Справа 350/1923/21
Номер провадження 3/350/10/2022
11 лютого 2022 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районноо суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП), -
ОСОБА_1 порушив правил зберігання вогнепальної мисливської зброї, маючи відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
Адміністративне правопорушення вчинено при таких обставинах.
ОСОБА_1 , в порушення вимог п.12.12 розділу 12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових речовин, затвердженої Наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (надалі Інструкція), 08.11.2021 о 15:00 год. порушив правила зберігання мисливської гладко ствольної зброї марки МР 27М № НОМЕР_1 , дозвіл № НОМЕР_2 від 06.11.2015, зберігаючи її поза сейфом зберігання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.191 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд, враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не прибув в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, протокол про адміністративне правопорушення був складений у його присутності, що засвідчено його підписом, при розгляді справ за ч.1 ст.191 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у його відсутності.
Зважаючи на такі обставини, вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч.1 ст.191 КУпАП настає за порушення правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і бойових припасів громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом на зберігання зазначеної зброї.
За своєю юридичною конструкцією диспозиція ч.1 ст.191 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативних актів, зокрема Інструкції.
Згідно п. 12.12 Інструкції, зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо), про що повідомляються органи поліції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №754242 від 08.11.2021, в якому викладені обставини та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення (а.с. 1);
- дозволом №566 від 06.11.2015 на право зберігання, носіння мисливської гладко ствольної зброї марки МР 27М № НОМЕР_1 (а.с. 2)
Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.191 КУпАП.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
Частиною 2 статті 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Визначення у статті 38КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Як вбачається з п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З матеріалів справи та досліджених у суді доказів встановлено, що адміністративне правопорушення, інкриміноване особі, стосовної якої складено протокол про адміністративне правопорушення було вчинено 08.11.2021, а тому на момент постановлення рішення закінчився строк накладення на нього адміністративного стягнення, який встановлено ст.38 КУпАП.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, слід закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ч.2 ст.38 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити, то відповідно судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.38, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених частиною другою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя А.М. Бейко