П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 січня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/10134/21
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 06 вересня 2021 року
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пенсійного фонду України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У червні 2021 року ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України, в якому просила:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 14.01.2021 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 05.05.2021 №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, з 14.01.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 05.05.2021 №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказала, що з 14.01.2021 року отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника, померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 . За зверненням позивачки та на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/10134/20 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки виготовлено та 05.05.2021р. направлено до ГУ ПФУ в Одеській області , однак, відповідач листом відмовив у перерахунку її пенсії, не навівши будь-яких законних доводів та підстав для не проведення такого перерахунку. Посилаючись на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі № 826/3858/18.ю залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., яким визнано протиправним та нечинним пункти 1, 2 постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р., позивачка вважає, що з 05.03.2019р. виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно з Законом №2262-ХІІ. На думку позивачки, отримавши оновлену довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_2 , відповідач був зобов'язаний здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачки, у зв'язку із втратою годувальник, оскільки саме така довідка є підставою для здійснення перерахунку пенсії.
Відповідач - ГУ ПФУ в Одеській області проти позову заперечував зазначивши про відсутність законних підстав для здійснення такого перерахунку пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 14.01.2021 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 05.05.2021№ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести, з 14.01.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 05.05.2021 №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
Зобов'язано Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 14.01.2021 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 року №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині зобов'язань, покладених на Пенсійний фонд України, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати судове рішення з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України.
В обґрунтування скарги вказано, що суд першої інстанції неповно з'ясував обсяг повноважень Пенсійного фонду України щодо можливості виплачувати пенсію безпосередньо позивачу, оскільки ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає, що виплата пенсій здійснюється органами ПФ України за місцем фактичного проживання пенсіонера. Функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України, що прямо встановлено положеннями чинного законодавства,оскільки пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014р. №28-2, чітко визначено, що головні управління відповідно до покладених завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, судом першої інстанції не враховано розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління. Спеціальних підрозділів, які б безпосередньо виплачували пенсію, в Пенсійному фонді України не створено і не могло бути створено. Таким чином, на думку апелянта, зобов'язання з виплати пенсії, покладене судом першої інстанції на Пенсійний фонд України в оскаржуваному рішенні, не узгоджується з чинним законодавством, застосоване без урахування розмежування компетенції Пенсійного фонду України та Головного управління та без врахування можливості виконання такого зобов'язання Фондом.
Апелянт також вказує про хибність висновку суду першої інстанції щодо зменшення компетенції головних управлінь Пенсійного фонду України з 01.04.2021р. шляхом переходу повноважень щодо виплати нарахованої пенсії від головних управлінь Фонду до Пенсійного фонду України. Судом не правильно застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року №1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596, оскільки централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не може бути реалізоване без нарахування, складання документів для виплати пенсій територіальним органом Пенсійного фонду та згідно з Порядком №1279, лише спрощує процедуру проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. При цьому, призначення (перерахунок) та виплата пенсій пенсіонерам є дискреційними повноваженнями територіальних управлінь Фонду.
Також, апелянт вважає, що судом першої інстанції при залученні до участі у справі в якості другого відповідача - ПФ України, не було дотримано вимог ст. 48 КАС України, зокрема не було з'ясовано з цього приводу думки позивача у справі.
Окрім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково не було застосовано у даному випадку строків позовної давності щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на пропуск строку звернення до суду з цим позовом. Отримання пенсіонером, на думку апелянта, листа від територіального органу ПФ України листа у відповідь на його заяву, не змінює момент з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Так, відповідачем - Пенсійним фондом України, не оскаржується рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, заявлених позивачем до ГУ ПФУ в Одеській області та задоволених судом стосовно Головного управління ПФУ в Одеській області, відтак колегія суддів вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги Пенсійного фонду України щодо наявності правових підстав для зобов'язання Пенсійного фонду України здійснювати виплату перерахованої позивачу пенсії.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»№2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі Закон №2262), виходячи з 70% грошового забезпечення, яка їй призначена з 14.01.2021 року (а.с.12).
