10 лютого 2022 р. Справа № 440/11013/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.,
суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 13.10.21 по справі № 440/11013/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання незаконним та зобов'язання вчинити певні дії ,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до якої просить визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити перерахунок та виплату на підставі довідок прокуратури Луганської області № 21-714 вих-20 від 01.10.2020 року та № 21-359 вих 21 від 03.06.2021 року з урахуванням нової заробітної плати та додаткових складових заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90% від середньомісячного заробітку без обмеження виплати максимального розміру перерахованої пенсії та проводити відповідні виплати; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців після перерахунку пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що незважаючи на те, що позивачем долучено довідку про перерахунок пенсії виданої Великобагачанським об'єднаним управлінням ГІФУ від 16.08.2021 судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про ненадання інформації про рішення відповідача, яке оскаржується. Також зазначає, що в позовній заяві він просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати вчинити певні дії (провести перерахунок та виплату перерахованої пенсії). Ці дві вимоги витікають одна з одної, а отже вважаються однією позовною вимогою, за яку судовий збір має бути сплачений як за одну позовну вимогу.
Відповідно до приписів ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до якої просить визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити перерахунок та виплату на підставі довідок прокуратури Луганської області № 21-714 вих-20 від 01.10.2020 року та № 21-359 вих 21 від 03.06.2021 року з урахуванням нової заробітної плати та додаткових складових заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90% від середньомісячного заробітку без обмеження виплати максимального розміру перерахованої пенсії та проводити відповідні виплати; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців після перерахунку пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав того, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Зокрема, суд першої інстанції виснував, що позивач звернувся до суду із немайновими вимогами в кількості шість вимог, в той час як судовий збір сплачений в розмірі 908 грн лише за одну вимогу немайнового характеру. У зв'язку з чим, в ухвалі про залишення позову без руху суд зобов'язав позивача доплатити судовий збір за всі вимоги немайнового характеру на суму 4540 грн. Крім того, суд першої інстанції вказав, що позивачем заявлено вимогу визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без зазначення реквізитів такого рішення, а саме номеру та дати останнього. Також, на думку суду першої інстанції, вимога зобов'язального характеру не містить зазначення дати, з якої позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії.
У зв'язку з цим, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги викладені нечітко, зокрема не зазначено, яке саме рішення (реквізити та дата прийняття останнього) відповідача й з якої дати позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з однієї та з іншої довідок про розмір грошового забезпечення, внаслідок чого запропоновано позивачу доплатити судовий збір в сумі 4540 грн та надати до суду позовну заяву, оформлену відповідно до частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням рішення, що підлягає скасування із зазначенням його реквізитів та дати винесення і дати, з якої позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії, а також копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Копію цієї ухвали позивач отримав 28.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15).
На виконання ухвали від 22.09.2021 позивачем надано до суду уточнену позовну заяву, в якій позивач вказав, що ним до матеріалів позову долучена довідка Великобагачанського об'єднання управління Пенсійного фонду України, яка відображає рішення, яке оскаржується. Крім того, позивач зазначив, що ним оскаржуються дії щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та у зв'язку з цим заявлено вимогу про проведення перерахунку пенсії, що фактично є однією взаємопов' язаною вимогою, за яку судовий збір сплачується як за одну вимогу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконав, недоліки позовної заяви не усунув. Доказів зарахування судового збору у повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України не надано. При цьому, на думку суду першої інстанції, позивачем усвідомлено позовні вимоги викладені нечітко, зокрема не зазначено, яке саме рішення (реквізити та дата прийняття останнього) відповідача й з якої дати позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з однієї та з іншої довідок про розмір грошового забезпечення (які видані різними датами), сформульовані неясно, невиразно, неоднозначно, а відтак вказана позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, оскільки в ній не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є наявність одночасної сукупності наступних умов:
1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України;
2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити перерахунок та виплату на підставі довідок прокуратури Луганської області № 21-714 вих-20 від 01.10.2020 року та № 21-359 вих 21 від 03.06.2021 року з урахуванням нової заробітної плати та додаткових складових заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90% від середньомісячного заробітку без обмеження виплати максимального розміру перерахованої пенсії та проводити відповідні виплати;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців після перерахунку пенсії.
В ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2021, якою позов залишено без руху зазначено, що позивачем пред'явлені позовні вимоги у кількості 6 вимог немайнового характеру, загальна сума судового збору за позовом становить 5448 грн, проте сплачено судовий збір лише у сумі 908 грн, отже позивачу слід доплатити судовий збір у сумі 4540 грн.
Суд апеляційної інстанції не може погодитись з цим висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Слід звернути увагу, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, оскільки предметом спору є оскарження дій органу Пенсійного фонду щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі наданих ним документів.
Водночас, інші позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема здійснити перерахунок пенсії із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію у розмірі 90% від середньомісячного заробітку без обмеження виплати максимального розміру перерахованої пенсії та виплатити утворену заборгованість, є способом захисту порушеного права, яка є похідною від основної позовної вимоги про визнання протиправним дій (рішення) органу Пенсійного фонду щодо відмови здійснити перерахунок пенсії.
З урахуванням наведених вище норм, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку в частині збільшення кількості похідних позовних вимог, що не ґрунтується на законі та суперечить матеріалам справи.
Крім того, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виснував, що позовні вимоги викладені нечітко, зокрема не зазначено, яке саме рішення (реквізити та дата прийняття останнього) відповідача й з якої дати позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з однієї та з іншої довідок про розмір грошового забезпечення (які видані різними датами), сформульовані неясно, невиразно, неоднозначно.
Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи та додатки до неї, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що у суду першої інстанції не було законних підстав для постановлення ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, оскільки позовна заява відповідає вимогам адміністративного судочинства, та позовні вимоги хоч і потребують певної деталізації, але їх спосіб викладення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Щодо висновків суду, викладених в ухвалі суду від 22.09.2021 про залишення без руху позовної заяви про те, що позивачем не зазначено, яке саме рішення (реквізити та дата прийняття останнього) відповідача й з якої дати позивач вважає відповідача зобов'язаним здійснити перерахунок та виплату його пенсії, виходячи з однієї та з іншої довідок про розмір грошового забезпечення (які видані різними датами), то колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані обставини можуть бути встановлені судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує, що усі необхідні питання, які виникають під час розгляду справи, з огляду на закріплений статтею 9 КАС України принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, суд не позбавлений встановити самостійно, або витребувати додаткові докази у сторін.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що створення штучних перешкод для позивача стосовно його доступу до правосуддя в даній адміністративній справі для захисту своїх прав, свобод та інтересів є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу суду.
Отже, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції процесуальних норм права.
Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права.
У зв'язку з вищезазначеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 440/11013/21 скасувати.
Справу № 440/11013/21 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов