П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10123/21
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
додаткове рішення суду першої інстанції
прийнято у м. Одеса, 09 вересня 2021р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2021року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» (надалі - ТОВ «ІНТВАЙС», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - відповідача, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України, Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС), Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ДПС), про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 20.04.2021 року №2583339/40711890 ухвалене комісією регіонального рівня - з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області; визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 01.06.2021р №24365/40711890/2, ухвалене комісією центрального рівня - з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України; зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 р, поданий ТОВ «ІНТВАЙС» за датою подання.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року, адміністративний позов ТОВ «ІНТВАЙС» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.04.2021 року №2583339/40711890 про відмову в реєстрації розрахунку корегування №2 до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнано протиправним та скасовано ухвалене Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.06.2021 року №24365/40711890/2.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №2 від 17.03.2021 до податкової накладної №13 від 15.03.2021 року датою подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати за сплату судового збору в розмірі 4540,00 грн.
08.09.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник заявника просить стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області витрати, зі сплати професійної правничої допомоги у справі №420/10123/21 у розмірі 15 000,00 грн.
08.09.2021 року від представника ДПС України, ГУ ДПС в Одеській області до суду першої інстанції надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат, обґрунтоване тим, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, тому необхідно призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2021 рік 2270,00 грн.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/10123/21 - задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» (вул. Г.Швигіна,3, м. Одеса, 65059, код ЄДРПОУ 40711890) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 4 000 грн. (чотири тисячі гривень).
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській областіподанодо суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення, яким зменшити ТОВ «ІНТВАЙС» розмір витрат на правничу допомогу до розміру прожиткового мінімуму.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що розмір гонорару адвоката з урахуванням певної категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеними і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги, і навіть 40000 грн., які призначено судом до стягнення з ГУ ДПС в Одеській області є завищеними. Зазначена справа є справою незначної складності, за своїм предметом та суб'єктним складом відноситься до категорії типових., судом першої інстанції розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Крім того, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не підтверджені у встановленому порядку.
27.10.2021р. (вхід.№ 22724/21) від позивача у справі до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство, вказуючи на хибність доводів скарги, просить залишити додаткове рішення без задоволення, мотивуючи тим, що позивачем в порядку передбаченому законом було подано до Одеського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення з відповідними підтверджуючими обґрунтованість та реальність понесених позивачем витрат на правничу допомогу документами. судом першої інстанції, частково було задоволено заяву Товариства. Вказане додаткове рішення позивач вважає таким, що прийнято на підставі з'ясування всіх обставин, що мають значення та з наданням належної правової оцінки доказам.
За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів вважає, що справу можливо розглянути без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙС» у зв'язку з розглядом справи №420/10123/21 представником надані копія Договору №1 про надання правової допомоги від 01 червня 2021 року, додаток №1 до договору з детальним описом робіт, наданих адвокатом, акт прийому-передачі послуг від 02.09.2021 року.
Представник надав опис виконаних адвокатом робіт згідно якого:
- зустріч та усна консультація з клієнтом, усна консультація тривалість 1 год. сума 1 200, 00 грн.
- написання позову тривалість 5 год. сума 12 600,00 грн.;
- складання відповіді на відзив - - тривалість 1 год., сума 1200,00 грн.
Задовольняючи частково заяву Товариства про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, врахувавши обставини справи, вважав, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 ст. 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ч.6,7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами;
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За правилами ч.1,7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа;розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139КАС України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, у випадку задоволення позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Матеріали справи свідчать, що заявлені позивачем до стягнення сума витрат на правничу допомогу підтверджується належними та допустимими в розумінні КАС України доказами, а саме: рахунком-фактурою №3/2021 від 08.06.2021р., банківською випискою щодо руху коштів, договором про надання правової допомоги №1 від 01.06.2021р. укладеним з адвокатом Король Мариною Володимирівною, додатком №1 до договору про надання правової допомоги №1 від 01.06.2021р. від 01.07.2021р., актом прийому-передачі послуг (правової допомоги) адвокатом Коваль М.В. клієнту ТОВ «ІНТВАЙС».
Загальна сума витрат за наданими позивачем документами становила 15000,00 грн., які Товариство просило стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час
Наведені правові норми дають підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, розрахунками витрат, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі №814/698/160, від 18.10.2018 року у справі №813/4989/17.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц, а також від 08.04.2020 року по справі №922/2685/19.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч.5 ст.134 КАС України колегія суддів зазначає, що дана справа є справою незначної складності, яких багато у всіх судах України; розгляд справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
З огляду на усе викладене вище, колегія суддів, виходячи з оцінки складності та об'ємності адміністративної справи що розглядається, а також наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, вважає, що судом першої інстанції було правомірно визначено розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44000,00 грн., яка є співмірною із наданими ним послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг на виконання умов договору про надання правничої допомоги №1 від 01..06.2021р.
Присуджена судом першої інстанції сума витрат на правничу допомогу на переконання суду апеляційної інстанції є співмірною розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 420/10123/21- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.