05.05.2021 року за вих. №943/5703 Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 року по справі № 420/2841/21, направлено до Головного управління ПФУ в Одеській області, зокрема, довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 05.05.2021 року № ЮО107514.
Згідно вказаної довідки розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за відповідною посадою станом на 14.01.2021 року становить усього 19044,70 грн.
В той же час, наявними в матеріалах справи докази підтверджено, що позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі Закон №2262), виходячи з 70% грошового забезпечення, яка їй призначена з 14.01.2021 року виходячи з грошового забезпечення 2741,75 грн, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою та додаткових видів грошового забезпечення, встановлених станом на 01.01.2008 року відповідно до довідки Одеського обласного військового комісаріату від 14.02.2008 року.
19.05.2021 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії позивача в разі втрати годувальника на підставі довідки від 05.05.2021 року №ЮО107514, виданої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду.
На заяву представника позивача, яка надійшла до Головного управління 19.05.2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №9627-8715/С-02/8-1500/21 від 14.06.2021 повідомило про те, після визнання протиправними та скасування пунктів 1,2 постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Враховуючи викладене, вказано у листі, підстави для вчинення дій щодо здійснення перерахунку пенсії, зокрема, позивача, у Головного управління відсутні.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із отриманням від уповноваженого представника заяви про перерахунок пенсії та довідки Одеського ОТЦК та СП від 05.05.2021р. №ЮО107514 про грошове забезпечення ОСОБА_2 для обрахунку пенсії ОСОБА_1 з 14.01.2021р. виник обов'язок проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 14.01.2021р.
Водночас, пославшись п.4 Положення про ПФ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280 (в редакції Постанови №1279), згідно якого ПФ України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, а також приписи Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою КМУ від 30.08.1999р. №1596 (в редакції Постанови №1279), суд першої інстанції вважав, що функції щодо виплати пенсії здійснює саме ПФ України, у зв'язку із чим прийшов висновку про покладення на Пенсійний фонд України завдання щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі фінансування виплати пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції в частині, яка є предметом апеляційного оскарження згідно вимог та доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Нормою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі - Закон України № 2262-ХІІ).
В силу приписів ст.52 Закону № 2262-ХІІ, що регулюють порядок виплати пенсії, пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.
Тобто, згідно наведених вимог ст. 52 Закону № 2262-ХІІ, особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України.
Вказана вище норма статті 52 Закону № 2262-ХІІ у 2021 році не зазнавала будь-яких змін.
Пенсійний фонд України в свою чергу, у розумінні п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014р. №280 (далі - Положення №280) та ст. 58 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктами4,7 Положення №280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України (п.п.4); організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення своєчасної та у повному обсязі виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні управління.
Як встановлено п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року) територіальними органами Пенсійного фонду України є головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
У відповідності до пп.5 п.4 Положення № 28-2, головні управління Фонду відповідно до покладених на завдань здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Обґрунтовуючи свої висновки в частині зобов'язання Пенсійного фонду України здійснити фінансування перерахованої пенсії позивача суд першої інстанції послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» та Порядок № 1596.
Однак, колегія суддів з даного приводу зауважує, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник даний спір, є право позивача на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки. При цьому, у межах спірних правовідносинах Головним управлінням ПФУ в Одеській області взагалі не здійснено перерахунок пенсії позивача, не визначено суми пенсії, що підлягає виплаті позивачу, не вчинено відповідних дій для проведення виплати позивачу перерахованої пенсії.
Апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 1 Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою КМУ від 16.12.2020р. №1279, передбачено, що вказаний Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам у готівковій формі за зазначеним у заяві місцем їх фактичного проживання в межах України організаціями, що згідно із законодавством мають право здійснювати виплату і доставку пенсій та грошової допомоги.
Тобто, Постанова №1279 жодним чином не змінила повноваження Пенсійного фонду України та її територіальних органів щодо призначення, нарахування та виплати пенсій.
