Справа №295/1716/22
1-кс/295/1066/22
щодо застосування запобіжного заходу
08.02.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчої ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060410000062 від 06.02.2022 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
І. Суть клопотання
08.02.2022 року слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб.
В клопотанні зазначено, що в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12022060410000062 від 06.02.2022 року в межах якого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідча в клопотанні вказує, що 06.02.2022 р. близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 таємно викрали з господарського приміщення чуже майно та незаконно заволоділи транспортним засобом марки «Газ 66», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину втекли, вказаним транспортним засобом та викраденими речами розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 6650,00 грн.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: рапортом-повідомленням на лінію 102 від 06.02.2022 р.; даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 ; даними протоколів огляду місця події від 06.02.2022 р; даними протоколу огляду предметів від 06.02.2022 р.; даними протоколу допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , даними протоколів затримання ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ; даними протоколів допитів підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 06.02.2022 р.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, на переконання слідчого, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню встановлених ризиків.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою причетність до вчинення злочинів, інкримінованих йому органом досудового розслідування, визнав частково. Пояснив, що вони разом з ОСОБА_7 неофіційно працюють в ОСОБА_8 на порубці лісу. За певний час ОСОБА_8 не виплачував їм заробітну плату. Транспортний засіб, яким керував ОСОБА_7 , вони використовують по роботі. Інструменти він не викрадав, вони перебували в транспортному засобі, оскільки це були інструменти для порубки деревини. Зауважив, що керував транспортним засобом ОСОБА_7 , він сів в автомобіль з метою поїхати додому, оскільки ОСОБА_8 не заплатив за роботу. Наміру викрадати автомобіль не мав. Вподальшому намагався зупинити ОСОБА_7 , випригнув з автомобіля, в телефонному режимі повідомив ОСОБА_8 про те, що його напарник рухається на транспортному засобі в сторону м. Чуднова. Намагався наздогнати ОСОБА_7 на маршрутному таксі та попутному автомобілі. Вказав, що займається ремонтом автомобілів, а тому зможе відремонтувати пошкоджений транспортний засіб, на якому ОСОБА_7 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Переконував, що жалкує, що склалась така ситуація, має намір відшкодувати завданий матеріальний збиток. Просив не застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на утриманні має батька, який має інвалідність, самостійно не рухається та потребує постійного стороннього догляду, а також проживає з цивільною дружиною, яка вагітна на шостому місяці.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. В обгрунтування заперечень пояснив, що органом досудового розслідування не доведено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні його підзахисним вказаного злочину. З матеріалів кримінального провадження не вбачається, кому належить транспортний засіб, в якому він технічному стані та чи можливо його використовувати взагалі. Автомобіль був закріплений за ОСОБА_7 , його підзахисний став заручником ситуації, намагався зупинити ОСОБА_7 . Вважає, що ризики, на які слідча посилалась в клопотанні, є лише припущеннями органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 працює неофіційно, утримує прикутого до ліжка батька, за місцем проживання характеризується позитивно, має цивільну дружину, яка знаходиться на 6 місяці вагітності, раніше призначені покарання відбув. Просив застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060410000062 від 06.02.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
06.02.2022 року о 14 год. 00 хв ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується змістом протоколу затримання особи.
07.02.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши клопотання та долучені до нього копії з матеріалів кримінального провадження, беручи до увагу ранню стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що наявні фактичні обставини та відомості, які б могли свідчити про те, що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
В той же час, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, перебуває в цивільному шлюбі, дружина на даний час вагітна, працює неофіційно, на його утриманні перебуває батько пенсіонер, який позбавлений можливості пересуватись та требує постійного стороннього догляду, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних зв'язків.
Не доведений будь-якими обгрунтованими доводами ризик того, що підозрюваний може впливати на свідків чи потерпілого. Підозрюваний зазначив, що готовий відшкодовувати збитки, завдані пошкодженням транспортного засобу, визнає, що вчинив неправомірні дії, розкаюється у скоєному. Також необгрунтованим є посилання прокурора, що підозрюваний може впливати на потерпілого і з огляду на те, що саме ОСОБА_5 повідомив потерпілого про те, що ОСОБА_7 керує транспортним засобом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не можуть бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Європейського суду з прав людини “Мамедов проти Росії” від 01.06.2006 року, відповідно до якого посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини “Клішин проти України” від 23.02.2012 року вбачається, що підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" слідчим суддям нижчих інстанцій надано роз'яснення, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний, серед іншого, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про обрання та/або продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування на підставі документів, долучених до клопотання, доведено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушеннях
Беручи до уваги викладене, а також те, що прокурором доведено наявність лише одного ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, наявність в нього постійного місця проживання, він має міцні соціальні зв'язки, те, що він має роботу, визнає свою причетність до скоєного, розкаюється, має намір відшкодувати завдані збитки, намагався зупинити ОСОБА_7 , тобто припинити вчинення кримінального правопорушення, добровільно повідомив потерпілого, що ОСОБА_7 керує транспортним засобом, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання та викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором на підставі документів, долучених до клопотання, не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику, а тому вважає за можливе обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п. 1, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід та покладені на ОСОБА_5 обов'язки зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а у разі недотримання умов запобіжного заходу, слідчий не позбавлений права ініціювати питання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 197, 200, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 задоволити частково.
Відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- заборонити спілкуватись з підозрюваним ОСОБА_7 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 07.04.2022 року.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 14.02.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1