Справа № 2-2823/11
Провадження № 4-с/947/19/22
про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів та відмову у задоволенні скарги
10.02.2022 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді Куриленко О.М.
за участю скаржника - ОСОБА_1 ,
представника скаржника - ОСОБА_2 ,
представника стягувача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання скаржника ОСОБА_1 про витребування доказів та скаргу ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтінгове Бюро «Тріада», оцінювача ОСОБА_5 на дії та бездіяльність суб'єкта оскарження Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича та оцінювача,
10 січня 2022 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить: визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича та оцінювача ОСОБА_5 неправомірними, а звіт про незалежну оцінку майна від 30.11.2021 року недостовірним та зобов'язати приватного виконавця скасувати постанову про опис та арешт майна боржника від 24.11.2021 року, акт опису і арешту майна боржника від 24.11.2021 року, постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання від 25.11.2021 року та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій; зупинити реалізацію арештованого майна ОСОБА_1 , а саме: садових будинків АДРЕСА_1 та земельних ділянок АДРЕСА_2 , № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) та заборонити продаж вищезазначеного майна, на підставі звіту про незалежну оцінку майна від 30.11.2021 року; судові витрати покласти на оцінювача ОСОБА_5 .
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 16.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецулом Вадимом Андрійовичем за заявою стягувача ОСОБА_4 на підставі виконавчого листа від 07.09.2011 року № 2-2823/11, виданого Київським районним судом м. Одеса, який вступив в закону силу 21.05.2014 року, було відкрито виконавче провадження ВП № 67540350 про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 2 639 749,50 грн.
17.11.2021 року постановою про арешт майна боржника накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно скаржника та зазначено, що в ході проведення виконавчих дій описано й арештовано майно належне боржнику ОСОБА_1 , а саме: Садові будинки № 76,79,78,77 та земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110300000:02:025:0032, 5110300000:02:025:0050, 5110300000:02:025:0134, 5110300000:02:025:0066, за адресою: АДРЕСА_3 .
25.11.2021року постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення ринкової вартості арештованого майна було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада», директором якого та одночасно оцінювачем є ОСОБА_5 , та 30.11.2021 року ТОВ «ІКБ «Тріада» був складений звіт про незалежну оцінку майна.
Скаржник стверджує, що приватним виконавцем йогот не було належним чином повідомлено про вчинення виконавчих дій, пов'язаних із описом, арештом та оцінкою майна, а звіт про незалежну оцінку майна від 30.11.2021 року проведено з порушенням вимог нормативно-правових актів.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даною скаргою.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити, крім того звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада», суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, та ОСОБА_5 - оцінювача ТОВ «ІКБ «ТРІАДА» копії завірених належним чином документів про проведення незалежної оцінки майна ОСОБА_1 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та земельні ділянки №№ НОМЕР_2 , 76,79, 77, АДРЕСА_4 , згідно акту опису і арешту від 24.11.2021 року у ВП № 67540350, а саме: технічну документацію; Звіт про незалежну оцінку майна від 30.11.2021 року; цвітні фотографії об'єкту оцінки, якщо таки робилися; інші документи, які стосуються даного об'єкту оцінки.
Представник стягувача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, вказуючи на її необгрунтованість.
Суб'єкт оскарження - приватний виконавць виконавчого округу Одеської області Крецул Вадим Андрійович у судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, оглянувши матеріали справи вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що у відповідності до інформаційної довідки про виконавче провадження, на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича перебуває виконавчий лист № 2-2823/11, виданий Київським районним судом м. Одеси 07.09.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 2 639749,5 гривень на користь ОСОБА_4 (виконавче провадження № 67540350).
16.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. на підставі заяви стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 67540350.
17.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. було винесено постанову про арешт майна боржника.
25.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Крецул В.А. було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання було призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада».
30.11.2021 року ТОВ «ІКБ «Тріада» був складений звіт про незалежну оцінку майна, а саме, земельних ділянкок та садових будинків згідно акту опису і арешту від 24.11.2021 року у виконавчому провадженні № 67540350, за адресою АДРЕСА_3 ;№76,79; №77; №78.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з ст. 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Відповідно до приписів ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10 вересня 2003 №1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Згідно з статтею 12 Закону про оцінку майна та умовами абзацу сьомого пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна передбачає складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки. Пункти 56 та 57 Національного стандарту №1 передбачають, що висновок про вартість об'єкта є складовою частиною такого звіту.