Постановою КМУ №1279 внесено зміни до деяких постанов Уряду, та, зокрема, до пп.4 п.4 Положення №280, згідно з якими Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Під бюджетним фінансуванням розуміють сукупність грошових відносин, пов'язаних із розподілом і використанням коштів централізованого грошового фонду держави, які реалізуються безоплатно і безповоротно шляхом надання бюджетних коштів юридичним та фізичним особам для проведення заходів, передбачених бюджетом.
Отже, Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок. Спеціальних підрозділів, які безпосередньо виплачують пенсію одержувачам, в Пенсійному фонді України не створено. Повноважень формувати виплатні документи (списки на виплату пенсій, відомості тощо) шляхом включення до них нарахованих конкретним одержувачам сум пенсії та підписувати їх Пенсійний фонд не має.
Крім того, Постановою №1279 викладено у новій редакції п. 10 Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 312 від 11.05.2017р.
Між тим, такі зміни не вплинули на обсяг компетенції ПФ України та головних управлінь Фонду щодо виплати пенсій.
Централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо, призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями.
До того ж, пунктом 12 Порядку №1596 визначено, що органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1596 під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України. При цьому інформаційний обмін здійснюється між Пенсійним фондом і банками на центральному рівні засобами телекомунікаційного зв'язку з використанням засобів криптографічного захисту інформації, що мають чинні експертні висновки або сертифікати відповідності за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Проаналізувавши наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що законодавчо визначена певна процедура щомісячного нарахування органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат, інформування Пенсійного фонду України про розмір таких виплат його територіальними органами, а також вбачається наявність процедури здійснення перерахунку коштів відповідним банківським установам.
Механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. Фінансування виплати пенсій здійснювалось до 01.04.2021р. також ПФУ, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Отже, викладеними вище нормами підтверджується, що обов'язок щодо виплати пенсії покладається на пенсійний орган, в якому пенсіонер перебуває на обліку, яким в даному випадку є ГУ ПФУ в Одеській області, на що суд першої інстанції не зверну належної уваги.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами Пенсійного фонду України стосовного того, що здійснення Пенсійним фондом України централізованого перерахунку коштів не є персоналізованим, а як наслідок не може бути реалізовано без нарахування пенсії та складання відповідних документів територіальними органами Пенсійного фонду України.
Тобто, у Пенсійного фонду України до здійснення спірного перерахунку пенсії позивача за минулий період територіальним органом Пенсійного фонду України не виникне жодного додаткового обов'язку з виділення коштів для виплати пенсії позивача.
Як вірно зазначає апелянт, у даному випадку Пенсійний фонд України здійснює фінансування пенсій шляхом розподілу коштів, що надходять на його видатковий рахунок, та спрямування їх на виплату пенсій. Сума фінансування визначається за списками, сформованими головними управліннями Фонду в областях та місті Києві. Таке централізоване перерахування коштів, що здійснюється Пенсійним фондом України, не є персоналізованим, не передбачає визначення розміру виплати кожній особі окремо та призначене лише для спрощення процедури проходження коштів від Фонду до уповноваженої організації або банку. Перерахування коштів під час фінансування здійснюється однією сумою за згрупованими списками одержувачів, сформованими і підписаними головними управліннями
Пенсійний фонд України, з огляду на наведене вище, позбавлений можливості здійснювати фінансування пенсії окремо кожному, оскільки не складає список та не володіє інформацією про одержувачів, включених до нього.
Водночас, слід також зауважити, що пенсія є періодичним платежем. Тобто, зобов'язання покладене судом першої інстанції на ПФ України, передбачає не одноразову, а повторювану щомісячну дію. Однак, через відсутність механізму його виконання, з огляду на певні механізми передбачені нормами закону для здійснення перерахування, виплати, та фінансування пенсій, рішення суду першої інстанції у частині покладення на ПФ України зобов'язання щодо забезпечення фінансування виплати пенсії позивачки не узгоджується з чинним законодавством. Ухвалене без урахування можливості його реального виконання.
