24 січня 2022 р. Справа № 160/958/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, у якому просить суд:
- визнати рішення уповноваженого органу про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 від 17.03.2016 року -протиправним та скасувати його.
- зобов'язати Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40302181, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58) зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.8 ст.171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що такий позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на таке.
Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що єдиною та необхідною правовою підставою для віднесення спору до публічно-правового є одночасна сукупність наступних умов: 1) однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень, тобто орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи установа, якій державою делеговано виконання відповідних владно-розпорядчих функцій; 2) спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням ним владно-управлінських функцій; 3) перебування сторін спору у відносинах влади-підпорядкування.
Слід зазначити, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб кваліфікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлений інший порядок судового провадження.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.06.2018р. (справа №819/362/16), публічно-правовий спір має особливий суб'єктивний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб кваліфікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносини його до справ адміністративної юрисдикції.
Тобто при розгляді конкретного спору необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018р. (справа №826/27224/15) під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, що мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншому, ніж адміністративного судочинства, і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до юрисдикції загальних судів відносять розгляд у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Цивільний кодекс України регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Органи місцевого самоврядування можуть бути як суб'єктами приватних правовідносин, так і суб'єктами публічних правовідносин. Причому статус місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права публічно-правового значення (цивільні чи публічні) вони мають намір реалізувати.
З тексту позовної заяви вбачається, що фактично обґрунтування позовних вимог, зводиться до нормам Цивільного кодексу України.
Суд звертає увагу, що питання про зняття з реєстрації власника вирішується під час укладання договору купівлі-продажу.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
З огляду на зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів, суд вбачає наявність спору про право користування та розпорядження своїм майном.
Згідно із п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 241, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908,00 грн. сплачений згідно дублікату квитанції №0.0.2321017112.2 від 29.10.2021 року.
Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз'яснює позивачеві, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.5 та ч.6 ст.170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали та оригінал позовної заяви з додатками надіслати позивачу.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька, 58, код ЄДРПОУ 40302181).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 КАС України та може бути оскаржена у строки встановлені ст.295 КАС України.
Суддя В.В. Ільков