04 лютого 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7304/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
17.11.2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати неправомірними дії Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 1491,00 грн.
- стягнути з Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій за 2021 рік, відповідно до ст.12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 7354,00 грн.
ІІ. Позиція позивача та заперечення відповідача
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що є учасником бойових дій та має пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ). Вважає, що відповідно до статті 12 цього Закону йому щорічно до 5 травня повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, незважаючи на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020, відповідачем у 2021 році щорічна разова грошова допомога до 5-го травня була виплачена позивачу у розмірі меншому, ніж це передбачено вказаним законом, застосувавши при цьому постанову Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 "Деякі питання виплати в 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". На думку позивача, вказані дії відповідача порушують його право на належний соціальний захист, що стало підставою звернення до суду.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, про яке йому було роз'яснено ухвалою суду від 22.11.2021 р. року про відкриття провадження у справі, яка отримана відповідачем 06.12.2021 р., що підтверджується реєстром вихідних документів від 02.12.2021 р.
При цьому, відповідачем 15.12.2021 року надано довідку Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " і " Про жертви нацистських переслідувань " за 2021 рік у розмірі 1491,00 грн.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 22.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.02.2020 р., має пільги, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ), що не заперечується сторонами. ( а.с.8)
Згідно банківської виписки АТ КБ " ПриватБанк" позивач 06.05.2021 р. отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в сумі 1 491 грн. ( а.с. 4 )
11.11.2021 р. відповідач листом №02/5297 повідомив позивача про, що Управлінням соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації нараховано йому допомогу у 2021 році у сумі 1491 грн. за списком - рішенням від 23.04.2021 №556, інших розпоряджень щодо перерахунку допомоги до Центру не надходило.
Вважаючи, що з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) відповідачем протиправно сплачено разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі меншому, ніж це передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Положеннями частини 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-ХІІ), який спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я. ( стаття 1 цього Закону).
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них визначені статтею 12 Закону № 3551-ХІІ.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон України " Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-XIV, яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною п'ятою у такій редакції " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
01.01.2008 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI), підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ якого частину п'яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено у новій редакції " Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
В подальшому, підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
08.04.2021 з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" № 325, якою затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок № 325).
Пунктами 4, 5 Порядку № 325 передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога).
Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку. Право на отримання грошової допомоги мають громадяни таких категорій (далі - отримувачі грошової допомоги), зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня (додаток до Порядку № 325).
Статтею 17 Закону № 3551-ХІІ визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Питання виплат разової грошової допомоги врегульовано статтею 17-1 Закону № 3551-ХІІ, якою зокрема, передбачено
- щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. ( частина перша ст. 17-1);
- військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби. ( частина друга статті 17-1)
- особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. ( частина четверта статті 17-1).
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
VI. Оцінка суду
Отже, чинним законодавством визначено підстави та порядок щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, а також особам з інвалідністю внаслідок війни, визначені статтями 12-13 Закону № 3551-ХІІ. При цьому, щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює Мінсоцполітики шляхом перерахування коштів регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня вказаним особам.
Як встановлено судом, спірність питання у даній справі полягає щодо розміру грошової допомоги до 5 травня, яку позивач отримав у 2021 році, та який за його позицією є меншим, ніж це передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а підставою звернення є набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 1-247/2018 (3393/18).
Вирішуючи дане спірне питання, суд вказує про наступне.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
У відповідності до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частинами 1 та 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Відтак, на переконання суду, чинність станом на момент здійснення виплати позивачу разової грошової допомоги постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року № 325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" не може бути підставою для висновку про обґрунтованість розміру виплаченої позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, оскільки до спірних правовідносин повинні бути застосовані норми саме Закону № 3551-XII як акту вищої юридичної сили.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році в сумі 1491,00 грн.
З огляду на вказане та враховуючи вищенаведені норми ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд вважає, що в межах даних спірних правовідносин відповідач всупереч відновленої Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дії частини 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх асоціального захисту" у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, здійснив позивачу виплату вказаної допомоги у меншому розмірі, ніж це передбачено цим Законом.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів вжиття ним заходів, які в межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити, але не зробив цього, або що об'єктивно йому завадило, тому дійшов висновку, що в межах даних спірних правовідносин відповідач вчинили протиправну бездіяльність.
З огляду на вказане, суд вважає помилковою вимогу позивача в частині визнання протиправними дії відповідача у відмові провести перерахунок та здійснити виплату не донараховної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2021 році в розмірі 7354.00 грн.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 р.
Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити пені дії.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При вирішенні даних спірних правовідносин суд застосовує рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20, яке набрало законної сили 13.01.2021 р., є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Тобто, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Згідно з частиною 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Як зазначалось вище, частиною п'ятої статті 12 Закону № 3551-XII, у редакції Закону № 367-ХІV, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 р. № 1082-IX установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 р. № 3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році має становити 8845 грн. (1769 грн. х 5).
Відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже за змістом вказаної норми, при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Таким чином, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Так, відповідно до п. 3 цієї, Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити пені дії.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на викладене та враховуючи, що Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення спірних розрахунків, тому з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, передбачену частиною п'ятою ст. 12 Закону № 3551-XII, у редакції Закону № 367-ХІV, з урахуванням попередньо виплаченої суми грошової допомоги.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суму не донараховної щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік в розмірі 7 354,00грн., то суд вказує про таке.
Питання про належний спосіб захисту у подібних правовідносинах вирішувалося Верховним Судом України у постанові від 28.10.2008 у справі № 21-739в08. Так, у вказаній справі позивачі просили стягнути з відповідачів заборгованість за виплатами, передбаченими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що відповідачі нараховують і виплачують зазначені виплати не відповідно до цього Закону, а в твердих ставках, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення їхніх прав, позивачі просили стягнути з відповідачів суми, не виплачені за період з 1 листопада 2002 року по 31 жовтня 2005 року. Верховний Суд України у цій справі дійшов висновку, що установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вказує, що реалізація права на доотримання спірної суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2021 рік, передбачає певну послідовність дій, зокрема, прийняття рішення щодо донарахування щорічної разової грошової допомоги та проведення її виплати.
Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є протиправність дій відповідача щодо не виплати позивачу в повному розмірі грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік внаслідок її не нарахування, то в межах даної справи належним способом захисту є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, тобто здійснити донарахування та виплату позивачу з урахуванням попередньо виплаченої суми грошової допомоги, що підтверджується вищевказаним висновком суду.
Таким чином, суд вважає передчасною вказану вимогу позивача, а тому позов у цій частині не підлягає задоволенню.
VII. Висновок суду
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст.77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, застосувавши до спірних правовідносин правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20, та враховуючи, що позивачем помилково визначено неналежний спосіб відновлення порушених його прав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_2 ) до Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ( місцезнаходження 73027, м. Херсон . Робоча, 115, код ЄДРПОУ 05392743 ) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Херсонського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправними дії щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбаченої статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Херсонський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, передбачену статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми грошової допомоги.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна
кат. 112030100