Окрім того, судова колегія зауважує, що підставою для звернення позивачки до суду за захистом своїх справ з даним позовом стала відмова ГУ ПФУ в Одеській області у перерахунку пенсії. Пф України жодних рішень. Дій чи бездіяльності в свою чергу щодо позивача не вчиняв. Відтак, з огляду на предмет позову, спору щодо фінансування виплати пенсії позивачки на час її звернення до суду не існувало. Головне управління ПФ України в Одеській області ще не ухвалювало рішення щодо перерахунку пенсії позивачки, а тому колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що наразі відсутні підстави вважати, що права позивача у частині фінансування виплати перерахованої пенсії будуть порушені.
У суду апеляційної інстанції відсутні обґрунтовані підстави вважати, що Пенсійним фондом України не буде виконано обов'язок з фінансування виплати пенсії позивача, права позивача у вказаній частині не порушені, з огляду на що відсутні правові підстави для додаткового зобов'язання апелянта здійснювати таке фінансування.
Тобто, у цій частині суд першої інстанції неправильно вирішив спір по суті.
До того ж, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, що визначений Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020р. №1279, не передбачає участі Пенсійного фонду України у процедурі виплати пенсії. Фінансування виплати пенсій здійснювалось до 01.04.2021р. також ПФУ, але через територіальні органи, а виплати здійснювались через рахунки пенсіонерів у банках або через поштові відділення.
Оскільки виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання, Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі функції по виплаті та фінансуванню пенсій збережені за головними управліннями, а Пенсійний фонд України здійснює відповідне спрямування та фінансування пенсій, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про помилковість висновків суду першої інстанції щодо зменшення компетенції головних управлінь ПФ України та втрати ГУ ПФУ в Одеській області функції по виплаті пенсії.
Що стосується посилань відповідача - Пенсійного фонду України в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку звернення до суду та відповідно необхідність залишення заявленого позову без розгляду, колегія суддів вважає необхідне зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спірним у даній справі є питання щодо перерахунку пенсії позивача у зв'язку із втратою годувальника, пов'язаний зі зміною розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, судом у даній справі встановлено, що пенсійним органом протиправно не проведено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 51 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
В контексті спірних правовідносин, слід також наголосити на тому, що про порушення своїх прав на здійснення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення виданій Одеським ОТЦК та СП від 05.05.2021р. № ЮО107514 позивач дізналась з листа Головного управління ПФУ в Одеській області від 144.06.2021р. № 9627-8715/С-02/8-1500/21, яким було повідомлено про відсутність підстав для здійснення такого перерахунку на підставі оновленої довідки.
Відтак, саме з цього моменту на переконання судової колегії, у позивача виникли підстави для звернення до суду з цим позовом.
Колегією суддів враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 березня 2021 року по справі №758/7700/17, згідно якого у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, з моменту отримання грошових виплат, при отриманні від органу Пенсійного фонду України повідомлення про призначення пенсії, відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою 12.07.2021р., тобто з дотриманням строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, оскільки обставини у справі, яка переглядається апеляційним судом, не є тотожними обставинами, за яких Верховний Суд ухвалив постанову у справі № 240/12017/19, спірні правовідносини в якій були врегульовані нормами Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких саме підстав, апеляційний суд вважає помилковим посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, в якій, окрім іншого, зазначено, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими.
Відповідно до вимог ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи усе вищевикладене, оскільки за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції було встановлено неправильне застосування норм права в частині зобов'язання Пенсійний фонд України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 14.01.2021 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 року №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше виплачених сум, колегія суддів вважає наявними підстави для скасування судового рішення у цій частині.
При цьому, підсумовуючи усе викладене вище, враховуючи те, що спосіб відновлення порушено права повинен бути ефективним, судова колегія вбачає підстави для ухвалення в скасованій частині нового рішення про зобов'язання Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити виплату перерахованої пенсії позивача, оскільки на переконання апеляційного суду саме такий спосіб захисту у даних спірних правовідносинах відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315-317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 420/10134/21 в частині зобов'язання Пенсійного фонду України у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» здійснити фінансування виплати перерахованої з 14.01.2021 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 року №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше виплачених сум - скасувати.
Ухвалити у скасованій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 перерахованої з 14.01.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.05.2021 року №ЮО107514, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі № 420/10134/21 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.