Згідно з приписами п.50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Пунктом 53 Національного стандарту № передбачено, що незалежно від обраних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно подібного майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначити правові обмеження щодо об'єкта оцінки врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).
Абзац 14 п. 3 Національного стандарту №1 дає чітке визначення необ'єктивної оцінки. Її встановлення має відбуватись у відповідності до конкретних фактів, а не припущень.
Необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки (абзац чотирнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1).
Неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (абзац п'ятнадцятий пункту 3 Національного стандарту №1).
Статтею 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, скаржником рецензування звіту не призначалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця.
17.11.2021 року приватним виконавцем Крецул В.А. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та арештовано садові будинки та земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3 ).
25.11.2021 року приватним виконавцем Крецул В.А. було винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Звіт про оцінку майна було складено 30.11.2021 року.
У відповідності з ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Як вказує скаржник, приватний виконавець Крецул В.А., отримав звіт про проведення оцінки майна боржника 30.11.2021 року, а боржник отримав його лише 23.12.2021 року поштою.
Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
З огляду на те, що вимога скаржника про зупинення реалізації арештованого майна не відповідає зазначен Відповідно до п.3 розділу ІІ «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна.
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У пунктах 15, 16 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.
Пунктами 50-55 Національного стандарту № 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна» з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об'єктом оцінки.
Пунктом 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим, відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу.
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності-суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ'єктивності оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності-суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункту 57 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.
Скаржник з клопотаннями про призначення рецензування звіту про оцінку майна у спосіб, визначений законом, не звертався.
Більш того, крім звіту про оцінку майнв від 30.11.2021 року та скріншоту з офіційного сайту ДП «Сетам» скаржником не було надано жодних доказів на підтвердження своїх доволів.
Скаржник стверджує, що експертна оцінка є недійсною, оскільки при проведенні оцінки було допущено порушення, при цьому скаржником не надано доказів, які доводили б порушення при проведенні оцінки та які свідчать про необ'єктивну або неякісну оцінку.
Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що скаржником у судовому засіданні взагалі не було доведено, чим саме вказана оцінка порушує його права, чи вона є завищеної чи заниженою тощо.
Крім того, суд бере до уваги, що боржник був не позбавлений права надати суду у якості доказу власну експертну оцінку майна, яка свідчила б про істоні розбіжності чи невідповідність вартості майна, визначеного ТОВ "ТРІАДА", однак, він таким правом не скористався, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 79 Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд також приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про витребування доказів, оскільки не вбачає підстав для витребування документів про проведення незалежної оцінки майна ОСОБА_1 , а саме звіту про незалежну оцінку майна від 30.11.2021 року, оскільки його копія наявна в матеріалах справи, а цвітні фотографії об'єкту оцінки, не мають ніякого значення до предмета розгляду даної скарги та не входять до предмета доказування, оскільки скаржником не оскаржується вартість оцінки майна.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що твердження скаржника про порушення діями та рішеннями приватного виконавця його прав при здійсненні виконавчих дій по проведенню оцінки майна скаржника у виконавчому провадженні № 67540350 не доведені, скаржником не надано доказів на підтвердження того, що проведена оцінка вартості майна є необ'єктивною або неякісною, тощо, отже, відсутні підстави для визнання дій та рішень приватного виконавця Крецул С.А. неправомірними.
Керуючись ст.ст. 1-19, 23, 76-89, 95, 351, 352, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1-3, 5, 13, 55-58 Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні» суд,
У задоволенні клопотання скажника ОСОБА_1 про витребування доказів по справі за скаргою ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтінгове бюро "Тріада", оцінювача ОСОБА_5 на дії та бездіяльність суб'єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича та оцінювача - відмовити.
У задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 , за участю стягувача ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтінгове бюро "Тріада", оцінювача ОСОБА_5 на дії та бездіяльність суб'єкта оскарження приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича та оцінювача, - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.
Повний текст ухвали складено 14 лютого 2022 року