тому на спірне майно поширюється мораторій щодо примусової реалізації житла придбаного в іпотеку.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість висновків позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача, та як наслідок правомірності рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців, оформленого протоколом від 08.12.2020р. №47 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за результатом розгляду подання за скаргою ОСОБА_3 у ВП № 59995205 та застосування до позивача стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на 1 місяць, та наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2020р. №4467/5 «Про застосування до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».
На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи неповно дослідив обставини справи та помилково застосував норми матеріального закону, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії приватних виконавців задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців, треті особи дисциплінарний уповноважений Асоціації приватних виконавців України Яковлева Діана Віталіївна, член Дисциплінарної комісії приватних виконавців Соломко Олексій Володимирович про визнання протиправними та скасування наказу та рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.