17 січня 2022 року Справа № 160/19363/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради (далі - установа) про стягнення податкового боргу у сумі 6019404,59 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що установа має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім самостійно визначених сум податкових зобов'язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти наявності податкового боргу у вказаній сумі, вказавши, що ним виконані всі податкові зобов'язання, а саме: податок на додану вартість та екологічний податок був сплачений в повному обсязі у розмірі 4949789,32 грн. та 1303312,73 грн. Також посилався на сплив строку звернення відповідача до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 16.12.2021 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 17.01.2022 року продовжено розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем, за установою рахується податковий борг у розмірі 6019404,59 грн., який складається з податку на додану вартість у сумі 4716091,86 грн. та екологічного податку у розмірі 1303312,73 грн.
Підставами нарахування податкових зобов'язань, за якими обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 4716091,86 грн. є не сплата у встановлений строк самостійно визначених грошових зобов'язань у податкових деклараціях з ПДВ від 17.02.2021 року №9028118769, від 19.03.2021 року №9056486290, від 19.04.2021 року №9090394511, від 20.05.2021 року №9131823371, від 22.06.2021 року №9165174240, від 20.07.2021 року №9199209514, від 20.08.2021 року №9240502356 та від 20.09.2021 року №9273193393.
Підставами нарахування податкових зобов'язань, за якими обліковується податковий борг з екологічного податку у сумі 1303312,73 грн. є не сплата у встановлений строк самостійно визначених грошових зобов'язань у податкових деклараціях з екологічного податку за 4 квартал 2020 року, а також за 1 та 2 квартал 2021 року.
Відповідно до п. 129.1 ст.129 ПКУ здійснено нарахування пені на суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 1595,56 грн.
При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,
Згідно із статті 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України, зокрема: підставами для припинення податкового обов'язку, є ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із п. 57.1 та 57.2 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений законом термін.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 01.10.2012 № 480, яку направлено платнику податків за місцезнаходженням юридичної особи та отримана останнім 10.10.2021 року. року.
Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Підсумовуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи у судовому порядку, податковий борг установою не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача про сплату заявленої до стягнення суми, адже із матеріалів справи слідує, що станом на момент прийняття рішення за наданою позивачем обліковою карткою відповідача рахується новостворений податковий борг у розмірі 6019404,59 грн., який складається з податку на додану вартість у сумі 4716091,86 грн. та екологічного податку у розмірі 1303312,73 грн.
При цьому, судом встановлено, що долучені до матеріалів справи платіжні доручення спрямовувалися контролюючим органом в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди, а тому сума податкового боргу відповідача у розмірі 6019404,59 грн., що є предметом розгляду у цій справі, залишається не погашеною. Указані обставини підтверджені відповідними доказами та не потребували проведення судового засідання з викликом сторін для перевірки цих фактів.
Окрім цього, судом встановлено, що розрахунок пені здійснений позивачем у відповідності до вимог податкового законодавства України. Зауваження щодо такого обрахунку на адресу суду від Підприємства не надходили.
Разом з цим, судом встановлено, що позивачем подано позов у межах строку звернення до суду, а саме: протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 37085410) у розмірі 6019404,59 (шість мільйонів дев'ятнадцять тисяч чотириста чотири), 59 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна