Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
31 січня 2022 р. № 520/24549/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 №90039834-2414-2034 форми «Ф» на суму 134527,96 грн та податкове повідомлення-рішення від 18.10.2021 №90039834-2414-2034/1 форми «Ф» на суму 216431,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 01.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи у встановлений строк до суду не надходили.
Згідно ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має у власності нежитлові будівлі, придбані за договором купівлі-продажу від 27.12.2003. За цим договором позивач набув право власності на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 615,3 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 1409,4 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «А-1» загальною площею 867,9 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «Г-1» загальною площею 214,7 кв.м.
Право власності позивача також підтверджується відомостями з реєстру прав на нерухоме майно.
Позивач 29.03.2021 поштою отримав податкове повідомлення-рішення №0039833-2414-2034, №0039834-2414-2034 від 01.03.2021 форми «Ф» на суму 6824,74 грн та 134527,96 грн відповідно.
01.04.2021 та 05.04.2021 позивачем через скриньку вхідної кореспонденції Київського управління ГУ ДПС в Харківській області було подано заяву про скасування ППР №0039833- 2414-2034, №0039834-2414-2034 від 01.03.2021 та перерахунок, податку на нерухомість з урахуванням фактичного стану, проте відповіді на звернення позивача надано не було.
20.05.2021 позивачем було повторно подано заяву в порядку ст. 266 Податкового кодексу України про перерахунок податку та відкликання ППР.
Позивачем зазначено, що відповідач на дану заяву відповіді не надав.
Позивачем також зазначено, що за даними електронного кабінету платника податків станом на 05.10.2021 обліковується нараховане відповідачем податкове зобов'язання у сумі 134527,96 грн із терміном сплати 09.11.2021.
Крім того у позовній заяві зазначено, що станом на час подання цього позову відповіді на заяви позивача від відповідача не надійшло.
Представником позивача 05.10.2021 було подано адвокатський запит до відповідача з метою отримання відповіді: щодо результатів розгляду заяв платника податку; щодо підстав внесення до інтегрованої картки платника податків позивача відомостей про визначення відповідачем податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 134527,96 грн; щодо відсутності коригування за результатами подання заяву в порядку ст.266 ПКУ; щодо надання інформації про застосування до розрахунку під час визначення податкових зобов'язань для формування ППР №0039834-2414-2034 від 01.03.2021 - пільгу згідно з п. 16-1.2. рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 №1814/19 "Про бюджет міста Харкова на 2020 рік"; щодо надання інформації підстав застосування ставки податку за інші періоди 2020 р. (крім періоду з 1 березня по 30 квітня 2020 року) в розмірі 1% мінімальної заробітної плати замість 0,01%.
25.10.2021 представником позивача було отримано відповідь на адвокатський запит, в якій зазначено наступне: "Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна позивачу було проведено перерахунок вищезазначеного податку шляхом скасування (відкликання) ППР від 01.03.2021 №0039833-2414-2034 на суму 6824,74 грн".
Однак, щодо ППР від 01.03.2021 №0039834-2414-2034 на суму 134 537,96 грн. залишено без змін, зазначено наступне: "... ОСОБА_1 необхідно звернутись до органу, уповноваженого на ведення Класифікатора - Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для отримання експертного висновку щодо приналежності об'єкта нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором".
Також податковий орган вказав, що спірним є момент визначення ставок податку за нежитлове приміщення, загальною площею 3107,30 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 .
25.10.2021 представником позивача разом із відповіддю на адвокатський запит було отримано ППР від 18.10.2021 №0039834-2414-2034/1 на суму 216431,23 грн.
Строк оскарження податкових повідомлень-рішень обліковується з моменту отримання відповіді про відмову про відкликання ППР та перерахунку податків.
Позивач вважаючи винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносини суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України до об'єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.
У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п. 14.1.157. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до абз. 1 п. 266.7.2., п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Отже, у пп. 2.66.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
На підставі до п. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
При цьому таке обчислення здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування, які направляються податковим органам після їх прийняття, саме з метою врахування під час обчислення податків.
Відповідно до п.п 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, з метою належного виконання обов'язків платника податку, на замовлення ОСОБА_1 була проведена технічна інвентаризація нерухомого майна, що перебуває у власності позивача.
За результатами проведеної інвентаризації документально підтверджено, що площа нежитлової будівлі літ. «А-1» складає 863,7 кв.м.; нежитлової будівлі літ. «Б-1» - 604,5 кв.м.; нежитлової площі літ. «В-1» - 1379,5 кв.м.; нежитлової площі літ. «Г-1» - 210,0 кв.м.
Загальна площа нежитлової будівлі, яка належить позивачеві за адресою: АДРЕСА_1 , становить 3057,7 кв.м.
Зміна площі нежитлової будівлі відбулось внаслідок обміру, уточнення лінійних розмірів після проведення капітального ремонту.
В податковому повідомленні-рішенні від 01.03.2021 №0039834-2414-2034 форми «Ф» на суму 134527,96 грн та в податковому повідомленні-рішення від 18.10.2021 №0039834-2414-2034/1 на суму 216 431,23 грн наявне посилання на норму пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
В силу пп. 266.10.2. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 56.18.1 п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до абз. 3 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Однак, виникає питання необґрунтованого застосування податковим органом ставок податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, та невідповідність площі об'єкта, за який було розраховано податок, відомостям державного реєстру прав на нерухоме майно.
Відповідно до пп 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
З метою правильного визначення бази оподаткування нежитлових приміщень, що належать позивачу, було замовлено технічні паспорти поточними датами.
Неможливість зміни цільового призначення та інших характеристик будівель для цілей оподаткування підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно - наявністю обтяження у вигляді іпотеки, іпотекодержатель ПАТ «ПУМБ».
Копії технічних паспортів були надані податковому органу як додаток до заяв в порядку ст. 266 Податкового кодексу України.
На думку платника податків, з метою дотримання прав платника податків, які кореспондуються з його обов'язком сплачувати податки, наявна необхідність у звірці розрахунків, що повинно полягати у чіткому визначенні об'єкта оподаткування, його площі, наявності/відсутності пільг, ставки податку, застосованої податковим органом.
Зокрема необхідно врахувати рішення міської ради про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке діє станом на відповідний податковий період.
Визначення типів будівель здійснюється за допомогою Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (далі - ДКБС).
Даний класифікатор призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Згідно ДКБС, Будівлі нежитлові (код 12) підрозділяються на: 121 - Готелі, ресторани та подібні будівлі; 122 - Будівлі офісні; 123 - Будівлі торговельні; 124 - Будівлі транспорту та засобів зв'язку; 125 - Будівлі промислові та склади; 126 - Будівлі для публічних виступів, закладів освітнього, медичного та оздоровчого призначення; 127 - Будівлі нежитлові інші.
Зокрема, будівлі промислові та склади (125) містить клас: Резервуари, силоси та склади (1252), який включає резервуари та ємності, силоси для зерна, цементу та інших сипких мас, холодильники та спеціальні склади, а також складські майданчики.
Відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В-Б КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до технічних паспортів позивачу належать нежитлові будівлі, а саме - склади універсальні, код Державного класифікатору будівель та споруд - 1252.8.
Таким чином, належні позивачу нежитлові будівлі (склади універсальні) як будівлі промисловості не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону, згідно підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України і податок на нерухоме майно на неї не повинен нараховуватись.
Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43005393) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 №90039834-2414-2034 форми «Ф» на суму 134527,96 грн, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2021 №90039834-2414-2034/1 форми «Ф» на суму 216431,23 грн, винесене Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 3509 (три тисячі п'ятсот девять) грн 6900 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43005393).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов