Справа № 496/5329/21
Провадження № 3/496/61/22
21 січня 2022 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Пендюра Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
30.10.2021 року інспектором СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №505995 і ставиться йому в провину те, що він 30.10.2021 року об 11 год. 30 хв. в с. Усатове по вул. Космонавтів керував автомобілем «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав. При цьому пояснив, що він сидів в своєму автомобілі «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який стояв на узбіччі, та чекав на товариша. До нього під'їхали працівники поліції, вийшли із службового автомобіля, попрямували до нього і почали цікавитись, чому він тут стоїть, попросили пред'явити посвідчення водія та технічний паспорт, що він і зробив. Далі, між ними виникла суперечка, працівники поліції почали прискіпливо ставитись до технічного стану його автомобіля та не хотіли повертати документи. Після надходження повістки про виклик до суду він дізнався, що працівниками поліції відносно нього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за нібито відмову пройти медичний огляд на виявлення факту наркотичного сп'яніння, що не відповідає дійсності. Вказує, що транспортним засобом він не керував, ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не мав, про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП взагалі не знав.
В свою чергу, адвокат Полубок Н.А. в судовому засіданні наголосила на тому, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем. Свідки, які були залучені для фіксації правопорушення, засвідчили лише нібито факт відмови ОСОБА_1 від проходження мед. огляду та не були свідками керування ним автомобілем. Крім цього зауважила, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 р. №1376. На підставі вищевикладеного, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає, та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Однак, із матеріалів справи вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу не були виконані вимоги, передбачені ст. 256 КУпАП.
Під час оформлення та складання протоколу про адміністративне правопорушення були допущені порушення вимог наказу МВС України №1376 від 06.11.2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» (із змінами, внесеними згідно з наказами МВС №243 від 17.03.2017 р.). Так, згідно з п. 8 розділу II Інструкції, протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 254 КУпАП.
Всупереч вимогам вказаної статті та Інструкції, особі, що притягається до адміністративної відповідальності, не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення ані під розписку, ані направлено рекомендованим поштовим відправленням, натомість долучено до матеріалів адміністративної справи.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» вказано: «від підпису та дачі письмового пояснення відмовився». При цьому, відомості щодо відмови особи ознайомитись зі змістом протоколу та отримати його копію у відповідній графі в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, так само, як і відсутні відомості щодо роз'яснення особі її прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Таким чином, копія протоколу про адміністративне правопорушення не вручена особі, щодо якої він складений, та не направлена на її адресу рекомендованим поштовим відправленням, чим позбавлено можливості ОСОБА_1 скористатися своїм правом на захист, яке є складовою частиною права на справедливий суд, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та порушено порядок оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис складення протоколу про адміністративне правопорушення, відтак, не спростованими є доводи ОСОБА_1 в тій частині, що протокол в його присутності не складався, та відповідно права та обов'язки працівниками поліції йому не роз'яснювались. Такі відомості відсутні і в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи.
З метою перевірки обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, та доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, було здійснено виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак вони до судового засідання не з'явились, хоча повідомлялись про день слухання справи належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток.
Крім того, судом було скеровано запит до ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з проханням надати наступну інформацію:
-чи були оснащені інспектори СРПП ВП №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ст. л-нт поліції Палагняк В.Д. та ст. л-нт поліції ОСОБА_4 боді камерами під час несення служби 30.10.2021 року?
-чи здійснювалась відеофіксація правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , що сталося 30.10.2021 року об 11 год. 30 хв. в с. Усатове по вул. Космонавтів Одеського району Одеської області? Якщо так, надати диск з відповідним відеозаписом.
-якою була причина зупинення інспекторами поліції 30.10.2021 року об 11 год. 30 хв. в с. Усатове по вул. Космонавтів Одеського району Одеської області транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , та чи було проінформовано про це водія, згідно вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»?
-чи виписували інспектори поліції направлення водію ОСОБА_1 на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції? Якщо так, надати належним чином завірену копію направлення.
-чи було відсторонено 30.10.2021 року водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом після того, як у інспекторів поліції виникли підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП?
Однак, відповідь з ВП №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області до суду не надійшла.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані сп'яніння або у неї були явні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №505995 вбачається, що ОСОБА_1 30.10.2021 року об 11 год. 30 хв. в с. Усатове по вул. Космонавтів керував автомобілем «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп'яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а (провадження №К/9901/21130/18) зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, оскільки саме по собі перебування особи в транспортному засобі, в тому числі й на місці водія, не доводить факт керування транспортним засобом.
Із аналізу поданих до суду доказів та пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль «Ауді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був припаркований на узбіччі, відповідно, ОСОБА_1 транспортним засобом не керував.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтею 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів керування останнім транспортним засобом, а тому вимога поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння в даному випадку є необґрунтованою.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення.
Недоведеність того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, має наслідком відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра