Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без руху
31 січня 2022 р. Справа № 520/1674/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації в частині відмови донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік та 2021 рік, як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня за 2020 рік та 2021 рік, як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.
Разом з позовом позивач надав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому просив поновити йому строк звернення до суду з даним позовом в частині виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік.
З приводу строку звернення позивача до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.
Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, 30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована, а тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.
Строк звернення до суду з даною позовною заявою закінчився 30.03.2021. Проте, позивач звернувся до суду 20.01.2022 року шляхом направлення позову поштою, тобто з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому просив поновити йому строк звернення до суду з даним позовом, позивач зазначив, що про порушення своїх прав та про виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у зменшеному розмірі дізнався з мережі Інтернет у вересні 2021 року, після чого одразу звернувся до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.
Листом Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 23.10.2021 року надано відповідь, якою повідомлено, що Управління виплатило позивачу щорічну допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 1 390,00 грн.
Суд зауважує, що вказана грошова виплата є періодичним платежем, отже про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується, ще у 2020 році. Будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у встановлений КАС України строку.
Тому посилання позивача, що про порушення своїх прав та про виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у зменшеному розмірі дізнався з мережі Інтернет у вересні 2021 року, є безпідставними.
Суд також не приймає до уваги доводи позивача, викладені в клопотання стосовно поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом, оскільки відсутність знань у позивача у сфері права не може бути розцінено судом як підстава для несвоєчасного звернення до суду.
За таких підстав, суд не визнає поважними підстави щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем в позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині виплати разової грошової допомоги за 2020 рік пред'явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме, надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення в частині виплати разової грошової допомоги за 2020 рік.
Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Шевченко