02 лютого 2022 р. м.ОдесаСправа № 400/1568/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.
суддів Танасогло Т.М., Шляхтицького О.І.,
за участю секретаря Пономарьової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача - депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки Владислава Володимировича про відвід у справі № 420/1568/21 суддів Димерлія О.О. та Шляхтицького О.І.
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки Владислава Володимировича на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2021р. у справі №400/1568/21 за позовом депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки Владислава Володимировича до Миколаївської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: першого заступника міського голови Лукова Віталія Дмитровича, заступника міського голови-директора департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради Коренєва Сергія Миколайовича, заступника міського голови Петрова Анатолія Леонідовича, заступника міського голови Андрієнка Юрія Георгійовича, заступника міського голови Лазарєва Дмитра Анатолійовича, керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова Андрія Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення «Про затвердження на посади заступників міського голови та керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради» від 24.12.2020 р. № 2/33.
Апеляційний розгляд справи №400/1568/21 призначено у відкритому судовому засіданні на 02.02.2022р.
02.02.2022р. до П'ятого апеляційного адміністративного суду від депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки В.В. надійшла заява про відвід суддів Димерлія О.О. та Шляхтицького О.І.
В обґрунтування вказаного звернення скаржник зазначає, що колегією суддів, до складу якої також входили судді Димерлій О.О. та Шляхтицький О.І., розглянуто справу №400/4444/21 без участі депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки В.В. При цьому, як стверджує позивач, він мав бажання приймати участь в судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи. Означене, на думку заявника, викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів.
Надаючи оцінку заяві позивача про відвід суддям, у системному зв'язку з положеннями чинного процесуального законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Законодавчо передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00) зазначено, що в конкретній справі повинно існувати яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява № 7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно із п.43 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96), та п.50 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Загальною декларацією з прав людини (ст.10), та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантовано право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не лише у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі "Білуха проти України" (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006р.) Європейським судом з прав людини зазначено, що з урахуванням об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Так, апеляційним судом установлено, що депутатом Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайкою Владиславом Володимировичем у заяві про відвід не наведено належних, переконливих доводів та аргументів щодо небезсторонності суддів Димерлія О.О. та Шляхтицького О.І. при розгляді даної адміністративної справи. Натомість, обставини, на наявність яких наголошено заявником у вищевказаній заяві про відвід, на думку колегії суддів, жодним чином не свідчать про упередженість вказаних суддів.
Отже, визначених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу (самовідводу) судді, позивачем не наведено.
Також, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що з урахуванням приписів ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У даному випадку, заяву про відвід суддям позивачем подано в день судового засідання, а тому, з урахуванням приписів абз.2 ч.4 ст.40 КАС України, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відтак, беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу суддям Димерлію О.О. та Шляхтицькому О.І., у зв'язку з чим заява депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки В.В. про відвід суддів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні заяви позивача - депутата Миколаївської міської ради Миколаївського району Миколаївської області Чайки Владислава Володимировича про відвід у справі № 420/1568/21 суддів Димерлія О.О. та Шляхтицького О.І. - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано колегією суддів 03.02.2022р.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Танасогло Т.М. Шляхтицький О.І.