Справа №295/1715/22
1-кс/295/1065/22
щодо застосування запобіжного заходу
08.02.2022 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчої ВП № 1 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022060410000062 від 06.02.2022 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, -
І. Суть клопотання
08.02.2022 року слідча за погодженням з прокурором звернулась з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб.
В клопотанні зазначено, що в провадженні СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №12022060410000062 від 06.02.2022 року, в межах якого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Слідча в клопотанні вказує, що 06.02.2022 р. близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 таємно викрали з господарського приміщення чуже майно та незаконно заволоділи транспортним засобом марки «Газ 66», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , які належать ОСОБА_8 , з місця вчинення злочину втекли, вказаним транспортним засобом та викраденими речами розпорядилися на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 6650,00 грн.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: рапортом повідомлення на лінію 102 від 06.02.2022 р.; даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_8 ; даними протоколів огляду місця події від 06.02.2022 р; даними протоколу огляду предметів від 06.02.2022 р.; даними протоколу допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , даними протоколів затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ; даними протоколів допиту підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_7 від 06.02.2022 р.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідча посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідів; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, на переконання слідчої, зважаючи на доведеність наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 , окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти виникненню встановлених ризиків.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалось повне фіксування судового процесу технічними засобами.
В судовому засіданні прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому, просив задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні свою причетність до вчинення злочинів, інкримінованих йому органом досудового розслідування, не визнав. Пояснив, що разом з ОСОБА_7 неофіційно працюють в ОСОБА_8 на порубці лісу. 06.02.2022 р., за вказівкою ОСОБА_8 , на вказаном траспортному засобі поїхали на заготівлю лісу. Зазначив, що за виконану роботу заробітна плата не була заплачена, умови проживання жахливі, вирішили залишити роботу та поїхати додому. Коштів на проїзд не мали, а тому скористались робочою машиною, щоб доїхати до райцентру. В подальшому мали намір подзвонити ОСОБА_8 , щоб він забрав атомобіль, проте потрапили в дорожньо-транспортну пригоду, де буди затримані працівникам поліції. Інструменти, які на думкі прокурора були викрадені, знаходились в транспортному засобі, оскільки це були інструменти для заготівлі деревини, вони їх не крали. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки на утриманні має неповнолітню дитину від першого шлюбу та цивільну дружину, яка вагітна.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. В обгрунтування заперечень пояснив, що транспортний засіб не належить ОСОБА_8 , органом досудового розслідування не визначений розмір матеріального збитку, який заподіяний потерпілому. Вважає, що ризики, на які слідча посилалась в клопотанні, є лише припущеннями органу досудового розслідування. ОСОБА_14 усвідомив свою протиправну поведінку, змінив місце проживання, створив нову сім'ю, працює неофіційно, утримує неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно. Зауважив, що позитивну довідку- характеристику підозрюваному 08.02.2022 р. надав в письмовому вигляді потерпілий - ОСОБА_8 . Просив застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що ОСОБА_5 мав змогу працювати.
ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що слідчими ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022060410000062 від 06.02.2022 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
06.02.2022 року о 14 год. 00 хв ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується змістом протоколу затримання особи.
07.02.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши клопотання та долучені до нього копії з матеріалів кримінального провадження, беручи до увагу ранню стадію досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що наявні фактичні обставини та відомості, які б могли свідчити про те, що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки з матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Наявність інших ризиків, на які посилається прокурор, слідчий суддя вважає недоведеними, оскільки вони не підтверджені будь-якими обгрунтованими доводами, а є лише припущеннями сторони обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не можуть бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в рішенні Європейського суду з прав людини “Мамедов проти Росії” від 01.06.2006 року, відповідно до якого посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини “Клішин проти України” від 23.02.2012 року вбачається, що підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.
В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" слідчим суддям нижчих інстанцій надано роз'яснення, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний, серед іншого, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчому судді, суду при розгляді відповідного клопотання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про обрання та/або продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою у багатьох випадках навіть не розглядалася.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування на підставі документів, долучених до клопотання, доведено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому стороною обвинувачення кримінальних правопорушеннях.
Беручи до уваги викладене, а також те, що прокурором доведено наявність лише одного ризику, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, наявність в нього постійного місця проживання, те, що він має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем роботи потерпілий характеризує його позитивно, слідчий суддя вважає, що підстави для застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
З огляду на встановлені під час розгляду клопотання та викладений вище обставини, те, що саме ОСОБА_5 керував транспортним засобом, слідчий суддя вважає за доцільне обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання цілодобово без застосуванням електронних засобів контролю.
Одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя покладає на підозрюваного обов'язок, передбачений п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України.
На думку слідчого судді вказаний запобіжний захід та покладений на ОСОБА_5 обов'язок зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та знівелють ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правпорушення, оскільки він цілодобово перебуватиме за місцем свого проживання, а у разі недотримання умов запобіжного заходу, слідчий не позбавлений права ініціювати питання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Беручи до уваги встановлені обставини, слідчий суддя забороняє підозрюваному залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 183, 194, 196, 197, 200, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 задоволити частково.
Відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_5 залишати цілодобово місце фактичного проживання за адресою АДРЕСА_1 , строком на 60 днів до 07.04.2022 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 07.04.2022 року.
По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Зобов'язати уповноважених працівників органів Національної поліції доставити підозрюваного ОСОБА_5 до місця проживання АДРЕСА_1 ,де звільнити останнього з-під варти.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 14.02.2022 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1